Справа № 199/8969/19
(1-кп/199/606/19)
іменем України
18 листопада 2019 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040630001828, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, відомості щодо офіційного працевлаштування відсутні, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 01 квітня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, строк погашення судимості за яким переривався засудженням 25 березня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 357 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, на має зареєстрованого місця проживання, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
30 жовтня 2019 року близько о 17:20 год. ОСОБА_4 перебував у приміщенні продуктового магазину, розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Аржанова, б. 2, де побачив раніше йому не знайомого ОСОБА_6 , у кишені куртки якого побачив грошові кошти в сумі 300 гривень, купюрами номіналом по 100 гривень, які визначив як предмет свого злочинного посягання. В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Далі, ОСОБА_4 30 жовтня 2019 року близько о 17:23 години, продовжуючи перебувати у приміщенні продуктового магазину, розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Аржанова, б. 2, реалізуючи зазначений злочинний умисел, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, бо потерпілий ОСОБА_6 був зайнятий вибором товару, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, викрав з кишені куртки майно ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти в сумі 300 гривень, купюрами номіналом по 100 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки у розмірі 300 гривень.
ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав в повному обсязі свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, та показав, що 30 жовтня 2019 року біля 17 години він повертався з роботи додому і зайшов до магазину по вул. Аржанова м. Дніпро для того щоб придбати каву та зігрітися. В торгівельній залі біля прилавку стяв раніше не знайомий йому чоловік, у якого з лівої бічної кишені курточки стирчали гроші. Не може пояснити свій вчинок, оскільки до цього так ніколи не робив, але в цей момент він вирішив вкрасти ці гроші. Для цього підійшов до потерпілого, витягнув ці гроші з кишені останнього ат вийшов з магазину. Ці гроші - три купюри по 100 грн., у нього в той же день вилучали поліція. У вчиненому розкаюється і просить його суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні та підтвердження його фактичних обставин, винуватість ОСОБА_4 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30 жовтня 2019 року, вбачається, що ОСОБА_6 просить органи поліції вжити заходи до невідомої особи, яка 30 жовтня 2019 року близько 17:15 год. в магазині, розташованому за адресою: вул. Аржанова, б. 2, таємно, шляхом вільного доступу здійснила крадіжку його грошових коштів в сумі 300 грн.
Під час огляду місця події 30 жовтня 2019 року слідчим поліції в період часу з 17:30 год. до 17:45 год. оглянуто та вилучено добровільно видані ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 300 грн. (три купюри номіналом по 100 грн.), які зі слів ОСОБА_4 він вкрав у невідомого йому чоловіка 30 жовтня 2019 року в приміщенні магазину по вул. Аржанова, 2.
За постановою слідчого від 30 липня 2019 року вилучені грошові кошти визнані речовим доказом та передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 .
Також, постановою слідчого від 31 жовтня 2019 року речовим доказом визнано диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом із камер відеоспостереження, наданий керівництвом продуктового магазину, в якому була вчинена крадіжка.
За протоколом перегляду відеозапису, 31 жовтня 2019 року слідчим поліції за участі ОСОБА_4 досліджено відеозаписи що містяться на вказаному диску, на яких зафіксовано момент заволодіння особою чоловічої статі 30 жовтня 2019 року грошовими коштами з лівої бічної кишені курки іншої особи чоловічої статі, а також вихід з викраденими коштами за межі торгівельної зали магазину. Після перегляду вказаного відеозапису ОСОБА_4 пояснив, що на відеозаписі зафільмовано, як він вчинив крадіжку 300 грн. у ОСОБА_6 30 жовтня 2019 року.
При досліджені зазначених відеозаписів в судовому засіданні встановлені, що викладені у протоколі фактичні обставини знайшли своє підтвердження.
Під час слідчого експерименту 31 жовтня 2019 року ОСОБА_4 показав місце та механізм заволодіння ним грошовими коштами ОСОБА_6 .
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії середньої тяжкості, є умисним, закінченим, корисливим, злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер фактичних негативних наслідків правопорушення, вартість майна, що було предметом злочинних посягань, та його значимість для потерпілого, той факт, що викрадене майно в повному обсязі повернуте потерпілому, відомості про особу обвинуваченого.
Останній є особою, раніше неодноразово судимою за вчинення умисних злочинів, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щиросердне каяття обвинуваченого та активне сприяння встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд відносить рецидив злочинів. При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді арешту в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки менш суворі види покарання не зможуть забезпечити досягнення мети такого покарання, підстави для призначення обвинуваченому більш суворого виду покарання у виді позбавлення волі не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе в умовах короткострокової ізоляції останнього від суспільства, і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з часу приведення вироку до виконання.
Речові докази:
-три купюри номіналом по 100 грн., передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому.;
-диск для лазерних систем зчитування із записами з камер відеоспостереження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
18.11.2019