308/7525/19
28.10.2019 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Яцко В.Л., розглянувши матеріали справи за протоколом серії БД №228078 від 29.06.2019, які надійшли від Управління патрульної поліції в Закарпатської області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №228078 від 29.06.2019 вказується, що ОСОБА_1 29.06.2019 о 04 годині 50 хвилин в м. Ужгород, по вулиці Ф.Ракоці, 10/6, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в м. Ужгород, вул. Парижської Комуни, 4 (ЗОНД). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, захисник адвокат Яцко В.Л. в судовому засіданні вину його підзахисного у вчиненому правопорушенні не визнав. Захисник повністю заперечив обставини викладені в протоколі, клопотав закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Адвокатом Яцко В.Л. подано скаргу на протокол про адміністративне правопорушення, у якій зазначив, що оскільки на місці зупинки не проводилося освідчення на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу Драгер, в матеріалах справи відсутні відомості, які б стверджували наявність в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що було порушено порядок проходження огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 через канцелярію суду подано пояснення по справі про адміністративне правопорушення, у якому останній зазначив, що він не вважає, що вчинив якесь правопорушення. Вказав, що погодився пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, після того як працівники поліції повідомили, що у них відсутній спеціальний технічний прилад для такого освідчення. По дорозі у нього піднявся тиск і він прийняв ліки « ОСОБА_2 ». Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому просив закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тощо.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність по ній настає 1) у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України), 2) у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г» ПДР України), 3) а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №228078 від 29.06.2019 вказується, що ОСОБА_1 29.06.2019 о 04 годині 50 хвилин в м. Ужгород, по вулиці Ф.Ракоці, 10/6, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в м. Ужгород, вул. Парижської Комуни, 4 (ЗОНД). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечує, заперечує факт перебування в стані алкогольного сп'яніння. А захисник вказує на порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
Згідно довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП капрала поліції А.С. Лутай від 01.07.2019 року згідно облікових баз даних Націіональної інформаційної системи МВС України гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
Таким чином для кваліфікації діяння за ч.1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити, що особа: -керувала транспортним засобом, при цьому будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; -або передала керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за умови, що тому, хто передає керування, відомо про такий стан; -або керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
До матеріалів протоколу додано висновок після проведення огляду ОСОБА_1 , за результати огляду лікарем оголошено висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та оформлено відповідні матеріали (висновок за результатами огляду та акт огляду, який на запит суду надійшов 18.10.2019 року).
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначено ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735.
Відповідно до ст.266 КУпАП, п.2 та п.3 розділу І Інструкції - огляд водіїв на стан сп'яніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У пункті 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п.9 розділу ІІ Інструкції)
Положеннями частин 5, 6 ст.266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пунктів 3-4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Наведене повністю узгоджується із положеннями пунктів 6, 7 розділу І та пункту 6 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, згідно з якими огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоровя).
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за № 1408/27853 затвердженої МЮ України від 10 листопада 2015 р. та вимог норм КУпАП.
Форма направлення на огляд до відповідного закладу охорони здоров'я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №228078 від 29.06.2019 р. не вказано, що ОСОБА_1 , було запропоновано пройти тест на місці за допомогою приладу «Драгер» та після проходження останній з результатами був не згідний та виявив бажання пройти такий огляд у лікаря нарколога. При цьому в порушення вказаних вимог, відмова останнього не була засвідчена двома свідками.
Разом із тим, до матеріалів справи не додано акт медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та направлення на огляд до відповідного закладу охорони здоров'я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, поліцейським при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, не було дотримано вимог Розділу ІІ Інструкції, чим допущено порушення прав особи та вимог нормативного акту, а докази у результаті такого порушення не можуть вважатися допустимими та належними.
У зв'язку з вищевикладеним суд вбачає порушення ч.5 ст.266 КУпАП та п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, зокрема у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (ст.251 КУпАП).
Згідно ст.18 Закону Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Це повністю узгоджується з вимогами ст.19 Конституції України.
При цьому, надані відеозаписи, які надіслані до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, та були досліджені в судовому засіданні, не містять достатніх та достовірних даних про те, що було дотримано вимог Розділу ІІ Інструкції при проведенні огляду на стан сп'яніння. Як вбачається з дослідженого відеозапису, працівником поліції не вказується підстав проведення огляду на стан сп'яніння, а міститься тільки констатації поліцейським що необхідно їхати в заклад ЗОНД, жодних ознак алкогольного сп'яніння поліцейським не вказується.
При цьому, всупереч вимогам п.п. 3.3 та 3.5 Інструкції «про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, відеозапис є не суцільним, переривається на важливих моментах, є нерозбірливим.
Також на відеозаписі зафіксована частина подій, яка відбувалась під час складання протоколу, після зупинки транспортного засобу, частина відеозаписів переривається, на інших відеозаписах відсутні відомості того, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Відсутні відомості про складання акту медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та направлення на огляд до відповідного закладу охорони здоров'я водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Наведене дає підстави вважати надані відеозаписи неналежними та недопустимими доказами у даній справі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зазначені обставини свідчать про те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення і стан доказів, доданих до протоколу, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обовязковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Таким чином, враховуючи, що в суді встановлено, що докази щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння зібрані з порушенням вимог Конституції України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, а тому є неналежними та недопустимими.
Отже, доходжу висновку, що поліцейськими не дотримано вимоги щодо фіксації факту керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
За наведених вище обставин відсутні будь - які інші належні і допустимі докази, які б підтверджували вину правопорушника у вчиненні вищевказаного правопорушення.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння - не надано.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вищезазначених обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставіп.1 ч.1ст. 247 КУпАП
Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Фазикош О.В.