Номер провадження: 22-ц/813/3678/19
Номер справи місцевого суду: 1512/2-1226/11
Головуючий у першій інстанції Пучкова І.М.
Доповідач Сегеда С. М.
07.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С.,
Цюри Т.В.,
за участю:
секретаря Ющак А.Ю.,
представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
апелянта ОСОБА_3 ,
представника ОСОБА_3 - адвоката Гаврилюка П.С.,
третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , про визнання договору дарування недійсним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
12.02.2003 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа Фірма «Міар», про визнання угоди недійсною.
03.04.2003 року суддею Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. прийнято справу до свого провадження (т.1, а.с.1).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2003 року забезпечено позов, накладено арешт на 2/5 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі до справи було залучено в якості третьої особи ОСОБА_9
15.04.2003 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, яку судом було прийнято до провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2005 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2003 року скасовано та постановлено нову, якою накладено арешт на 2/5 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ( т .1, а.с.200).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2005 року забезпечено позов шляхом заборони Одеському міському управлінню земельних ресурсів проводити будь-які дії, пов'язанні з приватизацією земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.204).
Однак, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.04.2007 року ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2005 року та від 29.11.2005 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1, а.с.286).
17.10.2006 року до суду з позовною заявою звернулась Громадська правозахисна організація «Надія» в інтересах ОСОБА_7 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння (т.2, а.с.3-5).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.10.2006 року у справі було відкрито провадження (т.2, а.с.1).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2007 року забезпечено позов, накладено арешт на 2/5 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ( т .2, а.с.143-144).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2007 року про забезпечення позову та передано питання про забезпечення позову на новий розгляд (т.2, а.с.216-217).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2007 року об'єднано в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору даруванні від 4 квітня 2001 року, про визнання розписки від 4 квітня 2001 року договором позики та визнання його недійсним, визнання неукладеним договору оренди жилого приміщення від 4 березня 2004 року, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на 2/5 часток жилого будинку АДРЕСА_1 в рівних частинах за ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_6 про визнання недійсним договір дарування на ім'я ОСОБА_5 2/5 часток жилого будинку АДРЕСА_1 від 4 квітня 2001 року (т.2, а.с.253-254).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2007 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2008 року відмовлено представникові відповідача ОСОБА_6 у прийнятті зустрічної позовної заяви про відшкодування моральної шкоди завданої забезпеченням позову (т.3, а.с.54-55).
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.05.2008 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2008 року.
17.09.2008 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своєї позовної заяви позивач посилався на те, що забезпеченням позову він зазнав моральних страждань, стан його здоров'я погіршився у зв'язку із забезпеченням позову та він дуже погано переніс незаконне обмеження його прав судом.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Пучкової І.М. від 21.10.2008 року (т.3, а.с.106) позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, про визнання розписки договором позики та визнання його недійсним, визнання неукладеним договору оренди жилого приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності в рівних частинах за ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , та за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування на ім'я ОСОБА_5 , визнання розписки договором позики та визнання його недійсним, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та вселення, прийнято до провадження.
Ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2008 року та від 25.11.2008 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Громадської правозахисної організація «Надія» в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про забезпечення позову (т.3, а.с.123).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2010 року позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування від 4 квітня 2001 року, про визнання розписки від 4 квітня 2001 року договором позики та визнання його недійсним, визнання неукладеним договору оренди жилого приміщення від 4 березня 2004 року, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на 2/5 часток жилого будинку АДРЕСА_1 , в рівних частинах за ОСОБА_7 та ОСОБА_3 залишено без розгляду (т.4, а.с.34).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (т.5, а.с.192).
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року було повернуто (т.5, а.с.210-211).
Однак, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.02.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року задоволено, скасовано ухвалу та передано справу для продовження розгляду (т.5, а.с.213-214).
Під час розгляду справи ОСОБА_3 неодноразово уточнювала позовні вимоги, останні були надані до суду 10.06.2014 року, які були прийняті до розгляду (т.6, а.с.38-41). Згідно з уточненою позовною заявою, позивачка просила визнати недійсним договір дарування 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , від 04.04.2001 року, посилаючись на те, що вона не мала наміру дарувати свою частину будинку незнайомій особі, але її ввели в оману та вмовили оформити договір позики під договір дарування.
За час розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 неодноразово уточнював зустрічні позовні вимоги, останні були надані до суду 06.06.2014 року, які були прийняті до розгляду (т.6, а.с.35-37). Згідно з уточненою зустрічною позовною заявою позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 46963,56 грн. боргу за договором позики та 3% річних за прострочення суми в розмірі 15331,99 грн., посилаючись на те, що відповідачки взяли в борг кошти у розмірі 6880 доларів США, проте, повернули лише 1000 доларів США, іншу суму до цього часу не повернули.
Вказаним рішенням суду у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , про визнання договору дарування від 04.04.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сободаш З.П., за № 1576, за яким ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_5 2/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 , недійсним, було відмовлено повністю.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої забезпеченням позову, було відмовлено повністю.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики від 04.04.2001 року також було відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2019 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 на вищевказане рішення суду.
Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2018 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , скасовано і прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 46963,56 грн., та 3% річних за прострочення суми боргу в розмірі 15331,99 грн., а всього у сумі 62 295, 55 грн.
В решті рішення залишено без змін.
Крім того, в ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що рішення по вказаній цивільній справі було ухвалено 13 грудня 2018 року, під головуванням судді Київського районного суду м. Одеси Пучкової І.М., тобто більше ніж через 15 років після відкриття провадження у справі і більше ніж через 10 років після прийняття до свого провадження матеріалів справи суддею Пучковою І.М.
Таким чином, тривалим розглядом справи були порушені не лише права учасників справи на справедливий суд, який має розглянути справу впродовж розумного строку, що передбачено п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», а і строки розгляду справи, передбачені ст. 157 ЦПК України, в редакції Закону № 1618-ІV від 18 березня 2004 року, та ст. 210 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року.
Про зазначені обставини колегія суддів вважає за необхідне довести до відома голови Київського районного суду м. Одеси для обговорення їх на загальній нараді суддів вказаного суду і вжиття відповідних заходів для недопущення аналогічних порушень діючих норм цивільно-процесуального законодавства України і міжнародно-правових норм щодо тривалого розгляду справ в подальшій роботі суду.
Керуючись ст.ст. 262, 367, 368, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Довести до відома голови Київського районного суду м. Одеси про допущені суддями Київського районного суду м.Одеси порушення діючих норм цивільно-процесуального законодавства України і міжнародно-правових норм щодо тривалого розгляду справи, для обговорення їх на загальній нараді суддів і вжиття відповідних заходів для недопущення аналогічних порушень в подальшій роботі суду.
З метою забезпечення виконання цієї окремої ухвали, встановити строк до 15 грудня 2019 року для надання відповіді головою Київського районного суду м. Одеси про вжиті заходи.
Окрема ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена особами, яких вона стосується, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня її складання.
Окрема ухвала складена 18.11.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Т.В. Цюра