65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3423/19
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" про забезпечення позову (вх.№2-5603/19 від 15.11.2019)
у справі №916/3423/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ"; (вулиця Проценка, будинок 23/4, м. Одеса, 65031)
до відповідача: Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" (вулиця Леніна, будинок 3, с. Мар'янівка, Березівський район, Одеська область, 67353)
про стягнення 3984415,52 грн.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (вх.№3519/19 від 15.11.2019) до Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" про стягнення 3984415,52 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати товару за договорами поставки №126 від 18.04.2018 та №123 від 16.04.2019.
Ухвалою від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.12.2019.
Також 15.11.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, яке належить Приватному підприємству "Вересень" та буде виявлено виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, а також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у Приватного підприємства "Вересень" у власності та у користуванні, в межах заявлених позовних вимог в розмірі 3984415,52 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що між сторонами було укладено Договори поставки №126 від 18.04.2018 та №123 від 16.04.2019 та додатки до них, позивачем як постачальником було виконано зобов'язання за договорами, передано товар, однак відповідачем, який є покупцем не були виконані зобов'язання з оплати товару у повному обсязі.
Позивач вказує, що відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, оскільки до теперішнього часу не здійснив перерахування грошових коштів в рахунок сплати зобов'язань за вищенаведеними Договорами поставки. Зазначає, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач займається наступними видами діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення свиней; допоміжна діяльність у рослинництві; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля. З огляду на вказане позивач зазначає, що оскільки ПП "Вересень" займається сільськогосподарським виробництвом і для здійснення цієї діяльності має відповідні потужності, зокрема, сільськогосподарську техніку, яка є у нього у власності. Вказує, що існує обґрунтоване припущення, що майно, яке належить відповідачеві, може бути переоформлене на іншого суб'єкта господарювання, а тому може виявитися відсутність можливості виконати зобов'язання за відповідними договорами. Невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, чим фактично позбавить позивача ефективного способу поновлення порушених прав.
Стосовно зустрічного забезпечення, на думку позивача, вжиття заходів забезпечення позову, про які просить товариство, не спричинить збитків відповідачу, заборгованість, заявлена до стягнення, була передбачуваною для відповідача, а зустрічне забезпечення унеможливить користування позивачем ще додатково певною частиною своїх грошових коштів, окрім тих, які протиправно відмовляється сплатити йому відповідач.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач посилається на наявність у ПП "ВЕРЕСЕНЬ" зобов'язань за договорами поставки №126 від 18.04.2018 та №123 від 16.04.2019 в частині сплати коштів за отриманий відповідно до видаткових накладних товар. У матеріалах позову містяться первинні документи, надані позивачем на підтвердження заборгованості, крім того, позивачем надано копію акту звірки, підписаного сторонами, в якому відповідачем визнається наявність заборгованості станом на 13 вересня 2019 року у розмірі 3806441,06 грн.
Отже, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.
Також господарський суд вважає цілком обґрунтованим обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, оскільки він відповідає заявленим вимогам, на забезпечення яких він направлений, є пов'язаним і співвідносним із заявленими вимогами.
Крім того, суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.
Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти та майно, що застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.
Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч.1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.
Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" про забезпечення позову за вх.№2-5603/19 від 15.11.2019 задовольнити.
2. Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, яке належить Приватному підприємству "ВЕРЕСЕНЬ" (вулиця Леніна, будинок 3, с. Мар'янівка, Березівський район, Одеська область, 67353, код ЄДРПОУ 32026847) та буде виявлено виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, а також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках "ВЕРЕСЕНЬ" (вулиця Леніна, будинок 3, с. Мар'янівка, Березівський район, Одеська область, 67353, код ЄДРПОУ 32026847) у власності та у користуванні, в межах заявлених позовних вимог в розмірі 3 984 415,52 грн.
Стягувачем за ухвалою є: ТовариствО з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ" (вул. Проценка, будинок 23/4, місто Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 38847715)
Боржником за ухвалою є: Приватне підприємство "ВЕРЕСЕНЬ" (вулиця Леніна, будинок 3, село Мар'янівка, Березівський район, Одеська область, 67353, код ЄДРПОУ 32026847)
Ухвала набрала чинності 18.11.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвалою Господарського суду Одеської області.
Суддя Волков Роман Володимирович