Номер провадження: 22-ц/813/7821/19
Номер справи місцевого суду: 497/830/19
Головуючий у першій інстанції Кравцова А. В.
Доповідач Комлева О. С.
18.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Ткачука В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах, та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
зацікавлена особа - орган опіки та піклування Болградської РДА,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 10 червня 2019 року про відкриття провадження, постановленупід головуванням судді Кравцової А.В., -
встановив:
У червні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , зазначаючи в якості зацікавленої особи - орган опіки та піклування Болградської РДА про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 10 червня 2019 року провадження у цивільній справі було відкрито та справа призначена до розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду про відкриття провадження в частині порушення правил підсудності, ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, направити справу на розгляд за встановленою підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси,посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначила, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про, що достовірно було відомо позивачу, яка навмисно зазначила невірну адресу з метою створення відповідачу перешкод у реалізації її прав.
Відзиву до суду надано не було.
В судове засідання, призначене на 06 листопада 2019 року сторони не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 80-82).
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про розгляд справи за відсутності осіб, які були повідомлені про день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Болградської РДА, в якому просила суд зобов'язати відповідача ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні їй та її дітям житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом вселення її з дітьми до житлового будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Суддя, відкриваючи провадження у справі, виходив з того, що справа підсудна Болградському районному суду Одеської області.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.
Тобто, ОСОБА_1 на законних підставах звернулася до Болградського районного суду Одеської області з вказаним позовом, оскільки предметом позову є житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до Болградського районного суду Одеської області у відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про, що достовірно було відомо позивачу, яка навмисно зазначила невірну адресу з метою створення відповідачу перешкод у реалізації її прав, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачка звернулася до Болградського районного суду Одеської області з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, предметом якого є житловий будинок, який знаходиться у м. Болграді Одеської області, що за виключною підсудністю відноситься до Болградського районного суду Одеської області,що відповідає положенням ч. 1 ст. 30 ЦПК України для звернення до суду з позовом, а не за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі протии Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 10 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2019 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ С.М. Сегеда
______________________________________ Т.В. Цюра