Постанова від 14.11.2019 по справі 660/29/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» листопада 2019 року м. Херсон

Справа № 660/29/16-ц

Провадження № 22-ц/819/1230/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П.

суддів:Ігнатенко П. Я.,

Полікарпової О. М.

секретарПісоцька Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Херсонській області на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області у складі судді Каневського В. О. від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Херсонській області, третя особа - державне підприємство «Херсонський облавтодор» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Служби автомобільних доріг у Херсонській області, третя особа - державне підприємство «Херсонський облавтодор» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 28 серпня 2015 року о 17 год. 00 хв., рухаючись на власному автомобілі марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 автомобільною дорогою Т-0403 (Мар'янське - Берислав) на 19 км + 900 м потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, шляхом виїзду на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «Сканія 380» з державним номером НОМЕР_2 , який буксирував причеп з державним номером НОМЕР_3 .

На місці дорожньо-транспортної пригоди складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП 2 № 219591, відповідно до якого встановлено, що він порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху і його дії було кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2015 року провадження у справі за вказаним протоколом закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки внаслідок потрапляння колеса його автомобіля у яму, він втратив керування своїм авто та допустив зіткнення з автомобілем «Сканія 380», внаслідок чого було пошкоджено обидва автомобіля.

Згідно наданої до протоколу про адміністративне правопорушення схеми з місця дорожньо-транспортної пригоди, на 19 км + 900 м дороги Т-04-03, яка шириною 7,5 м зафіксовано пошкодження автомобільної дороги у вигляді чотирьох вибоїн, одна з яких на полосі руху саме його автомобіля мала розміри довжиною 2,7 м, шириною 3,7 м та глибиною 8 см.

Вказані обставини свідчать про недотримання Службою автомобільних доріг у Херсонській області чинних норм та стандартів щодо утримання автомобільних доріг загального користування.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортниї пригоди його автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 237 від 22 вересня 2015 року, виконаного ФОП ОСОБА_2 , сума матеріального збитку завданого його автомобілю станом на 22 вересня 2015 року складає 231 973,67 грн, а сума проведеного експертного дослідження складала 750 грн, тому загальна сума спричиненої йому матеріальної шкоди складала 232 723,67 грн.

Позивач також зазначав, що його автомобіль внаслідок ДТП перетворився на металобрухт, його неможливо відремонтувати. Протягом тривалого часу у нього пригнічений стан, від чого страждає не тільки він, а і його родина, що призвело до розладу стосунків у сім'ї. В той день, він разом з братом і сином їхали на заздалегідь запланований відпочинок на морі, однак в результаті вказаних подій вони були його позбавлені. Окрім того, його син переніс важкий психологічний стрес і до теперішнього часу боїться їздити в автомобілях. Також, свій автомобіль він використовував у професійній діяльності, яка вимагала швидкого пересування з одного місця в друге, однак, на даний час він позбавлений такої можливості, наслідком чого є погіршення його фінансового становища, а відтак і відобразилося на його психологічному стані.

Буравльов І. В. просив суд стягнути з Служби автомобільних доріг у Херсонській області на свою користь 232 723,67 грн матеріальної шкоди, 90 000 грн моральної шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Херсонській області на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 232 723,67 грн та судові витрати у розмірі 2 327,24 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з Служби автомобільних доріг у Херсонській області 90 000,00 грн моральної шкоди, судового збору у розмірі 1378,00 грн - відмовлено.

В апеляційній скарзі Служба автомобільних доріг у Херсонській області, вважаючи рішення суду у частині задоволених позовних вимог про стягнення матеріальних збитків винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права, просила його у зазначеній частині скасувати, постановити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що:

?відповідач та третя особа по справі неодноразово зверталися до суду першої інстанції з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області, однак суд жодного разу належним чином не направляв до вказаного суду відповідні ухвали і виніс рішення за їх відсутності, що призвело до незаконності ухваленого рішення;

?суд першої інстанції не звернув уваги на те, що жодними доказами не підтверджено наявність її вини та причинного зв'язку між її діями (бездіяльністю) та наслідками у вигляді ДТП;

?до участі у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка розглядалася Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, Служба автомобільних доріг у Херсонській області, або третя особа - ДП «Херсонський облавтодор» притягнуті не були, тому висновки, зазначені у вказаній постанові не мають преюдиційне значення для даної справи; наявність вказаної постанови не звільняє позивача від обов'язку доказування вини відповідача, причинного зв'язку між шкодою, завданою позивачу та винною дією (бездіяльністю) відповідача;

?приймаючи до уваги та за основу визначення розміру завданих позивачеві збитків висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 237 від 22 вересня 2015 року суд не врахував, що вказаний доказ в розумінні ст. 78 ЦПК України не є допустимим доказом у справі, оскільки отриманий із порушенням вимог чинного законодавства: в порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки в проведенні дослідження транспортного засобу брали участь позивач та оцінювач, в порушення вимог 8.2., вартість матеріального збитку проведена в цінах станом на момент проведення дослідження;

?приймаючи рішення по справі про стягнення вартості матеріальної шкоди завданої позивачеві відповідно до висновку експерта, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт є вищою за вартість аналогічного транспортного засобу, тому, в даному випадку розмір збитків повинен визначатися, виходячи із вартості аналогічного транспортного засобу та зобов'язання позивача після відшкодування йому шкоди передати залишки автомобіля відповідачу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просив її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Також позивач подав заяву про незгоду з проведенням експертизи, зазначаючи, що впродовж чотирьох років розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідач не оспорював висновок спеціаліста і визначений ним розмір збитків та клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи не заявляв. Натепер, у нього відсутня можливість надання транспортного засобу для огляду експерту; в суді першої інстанції, відповідач також не порушував питання про визнання КТЗ фізично знищеним. Враховуючи, що у висновку експерта № 237 від 22 вересня 2015 року з невідомих йому причин не було визначено вартість автомобіля після ДТП, він звернувся до цього ж експерта, який надав висновок № 1099 від 31 жовтня 2019 року, щодо вартості автомобіля після ДТП, який просив долучити до матеріалів справи. Просив суд справу розглянути у його відсутність.

Від представника Служби автомобільних доріг у Херсонській області в останнє судове засідання надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Тому колегія суддів вважає можливим, за вказаних обставин, справу розглянути у відсутність учасників справи, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Служби автомобільних доріг у Херсонській області, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовну заяву ОСОБА_1 та стягуючи зі Служби автомобільних доріг у Херсонській області на його користь матеріальну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що постановами суду в справі про адміністративне правопорушення встановлено, що причиною ДТП за участю ОСОБА_1 стала велика вибоїна на проїзній частині дороги, яка створювала небезпеку для руху автотранспорту і за відсутності попереджувальних знаків про вибоїни ,відповідальність водія ОСОБА_1 за порушення п. 13-1 Правил дорожнього руху відсутня; саме Служба автомобільних доріг у Херсонській області, за завданням якої, згідно договору підряду, ДП «Херсонський облавтодор» мало здійснювати поточний ремонт та експлуатаційне утримання ділянки автомобільної дороги, де сталася ДТП, є відповідальною за заподіяну шкоду позивачеві; сума матеріальних збитків у розмірі 232 723,67 грн підтверджується висновком експертного дослідження, а відповідач вказану суму не спростував, не надав допустимих та належних доказів такого спростування, сторонами клопотань про призначення судової експертизи, щодо обґрунтування матеріальних збитків заявлено не було.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП 2 № 219591, 28 серпня 2015 року о 17.00 год. ОСОБА_1 на 19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403 (Мар'янське - Берислав), керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 не дотримався безпечного інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з атомобілем SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із причепом , чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП /т. 1, а. с.15/.

Згідно довідки інспектора ВДАІ Нововоронцовського району ОСОБА_4 , 28 серпня 2015 року на 19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403 (Мар'янське - Берислав), автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження /т. 1, а. с.34/.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2015 року у справі № 182/7000/15-п, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року, провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях /т. 1, а. с. 10 - 11, 12 - 13/.

Закриваючи провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутність попереджувальних знаків 1.12, або 1.39 Правил дорожнього руху перед вибоїною виключає відповідальність водія за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки його дії не перебували у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

З висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 237 від 22 вересня 2015 року вбачається, що сума матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 відповідає ринковій вартості автомобіля і становить 231 973,67 грн /т. 1, а. с.16 - 30/.

З квитанції № 650 від 22 вересня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 за визначення матеріального збитку ПП ОСОБА_2 сплачено 750,00 грн /а. с. 31/.

Згідно висновку автотехнічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України № 17-945 по дослідженню обставин ДТП, складеного 16 травня 2018 року, виконаного за клопотанням ДП «Херсонський облавтодор» за ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2016 року, не видалось за можливим відповісти на поставлені перед експертом питання щодо винних дій ОСОБА_1 у ДТП і причинного зв'язку з його наслідками /т. 1 а. с. 115 - 120/.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

За змістом статті 7 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади.

Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженням; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг (стаття 11 Закону України «Про автомобільні дороги» у відповідній редакції).

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить, у тому числі, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини. Таким чином Служба автомобільних доріг в Херсонській області є відповідальним органом управління, зобов'язаним відшкодувати збитки, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

У розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки мають бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1172 Цивільного кодексу України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Особою відповідальною за своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів - є саме Державне агентство автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Херсонській області (відповідач у справі), за завданням якого, відповідно до умов договору підряду від 13.02.2015 № 1Д-ОАД/15, укладеного з ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (підрядник за договором, третя особа на стороні відповідача у справі) останнє, в період коли сталась зазначена вище ДТП, мало здійснювати поточний ремонт та експлуатаційне утримання, зокрема, і зазначеної ділянки автомобільної дороги загального користування державного значення (19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403 (Мар'янське - Берислав).

Згідно розділу 6 п. 6.2 п.п. 6.2.1, 6.2.2 Договору, замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши про це його у строк за 10 календарних днів до дати розірвання, у разі якщо підрядник: не розпочав надання послуг протягом трьох днів з дня отримання завдання; допустив відставання темпів надання послуг згідно нормативних термінів; надав послуги з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; контролювати надання послуг у строки, встановлені цим Договором /т. 1 а. с. 51 - 62/.

Відповідно до п. 7.8 вище зазначеного Договору, підрядник несе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами. У разі виникнення дорожньо-транспортних пригод, причиною яких послужило порушення підрядником правил виконання дорожніх робіт та/або неналежне виконання (невиконання) Підрядником зобов'язання за цим договором, що підтверджується відповідними матеріалами ДАІ, на підставі рішення суду після прийняття відповідного рішення, Підрядник відшкодовує збитки учасникам дорожнього руху у повному обсязі.

В матеріалах справи відсутні відомості притягнення ДП «Херсонський облавтодор» до відповідальності за порушення правил виконання дорожніх робіт та/або неналежне виконання (невиконання) зобов'язань за договором підряду.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2015 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 по справі №182/7000/15-п закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Дана постанова свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у ДТП та пошкодженні КТЗ; нею встановлено, що причиною дорожньої події за участю водія ОСОБА_1 стала великих розмірів вибоїна на проїзній частині дороги, яка була значною перешкодою і створювала небезпеку для руху автотранспорту, у той час як попереджувальні знаки 1.12 або 1.39 Правил дорожнього руху перед вибоїною були відсутні. За таких обставин, суд у справі №182/7000/15-п дійшов висновку, що наявність великої вибоїни на проїзній частині дороги та відсутність попереджувальних знаків виключає відповідальність водія за порушення п.13.1 Правил дорожнього руху, оскільки його дії не перебували у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Отже, причиною ДТП, що сталася за участю автомобіля позивача є неналежний стан дороги (вибоїни) та відсутність попереджувальних дорожніх знаків, відповідальним за які, згідно вище зазначених нормативних актів та умов Договору є відповідач - Служба автомобільних доріг у Херсонській області, яка не здійснювала належного контролю за належне виконання договору підряду ДП «Херсонський облавтодор», що є доказом вини останнього, причино-наслідкового зв'язку між його бездіяльністю і наслідками у вигляді пошкодження транспортного засобу позивача та заподіянням йому збитків, тому доводи апеляційної скарги у зазначеній частині підлягають відхиленню.

Колегія суддів критично відноситься до копії акту комісії від 08 серпня 2015 року про те, що у період з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року на автомобільній дорозі Т-0403 (Мар'янське - Берислав) було встановлено 10 комплектів дорожніх знаків 1.12, 5.30, 7.21, оскільки наявність таких знаків відсутня в протоколі ДТП і спростовується постановою суду в справі про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги Служби автомобільних доріг про те, що приймаючи рішення по справі про стягнення вартості матеріальної шкоди завданої позивачеві визначеної відповідно до висновку експерта, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт є вищою за вартість аналогічного транспортного засобу, тому, в даному випадку розмір збитків повинен визначатися, виходячи із вартості аналогічного транспортного засобу та зобов'язання позивача після відшкодування йому шкоди передати залишки автомобіля відповідачу підлягають відхиленню, оскільки в суді першої інстанції відповідач не ставив питання про визнання КТЗ фізично знищеним та повернення йому його залишків, а ОСОБА_1 не надав своєї згоди на таке визнання.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд, за вибором потерпілого, може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 237 від 22 вересня 2015 року, проведеного спеціалістом ОСОБА_2 , який має вищу освіту, Сертифікат № 602/15 від 30 липня 2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer на момент оцінки перевищує ринкову вартість транспортного засобу, визначену з урахуванням фізичного зносу автомобіля на момент його пошкодження(вартість замінених деталей складає 236 121,37 грн; вартість робіт складає 23 208 грн; вартість матеріалів складає 4 657,00 грн) і становить 263 986,37 грн, а ринкова вартість даного транспортного засобу складає 231 973,67 грн.

Оскільки вартість відновлювального ремонту вказаного КТЗ перевищує його ринкову вартість, він є економічно недоцільним.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 не погодився із визнанням транспортного засобу фізично знищеним і залишив пошкоджений автомобіль у себе, тому необхідно покласти на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу майнову шкоду у розмірі, що становить різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до додатку до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1099 від 31 жовтня 2019 року, залишкова утилізаційна вартість автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року виготовлення складає 14 004,00 грн.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до висновку судової автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 237 від 22 вересня 2015 року та додатку до нього № 1099 від 31 жовтня 2019 року ринкова вартість КТЗ Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 , станом на 22 вересня 2015 року складала 231 973 грн 67 коп., утилізаційна вартість вказаного транспортного засобу складала 14 004,22 грн 00 коп., тому розмір майнової шкоди становить 217 969 грн. 67 коп. (231 973 грн 67 коп. - 14 004,22 грн 00 коп.).

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду в адміністративній справі, на яку суд послався, як на доказ вини Служби автомобільних доріг у Херсонській області у заподіянні шкоди не має преюдиційного значення, оскільки Служба автомобільних доріг у Херсонській області участі у цій справі не приймала, підлягають відхиленню, оскільки даним судовим рішенням встановлено відсутність вини ОСОБА_1 у порушенні ПДР і обставини, що стали причиною ДТП - неналежний стан дорожнього покриття і наявність великих розмірів вибоїн та відсутність дорожніх попереджувальних знаків.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що приймаючи до уваги та за основу визначення розміру завданих збитків висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 237 від 22 вересня 2015 року суд не врахував, що вказаний доказ в розумінні ст. 78 ЦПК України не є допустимим доказом у справі, оскільки отриманий із порушенням вимог чинного законодавства: в порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, в проведенні дослідження транспортного засобу брали участь позивач та оцінювач, в порушення вимог 8.2., вартість матеріального збитку проведена в цінах станом на момент проведення дослідження є безпідставними та підлягають відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмовим доказом.

Заперечуючи проти висновків автотоварознавчого дослідження, наданого позивачем на підтвердження своїх вимог щодо розміру заподіяних йому збитків внаслідок ДТП, відповідач не надав на його спростування іншого доказу, за час розгляду справи в суді першої інстанції - 3 роки 4 міс. не клопотав про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Вказане експертне дослідження проводилося менш, ніж через місяць після ДТП, і на час його проведення ще не було визначено відповідача і третіх осіб, які мали бути залучені до його проведення та огляду автомобіля.

Позивач, натомість, надав суду висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 237 від 22 вересня 2015 року, проведеного спеціалістом ОСОБА_2 , який має вищу освіту, Сертифікат № 602/15 від 30 липня 2015 року, дійсний до 2018 року, виданий Фондом Державного Майна України, має кваліфікацію судового експерта 12.2 (свідоцтво № 234 від 09 червня 2006 року, виданого Міністерством юстиції України) та стаж роботи експертом товарознавчих досліджень з 1996 року.

Доводи апеляційної скарги про не направлення судом ухвал про проведення судових засідань в режимі відеоконференції до Херсонського міського суду та розгляд справи у відсутність представника Служби автомобільних доріг у Херсонській області, що вплинуло на незаконність ухваленого судового рішення, підлягають відхиленню, оскільки справа в провадженні суду перебувала майже три з половиною роки (з 22 січня 2016 року по 15 травня 2019 року) і відповідач мав можливість ефективновикористовувати надані йому процесуальним законом права.. Натомість, в сім судових засідань представник відповідача не з'явився, в чотири з яких, ним було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю. Всі заяви відповідача про призначення справи до розгляду в режимі відеоконференції були судом задоволені, а відповідні ухвали спрямовані до суду, якому доручено організацію судових засідань в режимі відеоконференції.

В останнє судове засідання у справі - 15 травня 2019 року, представник відповідача та інші учасники справи не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, заяв від відповідача і його представника про відкладення розгляду справи чи призначення судового засідання в режимі відеоконференції до суду не надходило, тому суд, у відповідності до положень ЦПК України, розглянув справу у відсутності представника відповідача /т. 2 а. с. 73 - 75/

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не містять нові факти чи засоби доказування, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню.

З огляду на зазначене, рішення суду підлягає зміні зі зменшенням стягнутої зі Служби автомобільних доріг на користь ОСОБА_1 розміру майнової шкоди з 231 973 грн 67 коп. до 217 969 грн. 67 коп. зі стягненням з відповідача на користь позивача 750 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Згідно вимог ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, витрати позивача по оплаті судового збору при подачі позовної саяви підлягають задоволенню частково, пропорційно задоволеним вимогам - 93,96 % від стягнутих судом першої інстанції 1 378 грн (217 969 грн. 67 коп. х 100 % : 231 973 грн 67 коп.), тобто 1294,77 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 376 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Херсонській області задовольнити частково.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 травня 2019 року змінити.

Зменшити стягнутий зі Служби автомобільних доріг у Херсонській області на користь ОСОБА_1 розмір майнової шкоди до 218 719 грн. 67 коп. і судовий збір до 1 294 грн 77 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складання повного судового рішення 18 листопада 2019 року.

Головуючий Л. П. Воронцова

Судді: П. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова

Попередній документ
85705731
Наступний документ
85705733
Інформація про рішення:
№ рішення: 85705732
№ справи: 660/29/16-ц
Дата рішення: 14.11.2019
Дата публікації: 20.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Херсонський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (07.12.2020)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 17.01.2020
Предмет позову: про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП,