Справа № 569/15897/19
14 листопада 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
з участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Рудики С.Ю.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства в якому просив визнати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Рівне, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження, 23 вересня 1993 року, зроблено запис № 2519, зареєстрований відділом ЗАГС м.Рівне.
Свої вимоги обгрунтував наступними доводами.
Зазначив, що з 1992 року по дату смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вели сімейне життя і спільне господарство без укладення шлюбу.
Батьки разом працювали в Рівненському міському військовому комісаріаті де і познайомилися.
На дату його зачаття та народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично батьки проживали сім'єю, але шлюб між ними, у встановленому законом порядку, не було зареєстровано. Мати чомусь виявила бажання бути одинокою матір'ю та мати відповідні пільги, які передбачені були на той час діючим законодавством. В силу цих обставин свідоцтві про народження зазначено батьком - « ОСОБА_4 ». Вказаний запис про батька було здійснено зі слів матері відповідно до ст.55 КпШС України (діючого на той час).
За життя батька не задумувалися над формальностями і не ставили питання про визнання батьківства, батько ніколи не заперечував того, що є його батьком. З самого його народження батько визнавав його своїм сином і дуже радів, що в нього є син так як батько ніколи не був одружений і не мав інших дітей. Крім того, зовнішньо він дуже подібний на батька.
16 липня 2019 року - ОСОБА_3 несподівано на робочому місці помер, про що була негайно повідомлена його мати .
Всі необхідні похоронні процедури і витрати понесла мати. Визнання батьківства пов'язане з прийняттям спадщини, так як у нього відсутні документи, що є сином ОСОБА_3 .
Факт батьківства ОСОБА_3 підтверджується спільним проживанням і веденням спільного господарства в період з 1992 року по дату смерті батька тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю, участю його вихованні та матеріальному утриманні .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов у межах його доводів та просив задовольнити.
Представник позивача адвокат Рудика С.Ю. просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, не заперечила проти його задоволення.
За клопотанням відповідачки ОСОБА_2 остання допитана в судовому засіданні у якості свідка.
Будучи допитаною як свідок ОСОБА_2 суду показала, що у серпні 1992 року познайомилася з ОСОБА_3 , на роботі, де вони разом працювали, познайомилася з його мамою, яку відвідувала як його дівчина, в подальшому перебувала з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах від яких у них у 1993 році народився син ОСОБА_5 . Оскільки, це були важкі часи - не платили заробітну плату, тривале перебування у відпустці по догляду за дитиною за станом його здоров'я, шлюб не укладали, тому що як мати одиночка могла отримувати соціальні виплати. У свідоцтві про народження дитини по батькові синові вказала ОСОБА_6 , а батько ОСОБА_7 , що співпадає з іменем по батькові ОСОБА_8 , який визнав дитину як сина, займався його виховання та утриманням по день смерті. Про смерть ОСОБА_3 їй як дружині зателефонували з роботи. Вона з сином займалися похованням ОСОБА_3 .
За клопотанням позивача допитані у справі свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.
Встановлено зі свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 2519, зареєстрований відділом ЗАГС м.Рівне, що його батьками записані: батько ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 . Як встановлено судом, відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.
З оглянутого судом свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складений відповідний актовий запис № 1231, зареєстрований Рівненським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Рівненській області.
З оглянутих судом фотографій вбачається певна схожіть позивача з ОСОБА_3 .
Встановлено, що витрати на поховання ОСОБА_3 понесла ОСОБА_2 згідно з оглянутими судом договорів - замовлень, квитанції про оплату послуг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , суду показав, що він є шкільним товаришем ОСОБА_1 , товаришує з ним зі шкільних років і по даний час. Підтвердив, що знав ОСОБА_3 як рідного батька ОСОБА_1 .. Бував у них вдома, знає, що ОСОБА_3 займався вихованням позивача та матеріально утримував ОСОБА_5 як сина.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що позивач ОСОБА_1 її похресник. Мама позивача ОСОБА_2 її шкільна подруга з якою вона товаришує з 1979 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_12 проживали як сім'я. Підтвердила, що ОСОБА_3 визнавав позивача як сина. У зв'язку з народженням ОСОБА_2 йому сина ОСОБА_3 пригощав її, де була і сестра відповідачки. Вона була на хрестинах, де був і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як батьки новонародженої дитини. В подальшому ОСОБА_3 постійно піклувався про ОСОБА_5 як про сина.
Свідок ОСОБА_9 , яка приходиться рідною сестрою відповідачки суду показала, що відповідачка з ОСОБА_3 познайомилася у 1992 р. за місцем роботи, де вони всі працювали. Між відповідачкою та ОСОБА_3 зав'язалися відносини, в подальшому у них народився син ОСОБА_5 . ОСОБА_3 визнав дитину як сина, з нагоди народження ОСОБА_13 йому сина пригощав її та колег по роботі, забирав ОСОБА_2 з пологового будинку, придбав всі необхідні для дитини речі, займався вихованням дитини, допомагав з навчанням, матеріально утримував. Ні іншої сім'ї, ні інших дітей у ОСОБА_3 ніколи не було.
Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України нри розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначає, оскільки підстави для визнання батьківства, за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_9 , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, та в їх сукупності, зокрема спільне проживання й ведення спільного господарства.
Відповідно до ст.53 КпШС України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи на утриманні, якої знаходиться дитина, а також самої дитини, після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства відповідачем до народження дитини, або спільне виховання, чи утручання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Стаття 130 СК України регламентує, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір 'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
В ст.128 СК України передбачено, за відсутності заяви, право на подання, якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Повний текст витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00023549181 від 01.08.2019 року засвідчує, що реєстрація народження позивача проведена відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України, тобто відомості про батька зазначені зі слів матері, відповідачки по справі.
Інших спадкоємців у ОСОБА_3 не встановлено.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що сукупністю достовірно встановлених судом доказів підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично підтримували сімейні відносини, будь-яких висловлювань чи вчинення дій з боку ОСОБА_3 щодо заперечення його батьківства по відношенню до ОСОБА_1 з яким він проживав, матеріально утримував та займався його вихованням, судом не встановлено.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що в ході розгляду справи доведено факт батьківства ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_1 , а тому позовна заява підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, задовольнити.
Визнати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Рівне, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження, ІНФОРМАЦІЯ_10 , зроблено запис № 2519, зареєстрований відділом ЗАГС м.Рівне.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повне рішення виготовлене - 18.11.2019р.
Суддя О.В.Панас