04 листопада 2019 року Справа № 280/4417/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 серпня 2019 року № Ф-16301-56 в розмірі 18057,86; зобов'язати відповідача зняти позивача з обліку, як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №36 від 27.02.2009 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що видано відповідне свідоцтво за НОМЕР_2 від 27.02.2009. З 09.12.2013 позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців №2 101 000 0000 023984, та є платником єдиного податку 3 групи (спрощена система оподаткування) за ставкою 5%. Незважаючи на те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», позивача протиправно взято на облік Мелітопольським управлінням як самозайняту особу, яка проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. На підставі вказаних протиправних дій ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № від 16 серпня 2019 № Ф-16301-56. На думку позивача, вказана вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4417/19. Призначено судове засідання на 10.10.2019 року з викликом сторін.
07.10.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№41555), в якому заперечує проти задоволення позову, виходячи з того, що згідно ч.1 ст.5 Закону та п.2 розд. III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, платники єдиного внеску, зазначені в п.5 ч.1 ст.4 Закону, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. Зазначає, що ФОП, у тому числі ФОП - платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. Якщо ФОП (крім ФОП, які є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу) одночасно провадять незалежну професійну діяльність, то вони сплачують єдиний внесок у розмірі 22% бази нарахування, визначеної ст. 7 Закону № 2464, як ФОП (залежно від обраної системи оподаткування) та як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в термін, встановлений абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 для зазначених категорій платників. Вказав, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 09.12.2013 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 група за ставком 5% є платником єдиного внеску та з 23.02.2018 року має ознаку незалежної професійної діяльності. Відповідно до вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 протягом 2018 року було нараховано єдиний внесок. Зазначив, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , а саме єдиний внесок на відповідні рахунк сплачено не в повному обсязі. Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску, відповідачем 16.08.2019 було виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму недоїмки 18057,86 грн. за формую та у строки, визначені законодаством.
07.10.2019 представником відповідача суду подано клопотання (вх. №41448) про відкладення розгляду справи.
10.10.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив (вх.№41958), в якій не погоджується з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, посилаючись на висновки Верховного Суду наведені у постанові за результатом розгляду зразкової справи №520/3939/19 щодо оподаткування самозайнятої особи, яка одночасно зареєстровано як фізична особа-підприємець, просить позов задовольнити повністю.
10.10.2019 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№41961) про розгляд справи в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Вирішуючи подане клопотання представником відповідача, суд зазначає таке.
Суд відкладає розгляд справи з підстав, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), однак обставини, зазначені в клопотанні відповідача, до підстав відкладення розгляду справи визначених статтею 205 КАС України не відносяться.
Разом з тим, зважаючи на те, що сторонами подані всі докази та пояснення по суті спору, суд у відповідності до ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе справу розглянути без участі сторін у порядку письмового провадження, а у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Приписами ст. 258 КАС України, визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
На підставі рішення Запорізької кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.02.2009 за №36 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 27.02.2009 .
З 09.12.2013 ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №2 101 000 0000 023984, як фізична особа підприємець, перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податку 3 групи за ставкою 5 %, основним видом діяльності є діяльність у сфері права.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, з 23.02.2018 позивача зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, та з цього часу позивач обліковується як фізична особа-підприємець та як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
16.08.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16301-56, в якій позивача зобов'язано протягом 10 календарних днів від дня отримання вимоги сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 18057,86 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо одночасного взяття на облік позивача як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, та фізичної особи-підприємця, що здійснює діяльність у сфері права, неправомірними, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК Україним) міститься визначення поняття самозайнятої особи.
Так, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
У пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VІ зазначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Вищезазначене свідчить, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (пункт 65.1 статті 65 ПК України).
Пунктом 63.5 статті 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
Пунктом 65.2 статті 65 ПК України врегульовано, що облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Крім того, п.65.3 ст. 65 ПК України обумовлено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Положеннями пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
При цьому, у підпункті 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України зазначено, що контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Комплексний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що ПК України передбачає обов'язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі у разі здійснення підприємницької діяльності або здійснення незалежної професійної діяльності. Разом з тим, законом не передбачено можливості повторного взяття на облік особи, яка вже здійснює підприємницьку діяльність, ще й як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Що стосується обліку та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У пунктах 1, 4, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI міститься визначення, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже, законодавець розмежовує як платників єдиного внеску фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України №2464 не передбачений.
На виконання вимог статей 5,16,19 Закону №2464-VІ та пункту 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141, наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 №1162, затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Порядок №1162).
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, №2464, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Однак, згідно з пунктом 4 Розділу VІ Порядку №1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Пунктом 6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі Порядок 1588) передбачено, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців: 1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: заяву за формою №5-ОПП (додаток 8); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.
З огляду на викладене, особа, яка перебуває на обліку в органі доходів і зборів як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а її доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в силу вимог пункту 297.1 статті 297 ПК України звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Як вбачається з доводів відповідача, з 23.02.2018 ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, та з цього часу позивач одночасно обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець та як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
В той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач станом до 23.02.2018 не подавав відповідної заяви про його реєстрацію як фізичної особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, а тому автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти його з обліку як фізичну особу, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, суд погоджується з їх обґрунтованістю, оскільки податковим законодавством виключена можливість подвійного обліку особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як фізична особа-підприємець.
Суд враховує те, що згідно з нормами ПК України, Закону №2464-VI, Порядку №1162 та Порядку №1588 відповідач наділений виключними повноваженнями з питань зняття з податкового облік та обліку платника єдиного внеску, оскільки припиненню перебування на податковому обліку передує відповідна процедура, встановлена зазначеними нормативно-правовими актами.
Однак, такі повноваження не є дискреційними, оскільки є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи те, що позивача протиправно взято на облік як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача зняти його з такого обліку.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки судом встановлено безпідставне самостійне віднесення контролюючим органом позивача на облік одночасно як фізичної особа-підприємця та як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16 серпня 2019 року № Ф-16301-56 є протиправним, а тому позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги про сплату боргу (недоїмки) також підлягає задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності автоматичного взяття позивача, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність без його заяви та відповідно не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 серпня 2019 року № Ф-16301-56, винесену Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Запорізькій області зняти ОСОБА_1 з обліку, як платника єдиного внеску - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2305,40 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.11.2019.
Суддя А.В. Сіпака