308/7930/19
06.11.2019 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Закарпатської митниці ДФС Селеш О.Я.., розглянувши адміністративні матеріали про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 та ст. 472 МК України відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), мешканки АДРЕСА_1 ,
До Ужгородського міськрайонного суду надійшли матеріали адміністративної справи про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 та ст. 472 МК України відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ).
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник ОСОБА_5 адвокат Семенчук Ю.М. під час судового засідання заперечувала обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил, зазначила, що такі матеріали складені із суттєвими порушеннями вимог щодо складення протоколу.
Представник Закарпатської митниці ДФС в судовому засіданні просив притягнути гр. ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 та ст. 472 МК України згідно діючого законодавства.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа про порушення митних правил підлягає поверненню для проведення додаткової перевірки та належного дооформлення, з наступних підстав.
Статтею 527 МК України передбачено, що однією з постанов, що виноситься у справі про порушення митних правил митним органом або судом є постанова про проведення додаткової перевірки.
Відповідно до ст. 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі, й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п. 2), а в разі неправильного складання такого протоколу - повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення.
Відповідно до виписаних у ст.ст.488,490,494-495МК України положень, протокол про порушення митних правил - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого МК України, і є найважливішим джерелом доказів у справах про порушення митних правил.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).
З цього слідує, що протокол про порушення митних правил, за вчинення яких митним законом передбачена досить сувора відповідальність, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що вимагає від особи, яка складає такий протокол, здійснення максимально можливою мірою дій, спрямованих на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла правопорушення, до адміністративної відповідальності шляхом зібрання та фіксації доказів відповідно до вимог закону.
Згідно ст.8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Статтею 494 МК України передбачено вимоги щодо складання протоколу про порушення митних правил, згідно якої про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України та ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги закону при складенні протоколу про порушення митних правил відносно гр. ОСОБА_4 у повній мірі дотримані не були. Так, за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 не приймала участі при складанні протоколу про порушення митних правил, в матеріалах справи відсутні дані про те, що вона належним чином повідомлена про час і місце його складання, не проведено її опитування, що суперечить ст.ст. 486, 495, 509 МК України, в порушення вимог ст. 494 МК України протокол про адміністративне порушення складено без присутності особи, яка притягається до адміністративній відповідальності, а даних про відмову підписати, чи одержати примірник протоколу в справі немає, як і немає даних про підтвердження отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про порушення митних правил до направлення такого до суду. Посадові особи, які складають протокол, зобов'язані забезпечити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, можливість скористатись правами, що їй гарантовані законом (ст. 498 МК) в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.
В протоколі про порушення митних правил не зазначено всіх відомостей про особу, яка притягується до відповідальності, що необхідні для розгляду справи, зокрема день, місяць і рік народження особи, місце народження, місце реєстрації, відомості про ідентифікаційний податковий номер платника податку, паспортні дані особи.
Отже, у суду є підстави вважати, що при складенні протоколу про порушення митних правил були порушені вимоги ст.ст.494,498 МК України, що є неприпустимим, оскільки це порушує право особи на захист.
В порушення вимог ст.486, 494 МК України під час складення даного протоколу було однобічно та неповно з'ясовано обставини справи, в протоколі про порушення митних правил не зазначено усією сукупності фактичних обставин справи, що мали місце.
Правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України визначено ст.ст. 233-237 Митного кодексу України.
Частиною 7 ст. 233 Митного кодексу України визначено, що міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.
Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою.
Таким чином відповідно до вимог ст.ст. 234, 236 Митного кодексу України товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.
Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до Заключного протоколу Регламенту письмової кореспонденції: міжнародні поштові відправлення, що підлягають митному контролю, повинні мати митну декларацію CN 22 або відривний ярлик цієї ж форми; якщо відправник побажає, тоді до відправлень, крім того, додається митна декларація CN 23 (стаття РК156).
Згідно з Митним кодексом України, міжнародні поштові відправлення - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку відправлення міжнародної прискореної пошти «EMS», які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку.
Підпунктом 2 пункту 6 Розділу Загальні питання Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (зі змінами), встановлено, що «товари, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання органу доходів і зборів уніфікованих міжнародних документів, форми яких установлені актами Всесвітнього поштового союзу, а саме: митної декларації CN 23 або митної декларації CN 22».
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 336 МК України, однією з форм митного контролю є - направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
В ході проведення перевірки Закарпатською митницею ДФС жодних запитів до Post Service Group стосовно обставин вказаних в протоколі не здійснювалось, представники операторів поштового зв'язку не встановлені та не опитані з метою підтвердження або спростування відомостей вказаних в протоколі. У матеріалах справи відсутні будь-які дані на підтвердження того, чи взагалі вказана в протоколі особа, якою відправлені посилки перебувала за кордоном (в країні відправлення).
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП та ч.2 ст.495 МК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Відповідно до ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
За приписами ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до вимог статті 527 МК України по справі про порушення митних правил, в разі неповноти проведеного провадження по справі, яке не може бути усунуте при розгляді справи, або при наявності інших обставин, які перешкоджають розгляду адміністративної справи по суті, суд виносить постанову про проведення додаткової перевірки.
Таким чином, залишилися не встановленими обставини, які суттєво впливають на прийняття правильного рішення по справі.
На підставі вищевикладеного, доходжу висновку про направлення матеріалів за вказаним протоколом до Закарпатської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки та належного оформлення протоколу про порушення митних правил.
Враховуючи викладене, вирішити питання, щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 та ст. 472 МК України без виконання працівниками митниці вищезазначених вимог на даний час неможливо.
Керуючись ст.256,278, 294 КУпАП, ст.ст.487,494, 529 МК України,
Матеріали адміністративної справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), мешканки АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 483 та ст. 472 Митного кодексу України повернути до Закарпатської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки та належного дооформлення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош