15 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1012/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - ОСОБА_4
представника відповідача - Петрова О.М.
третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів по справі №260/1012/19, -
Позивач звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача, де третя особа - ОСОБА_2 , якою просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 травня 2019 року №0005591305, № 0005581305, № 0005571305 та податкову вимогу від 03 липня 2019 року №152776-55.
14.11.2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про забезпечення доказів, яким просить витребувати у ТОВ "Кредитні ініціативи" Договір про іпотечний кредит №69/08-07 від 06.06.2007 р., Договір поруки №212/12/07 від 06.06.2007 р., Іпотечний договір №151/23-2007 від 06.2007 р., Договір поруки №15/12-10 від 06.05.2010 р., Додатковий договір від 04.08.2015 р. до Договору про іпотечний кредит №69/08-07 від 06.06.2007 р. Заява про забезпечення доказів мотивована тим, що представник позивача надіслала адвокатський запит до ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо витребування всіх укладених Договорів, однак відповідь на адвокатський запит не надійшла. Представник позивача вказувала, що зазначені документи безпосередньо стосуються предмета спору і їх дослідження у судовому засіданні є необхідною умовою для правильного вирішення справи.
У підготовчому засіданні представник позивача пояснила, що необхідність витребування вказаних доказів викликана необхідністю визначення складових суми прощеного боргу.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечила проти задоволення заяви про забезпечення доказів та вказала на те, що з матеріалів справи вбачається з яких складових складається сума прощеного боргу, а також на підтвердження складових суми прощеного боргу надала до суду лист ТОВ "Кредитні ініціативи" від 10.10.2017 року.
Третя особа у підготовчому засіданні підтримала подану заяву про забезпечення доказів.
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення доказів, проаналізувавши мотиви, якими така обґрунтовується, суд дійшов висновку про відсутність передбачених КАС України підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до положень ст. 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Тобто, забезпечення доказів в адміністративному судочинстві є процесуальним засобом запобігання втрати чи пошкодження фактичних даних, які містять відомості, що є важливими для встановлення об'єктивної істини у адміністративній справі, без яких ухвалити обґрунтоване та справедливе судове рішення буде неможливо.
Таким чином, прийняття судом рішення про забезпечення доказів можливе в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, без вжиття таких заходів.
Єдиною метою вжиття судом заходів забезпечення доказів в адміністративному судочинстві є запобігання їх втрати чи ускладнення збирання таких в майбутньому.
При цьому обов'язок доказування обґрунтованості необхідності забезпечення доказів нормами КАС України покладено саме на заявника.
Разом з тим, обґрунтовуючи подану до суду заяву, представник позивач посилається виключно на те, що нею було подано адвокатський запит до ТОВ "Кредитні ініціативи" щодо витребування всіх укладених Договорів, додаткових угод до Договору про іпотечний кредит від 06.06.2007 року, однак станом на дату розгляду справи відповідь на адвокатський запит не надійшла.
Однак таке обґрунтування не є достатньою підставою необхідності застосування такого процесуального інструменту як забезпечення доказів з огляду на правову природу такого.
Окрім того суд констатує, що представником позивача не було обґрунтовано неможливості надання позивачем до суду Договору про іпотечний кредит №69/08-07 від 06.06.2007 р., Договору поруки №212/12/07 від 06.06.2007 р., Іпотечного договору №151/23-2007 від 06.2007 р., Договору поруки №15/12-10 від 06.05.2010 р., Додаткового договору від 04.08.2015 р. до Договору про іпотечний кредит №69/08-07 від 06.06.2007 р.
Жодних обґрунтувань того, що зазначені докази можуть бути втрачені або збирання чи подання таких стане згодом неможливим або утрудненим, що згідно з нормами КАС України є необхідною умовою для забезпечення доказів, представником позивача наведено не було.
Також, в заяві про забезпечення доказів представник позивача вказує на те, що у неї є сумнів щодо підписання та укладеного Додаткового договору до Договору про іпотечний кредит №69/8-07 від 06.06.2007 року, оскільки позивачем було підписано тільки лист товариства про прощення боргу. Однак, суд констатує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).
Так, як вбачається з позовної заяви предметом розгляду даної адміністративної справи є питання щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. При цьому питання щодо належного укладання чи не укладання Додаткового договору до Договору про іпотечний кредит №69/8-07 від 06.06.2007 року, не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.
У зв'язку з наведеним, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених представником позивача на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. 114-117, 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення доказів по справі №260/1012/19 - відмовити.
2. Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII "Перехідних положень" КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено 18.11.2019 року.