Провадження № 1-кп/760/1849/19
Справа №760/12981/19
11.11.2019 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.04.2019 року за № 12019100090003894 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , аспіранта КНУБ, не одруженого, дітей не має, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-
за участю прокурора: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
потерпілого: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_3
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , 15.04.2019 приблизно о 21 годині 40 хвилин , керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме: технічно справним, не завантаженим транспортним засобом марки «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 (реєстрація Естонія), здійснював рух в темну пору доби, проїзною частиною вул. Ползунова, зі сторони вул. М.В. Липківського, в напрямку вул. Кірпи в місті Києві.
Проїзна частина вул. Ползунова в напрямку вул. Кірпи має дві смуги руху. Покриття проїзної частини: асфальтобетонне, мокре, чисте, тверде, поверхня у місті пригоди - горизонтальна ділянка, пряма в плані, відносно рівна.
Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу через вул. Ползунова, поруч з вул. Скрипника в м. Києві, який позначений дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України і встановленими дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, водій ОСОБА_3 , продовжуючи рух прямо, відволікся від керування, та будучи неуважним, неправильно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не переконався у відсутності на нерегульованому пішохідному переході пішохода ОСОБА_6 , який переходив проїзну частину по дорожній розмітці 1.14.1 ПДР України, з права на ліво відносно напрямку руху його автомобіля, не зупинився та не надавши перевагу в русі пішоходу, порушуючи п.п. 1.5, 2.3б) та 18.1 ПДР України, здійснив на нього наїзд.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження різного виду та був госпіталізований до Київської міської клінічної лікарні №17.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-791-2019 від 25.04.2019, встановлено, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент звернення за медичної допомогою 15.04.2019 року о 22 год. 00 хв. мали місце такі тілесні ушкодження: а) закрита травма лівого променево-зап'ясткового суглобу - перелом верхівки шиловидного відростка лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків; б) закрита травма правої стопи - крайовий перелом основи дистальної фаланги 1 пальця правої стопи з незначним зміщенням уламків.
Відповідно п.п.4.6. та 2.2.1.в «Правил» зазначене тілесне ушкодження у п. а) даних Підсумків, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21добу.
Характер та морфологічні властивості тілесного ушкодження, вказаного у п. б) Підсумків , тобто, крайовий характер перелому, без порушення конфігурації кістки, та зміщення кісткового уламку чи повного відокремлення кісткового фрагменту, дозволяє стверджувати, що у звичайному клінічному перебігу, мінімально обґрунтовані строки, які необхідні для відновлення порушеної анатомічної цілісності зазначеної кістки та відновлення порушеної функції правої стопи складають понад 6, але менш ніж 21 добу. Слід зазначити, що між «тривалістю розладу здоров'я» (як критерію судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень) та тривалістю лікування не існує ніякого кореляційного зв'язку. Тобто будь-яке лікування ніяким чином не відображає строки порушення анатомічної цілісності тканин органів та їх функцій. Тому, відповідно, п.п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», вказане тілесне ушкодження, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Виявлені ушкодження не мають ознак небезпеки для життя.
Характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися внаслідок травматичної дії тупими предметами, що могло бути при транспортній травмі (травма при зіткненні автомобіля, який рухався, при зіткненні з пішоходом), за давністю можуть відповідати вказаному терміну.
Згідно висновку судової авто-технічної експертизи №12-1/863 від 26.04.2019 року в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватись вимогами пунктів: 12.2;18.1 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації при заданих параметрах руху водій автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 з моменту виходу пішохода на проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6 , шляхом застосування екстреного гальмування, і тим самим мав технічну можливість виконати вимоги пункту 18.1. ПДР України.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 експериментом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається, а вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 ПДР України.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам п. 18.1 ПДР України.
Під час керування транспортним засобом марки «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 допустив порушення вимог наступних пунктів ПДР України: п. 1.5 ПДР України, згідно якого «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3.б) ПДР України, згідно якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.18.1 ПДР України, згідно якого «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»
Порушення водієм транспортного засобу марки «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимоги пунктів 1.5, 18.1 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 , своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
30.09.2019 року до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України.
В судовому засіданні захисник, обвинувачений, потерпілий підтримали заяву .
Прокурор не заперечувала проти задоволення заяви.
Заслухавши учасників судового провадження суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Органом досудового розслідуванням дії обвинуваченого ОСОБА_3 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Згідно ч. 1 ст. 258 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частинами першою та другою статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Статтею 284 ч. 2 п. 1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005 р. умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений свою вину визнав, попросив вибачення у потерпілого, тобто примирився з потерпілим, раніше до кримвнальної відповідальності не притягувався, матеріальна шкода відшкодована.
Наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено і він їх зрозуміє.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_3 слід застосувати ст. 46 КК України і звільнити його від кримінальної відповідальності.
Тому, керуючись ст. ст. 284-286 КПК України, ст.ст. 12, 46 КК України, суд,-
Закрити кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.04.2019 року за №12019100090003894 по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Київ протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1