04 листопада 2019 року Справа № 280/3033/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 38284929)
до Державної фіскальної служби України, до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 1, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (з урахуванням уточненого) Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (далі - позивач або ТОВ "Машинобудівний завод "Квік") до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - відповідач 2), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 3), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1171562/38284929 від 24.05.2019, № 11715448/38284929 від 24.05.2019, №1175063/38284929 від 29.05.2019, №1173785/38284929 від 28.05.2019, №1176260/38284929 від 30.05.2019, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" відмовлено у реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 311676777/38284929 від 21.05.2019 та №1172835/38284929 від 27.05.2019, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" відмовлено у реєстрації податкових накладних №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог в уточненій позовній заяві зазначено про те, що за результатом проведених господарських операцій ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" було складено та направлено до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкові накладні №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018. Однак, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних вказано, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН» . ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" було надіслано письмові пояснення та скановані копії первинних документів на підтвердження господарських операцій проте, рішеннями комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та Комісії ДФС України було відмовлено у реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018. З огляду на те, що надані комісії ДФС документи у повному обсязі підтверджують господарські операції, позивач вважає дані рішення протиправними. Також позивачем зазначено, що рішення прийняті з грубим порушенням процедури, встановленої статтею 201 Податкового кодексу України, та всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, оскільки рішення по своїй суті не відображає фактичні обставини справи, не ґрунтуються на первинних документах, складених позивачем та його контрагентами для підтвердження господарських операцій між ними, а базується на доказово і юридично непідтверджених суб'єктивних припущеннях членів комісії ДФС України про відповідність критеріям, викладеним в листі Державної фіскальної служби України. Проте, жодна із ознак Критеріїв ризиковості платника податків не має будь-якого відношення до позивача, оскільки позивач здійснює свою діяльність прозоро та в рамках правового поля. Вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться. Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані тому, рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та комісії ДФС України є протиправними з огляду на відсутність у відповідачів підстав для зупинення реєстрації податкових накладних позивача.
Ухвалою суду від 01.07.2019 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 29.07.2019.
02.10.2019 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№40882), в якому представник відповідачів просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог виходячи з того, що реєстрація податкових накладних виписаних ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" була зупинена відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Підставою зупинення всіх податкових накладних є той факт, що показники D,P були ніжними ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України №117. Підставами для прийняття Комісією головного управління ДФС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" (38284929) податкових накладних є: ПН №22 - ненадання платником договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; ПН №51 - ненадання платником договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них та складських документів (інвентаризаційних описів). Підставами для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" (38284929) податкових накладних є: ПН№30 - Ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, ПН №21, №22, №38, №34, №36, №37 є ненадання платником складських документів (інвентаризаційних описів). Представник відповідачів зазначив, що Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд Комісії. Представник відповідачів вважає, що рішення Комісії є такими, що не можуть бути скасовані, в тому числі були прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними.
Ухвалою суду від 29.07.2019 провадження в адміністративній справі №280/3033/19 було зупинено до 04 вересня 2019 року для надання сторонам часу для примирення.
Ухвалою суду від 04.09.2019 провадження у справі №280/3033/19 поновлено.
Ухвалою суду від 04.09.2019 залучено до участі у справі №280/3033/19 в якості відповідача 3 - Головне управління ДФС у Запорізькій області.
Ухвалою суду від 02.10.2019 відкладено розгляд справи на 23.10.2019.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи подане 23.10.2019 клопотання представників сторін, суд вирішив закінчити розгляд справи у порядку письмового провадження.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Приписами ст. 258 КАС України, визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "Машинобудівний завод "Квік" зареєстроване як юридична особа 17.07.2012 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, номер запису: 1 103 102 0000 031936, за юридичною адресою вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69123.
25 січня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Квік-2006» було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «КВІК».
12.04.2018 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (Замовник) було укладено договір поставки № 180041-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику товар зазначений у Специфікаціях.
17 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію товару на ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», а саме конденсатор КПС-0,5-38 02 в кількості 12 шт. на загальну суму 148 320,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0517.2 від 17.05.2018, ТТН №Р0517.2 від 17.05.2018, та банківською випискою.
Згідно п.5.2. Договору, товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад Замовника на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000).
17 травня 2018 року на виконання умов Договору, позивач, для перевезення товару уклав Договір про надання фізичною особою послуг водія з ОСОБА_1 . Надання транспортних послуг підтверджується Актом наданих послуг від 17.05.2018, та видатковим касовим ордером від 22.06.18.
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну №22 від 17.05.2019, після чого вона була направлена 06.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної 22 від 17.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 21 травня 2019 року комісією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення № 1167677/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 17.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують для здійснення операції.
20.03.2018 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та TOB «ТД «Технолліон» (Замовник) було укладено договір поставки № 0320.1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику Товар в асортименті, кількості за ціною узгодженими в цьому Договорі та Специфікаціях.
17 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію товару на TOB «ТД «Технолліон», а саме Хрестовину внутрішню (ЧС4) 3836.37.41.03 в кількості 5 шт. на загальну суму 90 030,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0517.1 від 17.05.18, та платіжним дорученням.
Згідно п.4.2. Договору, умови поставки Продукції -EXW (згідно ІНКОТЕРМС 2000).
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 21 від 17.05.2019, після чого вона була направлена 06.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної № 21 від 17.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 24 травня 2019 року комісією ДФС прийнято рішення № 1171562/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 17.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
20.03.2018 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ТОВ «ТД «Технолліон» (Замовник) було укладено договір поставки № 0320.1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику Товар в асортименті, кількості за ціною узгодженими в цьому Договорі та Специфікаціях.
30 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію товару на ТОВ «ТД «Технолліон», а саме Хрестовину внутрішню (ЧС4) 3836.37.41.03 в кількості 5 шт. на загальну суму 90 030,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0530.3 від 30.05.2018 та платіжним дорученням.
Згідно п.4.2. Договору, умови поставки Продукції -EXW (згідно ІНКОТЕРМС 2000).
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 38 від 30.05.2019, після чого вона була направлена 06.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної № 38 від 30.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 24 травня 2019 року комісією ДФС прийнято рішення № 1171548/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 24.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
20.03.2017 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (Замовник) було укладено договір поставки № 170039, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику товар зазначений у Специфікаціях.
24 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію товару на ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», а саме Розрядник РВКУ 1.65Д01 в кількості З шт. та Розрядник РВКУ 13,3A01 в кількості 3 шт. на загальну суму 144 540,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0524.3 від 24.05.2018, ТТН №Р0524.3 від 24.05.2018, довіреністю №205 та банківською випискою.
Згідно п.5.2. Договору, товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад Замовника на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2000).
24 травня 2018 року на виконання умов Договору, позивач, для перевезення товару уклав Договір про надання фізичною особою послуг водія з ОСОБА_1 . Надання транспортних послуг підтверджується Актом наданих послуг від 24.05.2018 та видатковим касовим ордером від 22.06.2018.
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 30 від 24.05.2019, після чого вона була направлена 12.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної № 30 від 24.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 28 травня 2019 року комісією ДФС прийнято рішення № 1173785/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 24.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
06.03.2018 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ТОВ «ТД «Технолліон» (Замовник) було укладено договір поставки № 0306.1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику Товар в асортименті, кількості за ціною узгодженими в цьому Договорі та Специфікаціях.
25 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив Товар на ТОВ «ТД «Технолліон», а саме: Передача тягова КМТ-Т (кр.5Т3.243.413) в кількості 3 шт., Опора велика ТЗ.67.41.11.00 в кількості 3 шт., Опора мала ТЗ.67.41.12.00 в кількості 3 шт., на загальну суму 480 240,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0525.2 від 25.05.2018, та банківською випискою.
Згідно п.4.2. Договору, умови поставки Продукції (згідно ІНКОТЕРМС 2000).
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 34 від 25.05.2019, після чого вона була направлена 06.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної №34 від 25.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 29 травня 2019 року комісією ДФС прийнято рішення № 1175063/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 15.05.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
17.02.2017 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ПрАТ «МК «Азовсталь» (Замовник) було укладено договір № 089J10/405, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику Товар в асортименті, кількості за ціною узгодженими в цьому Договорі та Специфікаціях.
30 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію Товару на ТОВ «МК «Азовсталь», а саме: Кришку циліндра дизеля в зборі 7-6Д49.78СПЧ в кількості 6 шт., на загальну суму 314 280,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0530.2 від 30.05.2018, TTH № P0530.2 від 30.05.2018 та банківськими виписками за 15.08.2018, 10.07.2018.
Для перевезення товару Позивач уклав усний Договір з ФОП ОСОБА_2 про транспортні-експедиційні послуги, що підтверджується рахунком на оплату №70, актом виконаних робіт №70 та платіжним дорученням №4435.
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 37 від 30.05.2019, після чого вона була направлена 12.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної № 37 від 30.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 30 травня 2019 року комісією ДФС прийнято рішення № 1176262/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 30.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
17.02.2017 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ПрАТ «МК «Азовсталь» (Замовник) було укладено договір № 089ЛО/405, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику Товар в асортименті, кількості за ціною узгодженими в цьому Договорі та Специфікаціях.
30 травня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію Товару на TOB «МК «Азовсталь», а саме: Важіль Д49.78.06 опч в кількості 22 шт., на загальну суму 31 257,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0530.1 від 30.05.2018, ТТН № Р0530.1 від 30.05.2018, та банківською випискою за 23.06.2018.
Для перевезення товару позивач уклав усний Договір з ФОП ОСОБА_2 про транспортні-експедиційні послуги, що підтверджується рахунком на оплату №70, актом виконаних робіт №70 та платіжним дорученням №4435.
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 36 від 30.05.2019, після чого вона була направлена 12.06.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної № 36 від 30.05.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 30 травня 2019 року комісією ДФС прийнято рішення № 1176260/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 30.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
17.02.2017 між TOB «TBK «Квік-2006» (Постачальник) та ПрАТ «МК «Азовсталь» (Замовник) було укладено договір № 089ЛО/405, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику Товар в асортименті, кількості за ціною узгодженими в цьому Договорі та Специфікаціях.
31 липня 2018 року, на виконання умов Договору, позивач поставив партію Товару на TOB «МК «Азовсталь», а саме: Кришка циліндра дизеля в зборі 7-6Д49.78СПЧ в кількості 9 шт., на загальну суму 471 420,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0731.2 від 31.07.2018, ТТН № Р0731.2 від 31.07.2018, та банківською випискою за 16.11.2018.
Для перевезення товару позивач уклав усний Договір з ФОП ОСОБА_2 про транспортні-експедиційні послуги, що підтверджується рахунком на оплату №93, актом виконаних робіт №93 та платіжним дорученням №4723.
За результатом господарської операції, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну № 51 від 31.07.2019, після чого вона була направлена 15.08.2018 відповідно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкова накладна прийнята, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав детальні письмові пояснення щодо господарської операції, яка стали передумовою для складення податкової накладної № 51 від 31.07.2019, та копії документів на їх підтвердження.
Проте, 27 травня 2019 року комісією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення № 1172835/38284929 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: Договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-Фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач вважаючи прийняті рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
21.02.2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №117).
Аналіз вказаних вище норм матеріального права та п.п.5-7, 12-23 Порядку №117 дає підстави для висновку, що після подання на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, які підлягають моніторингу, такі документи перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків. Тобто процедура перевірки ПН/РК на відповідність Критеріям ризиковості є визначальним та першим етапом в процедурі реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тому, законодавче закріплення Критеріїв ризиковості є важливим аспектом у регулюванні відносин щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Як встановив суд, фіскальним органом сформовано квитанції, відповідно до яких: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
В подальшому, комісією Головного управління ДФС у Запорізькій області та комісією ДФС України прийнято рішення №1171562/38284929 від 24.05.2019, № 11715448/38284929 від 24.05.2019, №1175063/38284929 від 29.05.2019, №1173785/38284929 від 28.05.2019, №1176260/38284929 від 30.05.2019, №311676777/38284929 від 21.05.2019 та №1172835/38284929 від 27.05.2019 згідно яких платнику податків відмовлено у реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018. Підставами відмови: ненадання платником податку копій документів - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.
Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, натомість на підставі п.10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Суд враховує, що наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №567 від 13.06.2017 року втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів №409 від 06.04.2018 року 25.05.2018 року.
В подальшому, Листом ДФС України від 21.03.2018 року №960/99-99-07-18 визначено «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України».
Листом ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 визначено «Критерії ризиковості платника податку», відповідно до якого платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Цим же Листом ДФС України визначено «Критерії ризиковості здійснення операцій», відповідно до якого податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:
2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;
2.3. відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;
2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Державна регуляторна служба України листом від 19.04.2018 року №3890/0/20-18 звернула увагу на наступне:
«Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ задекларовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабміном України. Своєю чергою, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117 (далі - Порядок). Водночас Порядком не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Натомість пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з МФУ. Разом з цим, свого часу відповідний проект постанови був предметом розгляду ДРС, за результатом розгляду якого та з урахуванням доопрацювання в робочому порядку розробником редакції проекту ДРС було прийнято Рішення про погодження проекту регуляторного акта від 27.02.2018 р. №82. На додаток до вищезгаданого Рішення ДРС повідомила Мінфін листом від 27.02.2018 р. №2216/0/20-17 з приводу проблемних питань, пов'язаних з окремими положеннями зазначеного проекту постанови, зокрема, в частині відсутності положень щодо визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Зокрема, ДРС було зазначено, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в цілому та потребують обов'язкової установленої цим Законом процедури їх погодження. Проте, незважаючи на викладені у листі ДРС застереження, ДФС листами від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно. Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання. Так, згідно з ч.1 ст.23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. За таких обставин, за позицією ДРС, постає питання щодо правової обґрунтованості та об'єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Враховуючи зазначене вище, ДРС наголошує на необхідності приведення регуляторної діяльності у відповідність з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в частині вирішення ситуації, пов'язаної із затвердженням листами ДФС України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку».
03.07.2018 року Міністерство фінансів направило на погодження до ДФС України проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку».
Цей самий проект наказу 05 вересня ДФС України розглянула і рішенням від 23.08.2018 року №361 погодила.
Міністерство фінансів України скеровано Державній фіскальній службі України лист від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170 «Щодо погодження критеріїв», в якому вказано: «На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця».
Таким чином, Міністерством фінансів України погоджено лише два критерії: «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій», за умови їх перегляду протягом місяця. «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку» Міністерство фінансів України не погоджувало.
Лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого «Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця», суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки:
- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18;
- пунктом 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами.
Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Тобто процедура мала б завершитися підписанням наказу міністром фінансів і його опублікуванням.
Натомість, 13.11.2018 року ДФС оприлюднила на офіційному веб-сайті затверджені:
1) в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власовим: «Критерії ризиковості платника податку» - 05.11.2018 року; «Критерії ризиковості здійснення операцій» - 05.11.2018 року;
2) в.о. Голови Державної фіскальної служби України М.Продан: «Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку» - 21.03.2018 року.
Згідно п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Отже, податкова накладна перевіряється на відповідність трьох критеріїв: «Критерії ризиковості платника податку», «Критерії ризиковості здійснення операцій» та «Показники позитивної податкової історії платника податку». Проте, як встановлено судом, «Показники позитивної податкової історії платника податку» Міністерством фінансів України не погоджувалися.
В силу вимог п.21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Зі змісту квитанції вбачається, що реєстрація податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в ЄРПН зупинена з покликанням на те, що такі податкові накладні відповідають підп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Суд враховує, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено. На це прямо вказує зміст підп.3 п.13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
За відсутності належним чином встановлених Критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність ПН/РК Критеріям ризиковості (п.7 Порядку №117).
Критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості господарської операції є важливим елементом порядку визначення об'єкту оподаткування ПДВ, оскільки безпосередньо впливають на суму податкових зобов'язань платника податків-покупця. Відповідно, такі Критерії можуть затверджуватися виключно нормативно-правовим актом.
Повноваження щодо встановлення Критеріїв ризиковості необхідно реалізовувати шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, що підлягає обов'язковій державній реєстрації в Мінюсті.
Частиною 3 ст.117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Згідно з п.2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін'юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Відповідно до п.15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Таким чином, за відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акта, жодні приписи щодо Критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов'язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповіді норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.
З урахуванням викладеного, Критерії, опубліковані ДФС України 13.11.2018 року, які по суті містять норми права, не можуть вважатися чинним нормативно-правовим актом. Водночас жодного іншого нормативно-правового акту, який би визначав Критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, законодавцем не прийнято.
Нормою п.201.16 ст.201 ПК України, компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Оскільки підставами для зупинення реєстрації податкових накладних є відповідність платника податку або його господарських операцій певним Критеріям ризиковості, то і самі ці критерії як підстави для зупинення реєстрації ПН/РК мав би визначати саме Кабінет Міністрів України.
Однак Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, жодних Критеріїв ризиковості не встановлено.
Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень щодо визначення конкретних критеріїв ризиковості платника податку та/або господарських операцій іншим державним органам (ДФС України за погодженням з Мінфіном України) не відповідає приписам п.201.16 ст.201 ПК України. Ця норма уповноважує Кабінет Міністрів самостійно встановити відповідні Критерії, а не надає можливість визначити інші компетентні органи для цього.
Відповідачами не доведено суду, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст.25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року №1160-IV.
Таким чином, на момент зупинення реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в ЄРПН був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
Згадані вище Критерії, опубліковані ДФС 13.11.2018 року, не можуть вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.
Суд зазначає, що першим етапом у процедурі реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є саме встановлення відповідності ПН/РК Критеріям ризиковості. Враховуючи те, що така процедура порушена фіскальним органом вже на першому етапі, про що вказано вище, тому усі наступні дії та рішення фіскального органу також за своєю суттю є протиправними.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду Критерію ризиковості платника податку. Як встановлено судом, конкретний перелік документів при надісланні повідомлень про надання пояснень щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в ЄРПН, суд враховує наступне.
Відповідно до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно п.28 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Отже, навіть за умови визнання судом протиправним рішення фіскального органу про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, така ПН підлягатиме реєстрації у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. Тобто, у даному випадку матиме місце значний проміжок часу між датою, коли ПН повинна була бути зареєстрована (оскільки судом визнано протиправною відмову в реєстрації), та датою коли рішення суду набуде законної сили.
Разом з тим, відповідно до п.20 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, Порядок №117 визначає день реєстрації ПН - день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; а Порядок №1246 визначає два варіанти: день реєстрації ПН - день набрання законної сили рішенням суду, або день - зазначений в такому рішенні.
Відповідно до абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Тому, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України провести реєстрацію податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в ЄРПН у день їх подання платником податків на реєстрацію.
Суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправними рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в ЄРПН, так і шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в ЄРПН датою їх подання платником податків на реєстрацію.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 року (справа №1740/2004/18).
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 33736,00 грн. і такий згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Також представником позивача було подано клопотання, в якому просив стягнути з Державної фіскальної служби України витрати на професійну правничу допомогу, які складають 6400,00 грн.
В силу ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу заявлених однією стороною тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обгрунтованості.
Представником відповідачів суду подано клопотання в якому представник просить відмовити у задоволенні клопотання про відшкодуванні витрат на правничу допомогу у повному обсязі. В обґрунтування зазначеного клопотання представником зазначено, що витрати на правову допомогу у розмірі 6400,00 не мають належного документального та не є спвмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Судом встановлено, що представник позивача представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.06.2019, який укладено між Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (Клієнт) та Хілько Антоном Сергійовичем (Адвокат).
Відповідно до п 1.1. вказаного договору Клієн доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надати Клієнут правову допомогу, пов'язану із захистом його прав і законних інтересів у справі про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Відповідно до п 4.1. договору про надання правової допомоги від 13.06.2019, за надання правової допомоги Адвокатом, Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для Клієнта, витрат Адвоката, кваліфікації і досвіду Адвоката, фінансового стан Клієнта, а також розумності та інших істотних обставин і визначається у Описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги. Гонорар на підставі цього Договору за виконану роботу сплачується Клієнтом на підставі рахунку Адвоката протягом 3 робочих днів з дня його виставлення. Сторони домовились, що оплата за судове засідання можлива до його проведення. За результатом наданих послуг складається Акт приймання-передачі послуг, який підписується Клієнтом протягом З робочих днів з дня його отримання.
Обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений на це час, зафіксований в акті приймання- передачі та детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі і становить 6 400,00 грн.
Як вбачається із платіжного доручення № 6320 від 14.06.2019 позивачем сплачено грошові кошти за послуги адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 13.06.2019 на рахунок Хілько Антона Сергійовича в розмірі 6400,00 грн.
Суд, опрацювавши надані докази понесених судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником позивача дій для забезпечення юридичного представництва інтересів, суд вважає, що клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є цілком обґрунтованою та базується на принципі адміністративного судочинства - відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги оскільки, вони спростовуються матеріалами справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 6400,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 6, 72-77, 132, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 38284929) до Державної фіскальної служби України, до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 1, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1171562/38284929 від 24.05.2019, № 11715448/38284929 від 24.05.2019, №1175063/38284929 від 29.05.2019, №1173785/38284929 від 28.05.2019, №1176260/38284929 від 30.05.2019, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" відмовлено у реєстрації податкових накладних №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №311676777/38284929 від 21.05.2019 та №1172835/38284929 від 27.05.2019, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" відмовлено у реєстрації податкових накладних №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №21 від 17.05.2018, №38 від 30.05.2018, №34 від 25.05.2018, №30 від 24.05.2018, №36 від 30.05.2018, №37 від 30.05.2018, №22 від 17.05.2018 та №51 від 31.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 38284929) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ 1, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 16868,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Квік" (вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 38284929) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 16868,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.11.2019.
Суддя А.В. Сіпака