про залишення позовної заяви без руху
15 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1608/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецводстандарт" про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецводстандарт" , яким просить:
1.Звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від сплати судового збору за подання адміністративного позову про стягнення заборгованості.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецводстандарт» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 3 219, 43 (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 43 копійки) гривень.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Одночасно з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від сплати судового збору на підставі статті 8 частини 2 Закону України № 3674-VI,оскільки управління немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті .
Проте позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія вказаної норми закону щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.
Необхідно також зауважити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. При цьому, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З огляду на вимоги ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Звертаючись до суду із клопотанням щодо звільнення від сплати судового збору, позивач взагалі не надав суду доказів в обґрунтування майнового стану Управління, які б свідчили про відсутність можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та обмеженням видатків на сплату судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 1921 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру субєктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову майнового характеру у даній справі становить 1921,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: 34314206084005; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160,161 КАС України.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1921,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 КАС України, суд, -
1.Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецводстандарт" про стягнення заборгованості - залишити без руху.
2.Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Попередити позивача , що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова