Справа № 568/880/17
Провадження № 1-кп/565/136/19
18 листопада 2019 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю дистанційно із Радивилівського районного суду Рівненської області
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 (дистанційно із ДУ «Катеринівська ВК №46»)
провівши в залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання у кримінальних провадженнях, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017180210000373 від 14.10.2017 року та за №12017180210000414 від 15.11.2017 року про обвинувачення ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, судимого, засудженого вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 29.11.2017 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, відбуває покарання у виді позбавлення волі у ДУ «Катеринівська ВК №46», зареєстрованого: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 маючи непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК, приблизно о 13 год. 00 хв. 13 жовтня 2017 року разом із ОСОБА_6 , перебуваючи із дозволу власника у квартирі АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 та в якій вона проживає, скориставшись тим, що власник пішов до іншої кімнати, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливого мотиву, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, вчинив крадіжку належного потерпілій ОСОБА_4 мобільного телефону марки «НОМІ І 177М», вартістю 363 грн.
Приблизно о 13 год. 00 хв. 09 листопада 2017 року обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи у незамкненому сараї розміщеного у дворі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю власника майна та інших сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, з корисливого мотиву, умисно вчинив крадіжку алюмінієвої драбини на п'ять сходинок, вартістю 224 грн. 93 коп., що належить потерпілій ОСОБА_7 .
Під час судового засідання обвинувачений щодо крадіжки телефону потерпілої ОСОБА_4 вину визнав повністю, дав показання про час, місце, спосіб крадіжки та підтвердив, що крадіжку телефону вчинив з корисливого мотиву, викрадений телефон здав у ломбард, отримані кошти витратив на власні потреби. Щодо крадіжки драбини обвинувачений пояснив, що драбину в той день викрав не він а ОСОБА_8 . Він пошкодував ОСОБА_8 і взяв вину на себе, проте драбину не викрадав.
Потерпіла ОСОБА_4 під час судового засідання дала такі показання. У 2017 році до неї додому прийшли обвинувачений ОСОБА_5 та його приятель і запропонували придбати горіхи, у той час у приміщенні кухні, де перебував обвинувачений, вона залишила свій мобільний телефон. Обвинувачений отримавши гроші за придбані горіхи пішов з будинку, через деякий час вона виявила відсутність мобільного телефону і зрозуміла, що крадіжку вчинив обвинувачений. Претензій до обвинуваченого не має, телефон їй повернутий.
Потерпіла ОСОБА_7 в суд не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутність претензій до обвинуваченого.
Згідно розписки потерпілої ОСОБА_7 від 21.11.2017 року викрадена драбина їй повернута.
Заслухавши показання обвинуваченого і потерпілої, дослідивши наявні у справі письмові докази та керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.
Як показаннями обвинуваченого, які він дав під час судового засідання, так і іншими дослідженими під час розгляду справи доказами, повністю доведена вина ОСОБА_5 у вчиненні ним 13.10.2017 року приблизно о 13 год. в буд.31 по вул.. Садова в м.Радивилів таємного викрадення мобільного телефона «НОМІ І 177М», вартістю 363 гривні, належного потерпілій ОСОБА_4 . Вказані дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України - крадіжка, вчинена повторно.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у крадіжці драбини не визнав, вказав, що крадіжку скоїв його знайомий ОСОБА_8 , але він пошкодував ОСОБА_8 і взяв вину на себе. Проте вказані свідчення обвинуваченого спростовуються його заявою від 21.11.2017 року про добровільну видачу драбини та протоколом огляду місця події від 21.11.2017 року, згідно з яким ОСОБА_5 добровільно видав, викрадену ним з подвір'я будинку АДРЕСА_3 алюмінієву драбину. Заперечення вини у крадіжці драбини, суд вважає спробою обвинуваченого ухилитись від відповідальності, оскільки обвинуваченому відомо, що свідок ОСОБА_9 , який нібито викрав драбину, помер у 2018 році і показання обвинуваченого спростувати не може.
Отже, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні 09.11.2017 року приблизно о 13 год. таємного викрадення із сараю, розташованого у дворі буд. АДРЕСА_3 , алюмінієвої драбини, вартістю 224 грн. 93 коп., належної потерпілій ОСОБА_7 . Вказані дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України - крадіжка, вчинена повторно.
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, передбачених ст.ст.66, 67 КК, судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані, що характеризують особу обвинуваченого - знижену соціальну відповідальність (неодноразово судимий, не працює, не навчається, не має сім'ї), відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, а також те, що обвинувачений відбуває покарання за вчинення злочинів проти власності, суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Тому слід призначити обвинуваченому покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії та із застосуванням положень ч.1 і ч.4 ст.70 КК щодо призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання покарання, призначеного обвинуваченому цим вироком, до покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 29.11.2017 року.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Під час досудового розслідування речові докази повернуті потерпілим. Тому після набрання вироком законної сили, речові докази слід залишити потерпілим.
Судові витрати, передбачені ст. 124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого повністю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 369-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ч.1 і ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 29.11.2017 року по справі № 787/67/17, призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст.72 КК України зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за цим вироком, покарання у виді позбавлення волі відбуте ОСОБА_5 за вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 29.11.2017 року по справі № 787/67/17.
Стягнути із ОСОБА_5 в дохід Державного бюджету України витрати органу досудового розслідування на проведення експертизи в розмірі 197 (сто дев'яносто сім) гривень 74 копійки.
Речові докази: мобільний телефон «НОМІ І 177М» - залишити володільцю ОСОБА_4 ; алюмінієву драбину на п'ять сходинок - залишити володільцю ОСОБА_7 .
Учасники судового провадження можуть подати апеляційну скаргу на вирок суду до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинувачений, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий