Справа № 760/20098/19
Провадження №2/760/6486/19
11 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач ОСОБА_1 12.07.2019 р. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», в якій просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 50000,00 грн. та судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ухвали суду від 18.07.2019 р., позовна заява за формою та змістом не в повному обсязі відповідала загальним вимогам статей 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобовязальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та грунтується на законі.
Так, позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 50000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.04.2018 р. по вул. Дудаєва, 10, в м. Івано-Франківськ сталася ДТП за участю транспортних засобів «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок зазначеної ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, в результаті чого позивачу було завдано матеріальних збитків.
Листом від 10.05.2019 р., ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» повідомило, що за результатами розгляду претензії була створена Тимчасова комісія для проведення додаткового розслідування з метою повторного розгляду документів за заявленою подією. В результаті роботи цієї комісії вона не знайшла підстав для скасування прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачу.
Така відмова, на думку позивача, є протиправною та зумовила звернення до суду з позовом.
Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено та з поданого позову і викладених обставин справи не вбачається розмір та порядок визначення страхового відшкодування в сумі 50000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Розмір матеріальної шкоди визначається судом з урахуванням фактично завданих збитків позивачам, які мають бути підтверджені лише письмовими доказами, а моральна шкода, хоча і має грошовий вираз, однак має немайнове походження, не залежить від розміру завданих матеріальних збитків, відрізняється засобами доказування.
У частинах першій та другій статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У порушення вимог ст. 175 ЦПК України в позові не зазначено:
доказів, що підтверджують вказані в позові обставини;
відсутній обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»;
на підставі чого позивачем була визначена сума до стягнення страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн., оскільки позивачем не надано будь-яких доказів про розмір заподіяної шкоди, зокрема суду не надано Звіт про оцінку КТЗ чи Висновок експертного автотоварознавчого дослідження про визначення суми завданої шкоди в результаті ДТП.
Тому, позивачем необгрунтовано суми в розмірі 50000 грн. до стягнення з відповідача в якості страхового відшкодування, скільки не надано доказів визначення розміру завданої матеріальної шкоди в результаті ДТП.
Зазначені докази мають безпосереднє відношення до даної справи та входить до предмету доказування в частині визначення розміру шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 50000 грн. та докази, якими позивач керувався при визначені суми стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯа» саме у розмірі 50000 грн.
Окрім вищенаведених недоліків, позивачем не виконано вимоги ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Ухвалою суду від 18.07.2019 р., позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення страхового відшкодування - залишено без руху.
Надано позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснено, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали суду від 18.07.2019 р. позивачу було надіслано поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про залишення заяви без руху від 18.07.2019 р. була отримана позивачем 25.07.2019 р., що підтверджується даними рекомендованого повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення.
Станом на 11.11.2019 р. вимоги суду від 18.07.2019 р. позивачем не виконані.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивач в зазначений строк не виконав вимог, визначених статтями 175-177 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення страхового відшкодування - визнати неподаною та повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.І. Кушнір