Справа № 686/13212/19
Провадження № 22-ц/4820/1678/19
12 листопада 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Шевчук Ю.Г.,
учасники справи: представник ТУ ДБР Божинський В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2019 року (суддя Палінчак О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому та Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі ТУ ДБР у м. Хмельницькому), Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області (далі ГУ ДКСУ в Хмельницькій обл.) про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади.
Позовна заява мотивована тим, що в березні 2019 року звернувся до слідчого ТУ ДБР у м. Хмельницькому із заявою про вчинення на його думку начальником СВ СУ ГУНП в Хмельницькій області кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.365 КК України. Дана заява особисто прийнята слідчим СУ ТУ ДТБР, розташованого у м. Хмельницькому Добровольським В.В., проте відомості в ЄРДР внесено не було. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2019 року зобов'язано уповноважену особу органу досудового розслідування внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, обставини якого викладені у заяві ОСОБА_1 від 18.03.2019 року. Позивач зазначає, що такою бездіяльністю слідчого ТУ ДБР, який не вніс відповідні відомості в ЄРДР спричинено йому майнову та моральну шкоду.
Моральна шкода, полягає у моральних стражданнях, які він переніс внаслідок бездіяльності відповідача при невнесенні відомостей в ЄРДР.
Майнова шкода полягає у витратах власного часу - на написання скарги, її подачі, участі у розгляді справи, витратах на проїзд, папір, фарбу картриджа та копіювання документів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 1 млрд грн. моральної шкоди та 40040 грн. майнової шкоди.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів своїх позовних вимог, підстав для відшкодування йому майнової та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади, судом не встановлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначав, що постановивши рішення про відмову у задоволенні позову, суд порушив його абсолютне право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органу державної влади та беззастережне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади, які є його особистими немайновими правами. У разі порушення прав через протиправну діяльність, в тому числі і протиправне рішення, чи бездіяльність органу або посадової особи, які діють від імені Держави, виникає презумпція спричинення моральної шкоди. Факт порушення його прав доведено в суді та зафіксовано ухвалою слідчого судді і саме цей факт є доказом спричинення йому моральної шкоди.
У відзиві ТУ ДБР у м. Хмельницькому вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування оскаржуваного рішення є безпідставними, натомість рішення суду є законним, мотивованим та обґрунтованим.
В судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Представник ТУ ДБР в м. Хмельницькому Божинський В.М. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити.
Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області в судове засідання не з'явилося, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 березня 2019 року звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою про визнання бездіяльності слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Добровольського В.В., яка виразилась у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР та просив зобов'язати уповноважену на те особу внести такі відомості в ЄРДР згідно поданої заяви.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2019 року зобов'язано уповноважену особу органу досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, обставини якого викладені у заяві ОСОБА_1 від 18 березня 2019 року.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 2 частини 2 статті 1167 цього ж Кодексу передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Згідно ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч.1, 6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах.
При цьому, існує законодавчо визначений механізм контролю за законністю прийнятих процесуальних рішень відповідною посадовою особою органу досудового слідства при здійсненні кримінального провадження. Заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України звернутися зі скаргою на процесуальні рішення, дії або бездіяльність уповноваженої особи органу досудового слідства (слідчого), вчинені нею під час кримінального провадження, зокрема, до суду.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового слідства у конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
У випадку, якщо помилки посадової особи органу досудового слідства (в даному випадку слідчого) неможливо виправити в такий спосіб, такі порушення повинні вирішуватися поданням позову незадоволеної особи проти держави.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є правильним, оскільки позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між бездіяльністю слідчого ТУ ДБР Добровольського В.В. та настанням шкоди. Сам по собі факт, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 15.05.2019 року зобов'язано уповноважену особу органу досудового розслідування внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, обставини якого викладені у заяві ОСОБА_1 від 18 березня 2019 року, не свідчать про заподіяння шкоди позивачу, а також і про причинний зв'язок із заподіяною майновою та моральною шкодою.
Посилання апелянта на понесені ним витрати (час на написання скарги, час на проїзд для подачі скарги та до місця розгляду справи, копіювання документів, час на написання скарги, участь у слуханні справи) не свідчить про незаконність судового рішення, оскільки заявлено вимогу про відшкодування майнової шкоди, а для цього слід довести протиправність дій відповідачів, що доведено не було.
Доводи наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального права, у зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року.
Судді: Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк