Провадження № 33/4820/322/19
Справа № 686/11765/19 Головуючий в 1-й інстанції Піндрак О. О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
18 листопада 2019 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Інжиєвської Ю.А., Філіпчук О.В., Цугель А.О., захисника Герасимчук С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2019 року про притягнення, останнього, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм в ПП «ОСОБА_2»,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.
Як убачається з матеріалів справи, 22 квітня 2019 року о 17 год. 13 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Тернопільській, в м. Хмельницькому, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський не направляв його, у встановленому законом порядку, у заклад охорони здоров'я, це було підтверджено і самим інспектором поліції ОСОБА_3. , під час його допиту в суді першої інстанції, який повідомив, що направлення для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я він не видавав. Крім того, в матеріалах справи відсутній і акт огляду із фіксуванням ознак алкогольного чи іншого сп'яніння. З відеозапису чітко видно, що між ним та поліцейським, в момент зупинення транспортного засобу відбувся конфлікт, а вже після цього відбулося оформлення документів, хоча у лейтенанта поліції ОСОБА_3 були сумніви стосовно того, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника Герасимчук С.С., на підтримку поданої апеляційної скарги, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у скоєні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 218173 вбачається, що 22.04.2019 року о 17 год. 13 хв. в Хмельницькому по вулиці Тернопільській, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку, в присутності свідків водій відмовився (а.с.1).
З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідує, що в їх присутності було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, або у встановленому законом порядку, в лікаря-нарколога. Від проходження медичного огляду водій відмовився в їх присутності (а.с.2,3).
Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується і іншими наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
- постановою начальника відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області Молотюка Б.В. серії НК № 289319 від 22.04.2019 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП (проїзд перехрестя на заборонений (жовтий) сигнал світлофора (а.с. 5);
- розпискою ОСОБА_6 про залишення її автомобіля "ВАЗ 210994-20", номерний знак НОМЕР_1 , на зберігання та відповідно відсторонення ОСОБА_1 від керування цим транспортним засобом (а.с. 4);
- відеозаписом з нагрудних камер відеоспостереження поліцейських, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с. 1, 6).
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Так, допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердив, що у вказаний день та час патрулював по вул. Тернопільській у м. Хмельницькому. Виявивши порушення ПДР, було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , біля прибудинкової території по вул. Тернопільській, 30, при цьому він наїхав на тротуар, не впоравшись з керуванням. Коли водій ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, у нього був відчутний різкий запах алкоголю та почервоніння обличчя, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від чого, останній, в присутності двох свідків, відмовився.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, проїхав на жовтий мигаючий сигнал світлофора, тому його було зупинено працівниками поліції, алкоголь він не вживав, що казала працівникам поліції не пам'ятає.
З переглянутого апеляційним судом відео з нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції видно, що ОСОБА_1 погодився з тим, що проїжджав на жовтий сигнал світлофора і з постановою про накладення штрафу та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. На запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої і як багато, свідок ОСОБА_7 відповіла «а ви що не бачите і посміхнулася».
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки таке направлення видається, якщо особа погоджується проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, однак, у даному випадку, ОСОБА_1 від такого огляду відмовився в присутності двох свідків.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність акту огляду, суд не вважає такими, що спростовують правильний висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Є безпідставними твердження апелянта, і про те, що судом було проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи, яку було направлено засобом електронного зв'язку, оскільки вказана заява була надіслана на електронну пошту суду 30.05.2019 року о 12 год. 12 хв., а розгляд призначено на 30.05.2019 року 10 год. 00 хв., тобто клопотання надійшло після розгляду справи та ухвалення судом рішення, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с. 35).
В процесі апеляційного перегляду ОСОБА_1 , як апелянту надано право давати пояснення, заявляти клопотання, брати безпосередню участь у судому засіданні, користуватися правовою допомогою, збирати і подавати суду докази на підтвердження своєї невинуватості у вчиненні інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Його захист здійснювала захисник Герасимчук С.С., яка приймала участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, а тому право ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні було поновлено.
Інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційною інстанцією.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а апеляційну скаргу, останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М. Кулеша