Справа № 611/654/19
Провадження № 2/611/208/19
07 листопада 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги після померлої матері, після смерті якої залишилась спадщина, а саме - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, при зверненні до нотаріальної контори, нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск встановленого законом строку звернення для спадкування.
ОСОБА_1 , посилаючись на те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, а саме - домовленість з братом ОСОБА_4 , який спадщину у встановлений законом строк прийняв після померлої матері, але помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що нерухоме майно перейде у спадок останньому, просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 15 липня 2019 року провадження у справі відкрито, з дня постановлення ухвали почато підготовче провадження.
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2019 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну у справі первісного відповідача належним відповідачем, замінено первісного відповідача - Барвінківська міська рада Харківської області, належним відповідачем - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. На задоволенні позову наполягає.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог заперечувала, у зв'язку з тим, що причини, на які посилається позивач на підстави для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, не є поважними.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 10 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області (а.с.5).
З наданої приватним нотаріусом Барвінківського районного нотаріального округу Харківської області Головного територіального управління юстиції у Харківській області фотокопії спадкової справи №23/2015, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що спадщину після померлої матері прийняв ОСОБА_4 , подавши заяву, відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України. Крім того, судом встановлено, що матеріали спадкової справи містять фотокопію заповіту від 02 березня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті, заповіла належну їй на праві особистої власності 2/3 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , своєму онуку ОСОБА_5 .
Також, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що він звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте приватний нотаріус Барвінківського районного нотаріального округу Харківської області, повідомила останньому, що він пропустив строк, необхідний для оформлення спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , відповідно до постанови про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 липня 2019 року №206/02-31 (а.с.15).
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнявши спадщину після ОСОБА_3 , проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК). У Листі Вищого спеціалізованого суду України від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
З фотокопії спадкової справи №02/2019, наданої приватним нотаріусом Барвінківського районного нотаріального округу Харківської області Головного територіального управління юстиції у Харківській області фотокопії, що була заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , вбачається, що спадкоємцем останнього за законом є ОСОБА_2 . До складу спадщини, що залишилось після смерті ОСОБА_4 увійшло, в тому числі і майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з чим ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2019 року у справі було замінено первісного відповідача належним відповідачем.
Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3 , а саме - 04 жовтня 2015 року, і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Оскільки причини на які посилається позивач, як на підстави для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини - домовленість з братом ОСОБА_4 , не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій, передбачених ст. 1269 ЦК України, приймаючи до уваги відсутність доказів про наявність суттєвих обставин неможливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, наведені позивачем причини не є такими, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Інших поважних причин пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для позивача на подачу нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк після відкриття спадщини, позивачем не зазначено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Барвінківський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Барвінкове Харківської області, номер і серія паспорта НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 місце проживання: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення 15 листопада 2019 року.
Суддя Ю.А. Коптєв