18 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2516/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (відповідач), третя особа: Державна казначейська служба України про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання та зобов'язати відповідача надати висновок про виплату одноразової грошової допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконання службових обов'язків і період проходження служби в ОВС (податкової міліції) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності. У зв'язку цим звернувся до відповідача із заявою про надання відповідного висновку щодо виплати такої допомоги, однак відповідач листом № 2573/Р/11-28-04-33 від 01.10.2019 р. повідомив про відсутність у позивача права на її отримання.
Позивач не погоджується з відповідачем та вважає, що останній не діяв у спосіб та в порядку, що визначенні чинним законодавством.
Ухвалою від 10.10.2019 р. відкрито спрощене провадження у справі (а.с.1).
Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на позов скористався подавши його до суду 24.10.2019 р., за змістом якого податковий орган не погоджується з позовними вимогами, оскільки з моменту набрання чинності Закону України "Про Національну Поліцію" у позивача відсутні правові підстави для отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, що були передбачені Законом України "Про міліцію".
До суду не надходила відповідь позивача на відзив.
Згідно до ст.ст.262, 263 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні в справі документи суд зазначає наступне.
Встановлено та не заперечується сторонами, що позивач перебував на службі в органах податкової міліції, обіймав посаду начальника оперативно-технічного відділу Управління податкової міліції ДПА в Кіровоградській області, має спеціальне звання - підполковник податкової міліції.
Згідно наказу від 27.09.2010 р. № 321-о позивача було звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції у відставку (зі зняттям з військового обліку) за п.65 п.п."б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р. №114 (а.с.9).
16.12.2015 р. позивачу встановлено III групу інвалідності із 06.11.2015 р., що настала в наслідок захворювання, пов'язаного з проходження служби в ОВС, втрата професійної працездатності становить 40 %, що підтверджуються Свідоцтвом про хворобу №597 від 20.09.2010 р., довідкою до акта огляду МСЕК від 16.11.2015 р. серія 12 ААА №171168 та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 10 ААА №123473 від 16.12.2015 р. (а.с.10-12).
26.09.2019 р. позивач звернувся із заявою, якою просив відповідача надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-УІІІ та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №850 (а.с.13).
Листом від 01.10.2019 р. №2573/Р/11-28-04-33 відповідач повідомив позивача, що дії постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №850 не поширюється на співробітників податкової міліції, в зв'язку із чим підготувати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції на сьогоднішній день не вдається за можливе (а.с.14).
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади діяльності податкової міліції визначено у Податковому кодексі України.
Відповідно до п.356.1 ст.356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
За правилами ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20.12.1990 (в редакції Закону України від 13.02.2015 року № 208-VІІІ) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Закон України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 р. втратив чинність 07.11.2015 р. в зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 р..
Однак, відповідно до абз.3 п.15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 р. за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20.12.1990 р., зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 р..
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому було встановлено інвалідність у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органі податкової міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої у ст. 23 Закону України "Про міліцію".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018 у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі № 822/31/18 та від 28.08.2018 у справі № 804/6297/17.
Частиною 6 статті 23 "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 визначено, що одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням інвалідності призначається та виплачується в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 р. затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок №707).
Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 р. "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" частина 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 р. була викладена в наступній редакції:
"у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України".
На виконання положень Закону України № 208-VІІІ від 13.02.2015 р. "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок №850).
Конституційний Суд України у п. 3 рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначав про те, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 визначено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 №208-VIII Про внесення змін до статті 23 Закону України Про міліцію щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 р., здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.
Судом встановлено, що позивачу 06.11.2015 р. було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги повинно бути вирішено відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону № 208 та Порядку №850.
Відповідно до п.7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Позивач проходив службу в Управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області.
Таким чином, обов'язок щодо складання висновку та його подання до ДФС України щодо виплати грошової допомоги покладено на керівника Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Встановлено, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, відповідачем не складено відповідного висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі, передбаченому Порядком №805, та не направлено його до ДФС України для прийняття рішення.
При цьому, доводи відповідачів про відсутність у позивача, як колишнього працівника податкової міліції, права на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Порядком № 850 є помилковими, оскільки:
- відповідно до статті 356 ПК України на осіб начальницького і рядового складу податкової міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію";
- право особи на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається та здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію" (абз.3 п.15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію");
- на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13.02.2015 р. Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850 виплати одноразової допомоги.
Так, Порядок № 850, був прийнятий пізніше ніж Порядок №707, і визначає процедуру та розміри призначення на виплати одноразової допомоги у зв'язку з установленням групи інвалідності саме після 12.03.2015 р., передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію".
Відсутність у Порядку № 850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової поліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", не є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установленням групи інвалідності Порядком №850.
Варто також наголосити на тому, що у рішенні по справі "Budchenko v. Ukraine" від 24.07.2014 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.
Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової поліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно ст.23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком №850.
На підставі викладеного, беручи до уваги відсутність будь яких зауважень до поданих документів для призначення одноразової грошової допомоги, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача надіслати до ДФС України висновок щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.2).
Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Кіровоградській області у ненаданні висновку щодо виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції).
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області надіслати до ДФС України висновок щодо призначення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції), відповідно до ч.6 ст.23 Закону України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ "Про міліцію", в редакції Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 р., Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII та Порядку та умов призначення і виплата одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №850.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39393501) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько