про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/11631/19
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати йому компенсації за втрачене нерухоме майно;
- провести перерахунок грошової компенсації за втрачене домоволодіння;
- виплатити грошову компенсацію за втрачене домоволодіння у повному обсязі.
Суддя перевіряючи позовну заяву на відповідність його вимогам ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що вона не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, перевіряючи позовні вимоги на відповідність зазначених вимог КАС України, слід звернути увагу на те, що третій та четвертий пункти прохальної частини позовної заяви викладені в наступній редакції: "провести перерахунок грошової компенсації за втрачене домоволодіння; виплатити грошову компенсацію за втрачене домоволодіння у повному обсязі", однак позивачем не зазначено, кому саме та яким органом слід провести перерахунок та виплату грошової компенсацію за втрачене домоволодіння у повному обсязі та яким шляхом відповідно до вимог КАС України.
З огляду на зазначене, слід вказати, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви відповідно до вимог КАС України.
Разом з тим, в силу приписів п.п.7, 11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч вказаній нормі, позивачем не зазначено у позовній заяві таких відомостей.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).
Таким чином, копії документів доданих до матеріалів справи, повинні бути засвідчені з врахуванням ст.94 КАС України. При цьому, суд акцентує увагу позивача на тому, що засвідчення копій доданих до матеріалів справи документів ним може бути здійснено власноруч, але відповідно до ст.94 КАС України.
Крім того, частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, вимоги вищевказаної статті КАС України, позивачем не виконано, про що свідчить акт Житомирського окружного адміністративного суду №851 від 13.11.2019.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі і її копії для надіслання відповідачу із приведенням у ній позовних вимог у відповідність до вищевикладених вимог КАС України, а саме: кому саме та яким органом слід провести перерахунок та виплату грошової компенсацію за втрачене домоволодіння у повному обсязі, зокрема яким шляхом відповідно до вимог КАС України; із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, завірених відповідно до ст.94 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко