Справа № 562/2905/19
14.11.2019 року Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Ємельянова Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
На розгляд Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 321178 від 12.09.2019р. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 16 серпня 2019 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила конфлікт з ОСОБА_2 , під час якого ображала її нецензурною лайкою, чим завдала шкоди її психічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства в сім'ї.
У судове засідання ОСОБА_1 на неодноразові виклики не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначене поняття "домашнє насильство" як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, можуть бути лише подружжя, члени сім'ї, родичі, або інші особи, які спільно проживають однією сім'єю.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 321178 від 12.09.2019р., письмових пояснень ОСОБА_2 від 02.09.2019р., письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.09.2019р., потерпіла та ОСОБА_1 не є родичами та проживають за різними адресами, доказів проживання спільно однією сім'єю до справи не додано, таким чином ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а в її діях вбачається склад іншого адміністративного правопорушення.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судами України практики ЄСПЛ як джерела права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013р.) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», рішення від 20.09.2016р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.221, ч.1 ст.247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд.