"13" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2573/19
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Майданик Ю.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" до товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-термінал" про стягнення 1 828,69 грн., -
Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (далі по тексту - ДП „Адміністрація морських портів України") звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-термінал" (далі по тексту - ТОВ „Рені-термінал") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 828,69 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 456,78 грн. та пені у розмірі 371,91 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору про забезпечення портових операторів засобами колективного захисту (укриття в захисних спорудах цивільного захисту) №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.
ТОВ „Рені-термінал" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі. При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки ТОВ „Рені-термінал" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.
06.11.2019р. до суду надійшло клопотання ДП „Адміністрація морських портів України" про розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, а також враховуючи можливість вирішення судом даного спору на підставі наявних в матеріалах справи документів, господарським судом було задоволено заявлене позивачем клопотання, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в справі документами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
05.01.2018р. між ДП „Адміністрація морських портів України" (Виконавець) та ТОВ „Рені-термінал" (Замовник) було укладено договір про забезпечення портових операторів засобами колективного захисту (укриття в захисних спорудах цивільного захисту) №03-П-РЕФ-18, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором та на виконання вимог підпункту а), в) пункту І частини 3, підпункту б) пункту 2 ч. З, 4, 8, 9 статті 32 глави 7 Кодексу цивільного захисту України, п.4.6.2 «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 р. № 557, Виконавець зобов'язується забезпечити доступ до захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), які розташовані у м. Рені, у тому числі для укриття працівників Замовника під час проведення планових та позапланових навчань та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, а Замовник зобов'язується щомісячно оплачувати надані послуги.
Відповідно до п. п. 2.2, 2.6 договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. вартість послуг, особливості порядку розрахунків визначено в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Виконавець здійснює виставлення рахунку, відповідно до додатку №1 до цього договору протягом 5 робочих днів з моменту надання послуг.
Відповідно до додатку №1 до договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. вартість послуг, що надаються Виконавцем за цим договором складає 9,48 грн. за одного працівника на місяць. Шляхом підписання додаткової угоди №1 від 13.02.2019р. до договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. сторонами було змінено вартість послуг, вартість якої відповідно до додаткової угоди складає 13,83 грн. за одного працівника на місяць.
Згідно з п. 2.8 договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. Замовник оплачує рахунки протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, згідно з актом наданих послуг. Датою надання послуг вважається дата підписання Виконавцем акту наданих послуг.
Положеннями п. 2.9 договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. визначено, що Замовник повинен підписати отриманий від Виконавця акт наданих послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з дати оформлення такого акту. Якщо у цей строк Замовник не повернув підписаний акт наданих послуг або не надав свої зауваження, цей акт наданих послуг вважається сторонами погодженим (підписаним).
Згідно з п. п. 4.3, 4.4 договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. відповідальність сторін за порушення зобов'язань по цьому договору визначається умовами цього договору та чинним законодавством України. У випадку несвоєчасної сплати послуг Виконавець має право вимагати від Замовника сплати на користь Виконавця пеню у вигляді подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості, включаючи день сплати.
Умовами п. 7.1 договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. визначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна з сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. ДП „Адміністрація морських портів України" було виставлено ТОВ „Рені-термінал" наступні рахунки: №ЦЗ-14 від 28.02.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-25 від 31.03.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-37 від 30.04.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-50 від 31.05.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-61 від 30.06.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-74 від 31.07.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-83 від 31.08.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-94 від 30.09.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-105 від 31.10.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-113 від 30.11.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-125 від 31.12.2018р. на суму 79,63 грн., №ЦЗ-4 від 31.01.2019р. на суму 116,17 грн., №ЦЗ-15 від 28.02.2019р. на суму 116,17 грн., №ЦЗ-27 від 31.03.2019р. на суму 119,17 грн., №ЦЗ-39 від 30.04.2019р. на суму 116,17 грн., №ЦЗ-51 від 31.05.2019р. на суму 116,17 грн.
Крім того, між сторонами по справі були підписані наступні акти виконаних робіт (наданих послуг): акт від 28.02.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.03.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 30.04.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.05.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 30.06.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.07.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.08.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 30.09.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.10.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 30.11.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.12.2018р. на суму 79,63 грн., акт від 31.01.2019р. на суму 116,17 грн., акт від 28.02.2019р. на суму 116,17 грн., акт від 31.03.2019р. на суму 119,17 грн., акт від 30.04.2019р. на суму 116,17 грн., акт від 31.05.2019р. на суму 116,17 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ДП „Адміністрація морських портів України" зверталось до ТОВ „Рені-термінал" із претензією №21-01-01/22-1605 від 27.06.2018р., відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. у розмірі 318,52 грн., а також із претензією №43/21-03-04вих/21 від 09.01.2019р. про сплату заборгованості у розмірі 477,78 грн. та претензією №461/210-03-04/вих/21 від 01.04.2019р. на суму 311,97 грн. Оскільки претензії позивача про сплату заборгованості за договором №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, ДП „Адміністрація морських портів України" з метою захисту порушених прав і було подано до господарського суду дану позовну заяву.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем прийняті на себе зобов'язання з надання послуг, передбачених умовами договору про забезпечення портових операторів засобами колективного захисту (укриття в захисних спорудах цивільного захисту) №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р., були виконанні у повному обсязі, що підтверджується підписаними між сторонами по справі актами наданих послуг за період з лютого 2018р. по травень 2019р. на загальну суму 1 456,78 грн. Проте, відповідачем у порушення зобов'язань, прийнятих на себе за договором №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. не було здійснено оплати наданих позивачем послуг.
З викладених обставин, позовні вимоги ДП „Адміністрація морських портів України" до ТОВ „Рені-термінал" в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 456,78 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
З посиланням на умови п. 4.4 договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р., а також приписи чинного законодавства ДП „Адміністрація морських портів України" було нараховано відповідачу до сплати пеню у загальному розмірі 371,91 грн., яка була розрахована позивачем по кожному із рахунків окремо станом на 16.08.2019р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром пені, яка розрахована за кожним рахунком окремо, є пеня у загальному розмірі 221,84 грн. Господарський суд зауважує, що позивачем було здійснено нарахування пені за рахунками, виставленими з 28.02.2018р. по 31.12.2018р. на строк більший, ніж шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, тобто із порушенням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому, суд зауважує, що умовами договору №03-П-РЕФ-18 від 05.01.2018р. не передбачено права Замовника здійснювати нарахування штрафних санкцій протягом періоду більшого, ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ДП „Адміністрація морських портів України" до ТОВ „Рені-термінал" позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 221,84 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених державним підприємством „Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" до товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-термінал" позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 1 456,78 грн. та пені у розмірі 221,84 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 617, 901, 903, 905, 907, 978 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 231, 232 ГК України. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-термінал" /68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188 В, ідентифікаційний код 34322326/ на користь державного підприємства „Адміністрація морських портів України" /01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770/ в особі Ренійської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" /68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, ідентифікаційний код 38728465/ суму основного боргу у розмірі 1 456,78 грн. /одна тисяча чотириста п'ятдесят шість грн. 78 коп./, пеню у розмірі 221,84 грн. /двісті двадцять одна грн. 84 коп./, судовий збір у розмірі 1 763,35 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят три грн. 35 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2019р.
Суддя С.П. Желєзна