12 листопада 2019 року
м.Суми
Справа №582/550/19
Номер провадження 22-ц/816/5157/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
позивача ОСОБА_1 , його представника Валюха Юрія Васильовича , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Коломійця Андрія Миколайовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 вересня 2019 року в складі судді Петен Я. Л., ухваленого у смт Недригайлів, повний текст якого складений 04 жовтня 2019 року,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Косенки, Недригайлівського району Сумської області, та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідної баби позивача по лінії батька ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Косенки, Недригайлівського району Сумської області.
Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Косенки, Недригайлівського району Сумської області,
В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині щодо відмови в позові, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
При цьому, відповідач вказав, що про смерть спадкодавиці, тобто баби по лінії батька ОСОБА_7 , йому стало відомо від працівників Томашівського старостинського округу Недригайлівського району у 2019 році, коли відповідач ОСОБА_8 звернувся до них з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7 . Крім того, заявник апеляційної скарги звернув увагу і на ту обставину, що ОСОБА_8 також звертався до Недригайлівського районного суду Сумської області з аналогічними вимогами про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, позов якого було задоволено і йому було надано додатковий строк на прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, позивач наголосив, що розглядаючи заявлені позовні вимоги, суд виявив упереджене ставлення до нього та не захистив його порушені права.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо встановлення факту родинних відносин не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника Валюха Ю.В. про задоволення апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача Коровинської сільської ради Коломійця А.М. про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Томашівка, Недригайлівського району Сумської області, що підтверджується його паспортними даними (а.с.7-8).
Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції було встановлено, що батьками позивача є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Косенки, Недригайлівського району Сумської області та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Косенки, Недригайлівського району Сумської області.
Вищевказані обставини не спростовані учасниками справи під час її розгляду в суді апеляційної інстанції.
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126,133, 135 СК України, сформованого 07 лютого 2019 року Липоводолинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, вбачається, що батьками ОСОБА_6 (батько позивача ОСОБА_1 ) були ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (а.с.12).
Відповідно до даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, сформованого 07 лютого 2019 року Липоводолинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).
З довідки виконкому Коровинської сільської ради Недригайлівського району від 27 лютого 2019 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала і була зареєстрована в селі Косенки, Недригайлівського району Сумської області. На день смерті вона проживала одна, заповіт від імені ОСОБА_7 , посвідчений 26 лютого 1996 року за № 29 виконкомом Томашівської сільської ради, не змінювався і не відмінявся (а.с. 15).
Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 березня 2019 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є троюрідним онуком ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Косенки Недригайлівського району Сумської області. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_7 .
Крім того, вказаним рішенням суду від 26 березня 2019 року також встановлено, що за життя ОСОБА_7 склала заповіт, за яким все своє майно, яке буде належати їй на день смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_5 , третій особі по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також не прийняла спадщину у встановленому законом порядку. На даний час місце її перебування не відомо.
За заявою ОСОБА_3 приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Юрченком А.М. була заведена спадкова справа за № 115/2019 стосовно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 (а.с.50 - 73).
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач вказував на ті обставини, що після смерті баби по лінії батька ОСОБА_7 відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай), однак, при зверненні до нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку та надано роз'яснення щодо неможливості видачі вказаного свідоцтва у зв'язку з недоведеністю факту родинних відносин зі спадкодавцем та пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, що також підтверджується повідомленням приватного нотаріуса Торчицької В.М. (а.с. 16). При цьому, як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на хворобу.
Крім того, як вбачається з оскарженого судового рішення, в судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 та його представника адвокат Валюх Ю.В. підтримали позовні вимоги і з тих підстав, що заявник пропустив шестимісячний строк на прийняття спадщини, оскільки не орієнтується в цивільному законодавстві.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно наявності у нього об'єктивних, непереборних або істотних труднощів, які б перешкоджали йому звернутися протягом шести місяців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті баби по лінії батька ОСОБА_7 , а тому, як вказав суд, відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
У ч. 1 ст. 1222 ЦК України йдеться про те, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З аналізу вказаних норм права, вбачається, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином, наведені вище норми права та встановлені в справі обставини дають підстави стверджувати, що суд першої інстанції, керуючись положеннями статей 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України про порядок прийняття спадщини, правильно виходив із того, що причини, на які посилався позивач ОСОБА_1 як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, а саме: незнання цивільного законодавства та неможливість вчасно звернутися із заявою у зв'язку з хворобою, не можуть бути визнані поважними, тому дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
При цьому, на думку колегії суддів, місцевий суд правильно виходив із того, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки наведені обставини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій.
Зокрема, посилання позивача в позовній заяві на те, що на день подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавиці ОСОБА_7 він тяжко хворів не підтверджена належними та допустимими доказами, тому вона не може бути підставою для задоволення позову. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, що відсутність у позивача необхідних юридичних знань не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
До того ж, посилання позивача в апеляційній скарзі на незнання про смерть баби ОСОБА_7 також не можуть бути визнані поважними підставами пропуску строку для прийняття спадщини.
Так, Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2019 року по справі № 761/794/15-ц зробив висновок про те, що якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Доводи апеляційної скарги позивача стосовно того, що відповідач ОСОБА_8 , як троюрідний онук спадкодавиці ОСОБА_7 , звертався до Недригайлівського районного суду Сумської області з аналогічними вимогами про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини і його позов було задоволено відповідно до рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 березня 2019 року, а відносно нього суд діяв несправедливо не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки вони не свідчать про помилковість висновків суду про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять посилань на такі порушення, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду, відповідно, без змін.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1; ст. 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 вересня 2019 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року.
Головуючий: С.Г. Хвостик
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко