справа №619/4408/19
провадження №1-кс/619/2119/19
Ухвала
Іменем України
12 листопада 2019 року Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить визнати протиправною бездіяльність першого заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури щодо невнесення відповідних даних до ЄРДР та зобов'язати керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою, посилаючись на те, що 30.10.2019 він подав до Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області заяву про вчинене кримінальне правопорушення працівниками Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області за ст. 365 КК України, відомості про яке не внесені до ЄРДР. 01.11.2019 першим заступником керівника Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 розглянута його заява в порядку ЗУ «Про звернення громадян», а не в порядку ст. 214 КПК України шляхом внесення даних до ЄРДР. Вважає такі дії незаконними.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, про обставини справи пояснив, як зазначено вище.
Прокурор у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_3 30.10.2019 звернувся до Дергачівської місцевої прокуратури з заявою про вчинене кримінальне правопорушення працівниками Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, згідно даним якої 28.10.2019 ним до канцелярії Дергачівського ВП було направлено дві заяви за двома епізодами щодо вчинення кримінального правопорушення посадовими особами тендерного комітету Слатинської селищної ради та прийшовши до канцелярії йому було повідомлено, що всупереч вимогам ст.. 214 КПК України дані по його заявах внесено до ЄО за № 12293 та №12294 та матеріали перевірки знаходяться на розгляді в секторі кримінального розшуку Дергачівського ВП. Істотна шкода полягає в тому, що порушуючи та не розслідуючи кримінальну справу за його заявами працівники поліції позбавили його права на подальше оскарження незаконних результатів тендеру, внаслідок якого йому завдано матеріальну шкоду більше, ніж на 370000,00 грн.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Як передбачено розділами І, ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Частиною 1 ст. 11 КК України встановлено, що саме злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Системний аналіз вищезазначених положень закону, дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Так, відповідно до пункту 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Павлюлінець проти України» від 6 вересня 2005 року суд повторює, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява № 37437/97). Таким чином, твердження скарги є несумісною ratione materiae з положеннями Конвенції і підлягає відхиленню відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.
Фактично, предметом скарги у цій справі є незгода заявника з діями працівників поліції щодо невнесення до ЄРДР даних по його заявах від 28.10.2019.
При цьому, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що суд, як інші органи державної влади, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, з огляду на положення частини першої статті 24 КПК України не є необмеженим, а гарантується кожному в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно даних, наданих заявником, 08.11.2019 слідчим суддею Дергачівського районного суду Харківської області скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, щодо невнесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв від 28.10.2019 задоволено та зобов'язано уповноважених осіб Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській прийняти зареєструвати заяви останнього про вчинення злочину від 28.10.2019.
Отже, порушене право ОСОБА_3 щодо внесення відомостей до ЄРДР про вчинені злочини відновлене по справам № 619/4381/19, 619/4380/19.
До того ж, слідчий суддя зазначає, що скаржнику не належить право на порушення кримінальної справи проти певної особи, в тому числі і внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення злочину певною особою, а також у нього відсутнє право на реєстрацію повідомлення про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій особи за диспозицією КК України, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини.
Оскільки, у повідомленні ОСОБА_3 не зазначено обставин, які б вказували на протиправний характер дій посадових осіб Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, а твердження останнього є його суб'єктивною думкою та зводиться до незгоди із діями працівників поліції, порядок оскарження дій яких передбачений в іншому порядку, підстави для задоволення скарги відсутні.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Згідно ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора не може бути оскаржена.
Суддя ОСОБА_1