18 листопада 2019 рокуСправа № 280/5616/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі судді Киселя Р.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» (вул. Миру, буд. 89, с. Петро-Михайлівське, Вільнянський район, Запорізька область, 70015) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Музична, буд. 2-а, м. Запоріжжя, 69083) про визнання протиправною та скасування постанови,-
15.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» (далі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №127960 від 05.11.2019.
Крім того, просить судові витрати стягнути з державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь позивача.
Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову.
Ухвалою від 18.11.2019 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи призначений на 05.12.2019 без повідомлення (виклику) сторін.
У заяві про забезпечення позову позивач просить зупинити дію оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі. В обґрунтування заяви зазначає, що не погоджується із оскаржуваною постановою, яка є виконавчим документом зі строком пред'явлення до виконання до 05.02.2020. В разі пред'явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання з позивача буде стягнута, окрім суми штрафу, сума виконавчого збору. Зазначає, що у разі задоволення позову позивачу доведеться докласти значних зусиль та втрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом ініціювання інших судових процесів.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).
Зі змісту заяви про забезпечення позову судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду оскаржувана постанова не пред'явлена відповідачем до виконання, отже відсутнє виконавче провадження з приводу виконання оскаржуваної постанови.
Суд зазначає, що негативні наслідки, про які зазначає позивач, можуть настати лише в процесі примусового виконання оскаржуваної постанови, а тому лише у разі відкриття виконавчого провадження з приводу виконання оскаржуваної постанови для позивача можуть настати відповідні негативні наслідки. На думку суду єдиним допустимим способом забезпечення у даній справі є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Проте, в даному випадку, станом на дату вирішення заяви про забезпечення позову, стягнення не здійснюється, а тому у суду відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб про який просить позивач.
Той спосіб забезпечення позову, про який просить позивач, унеможливить пред'явлення оскаржуваної постанови до виконання, у разі відмови у задоволенні позову.
Суд вважає, що забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, може бути розцінене як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невижиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Петромихайлівське» (вул. Миру, буд. 89, с. Петро-Михайлівське, Вільнянський район, Запорізька область, 70015) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Музична, буд. 2-а, м. Запоріжжя, 69083) про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль