09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/921/18
Провадження № 11-197заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року (судді Хохуляк В. В., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Ханова Р. Ф., Юрченко В. П.),
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) від 24 жовтня 2018 року № 479дп-18 про притягнення першого заступника керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що спірне рішення Комісія ухвалила без дотримання принципів обґрунтованості та рівності перед законом, не навела у ньому мотивів з яких вона дійшла висновку про неналежне виконання позивачем службових обов'язків. Зазначив, що дисциплінарне провадження проведено за фактами рішень дій та бездіяльності прокурора у межах кримінального процесу, які не оскаржувалися у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) порядку. На переконання позивача, КДКП не дослідила обставини, які мають значення для підтвердження наявності в його діях дисциплінарного проступку, водночас її висновки щодо цього зроблено на підставі припущень, вони не підтверджені рішеннями судів або прокуратурою вищого рівня, у рішенні відсутня інформація про негативні наслідки у вигляді порушення прав громадян та порушення норм закону, не здобуто відомостей про негативний суспільний резонанс через скоєний дисциплінарний проступок та завдання через це шкоди авторитету органів прокуратури.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
4. За висновком суду оскаржуване рішення про притягнення першого заступника керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани відповідач прийняв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією і законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, урахувавши характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини і обставин, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, тому правових підстав для його скасування немає.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
5. В апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року та ухвалення нового - про задоволення позову. Скаржник вважає судове рішення необґрунтованим, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права.
6. Основні аргументи скаржника зводяться до того, що предметом оцінки Комісії у дисциплінарному провадженні були його рішення, дії (бездіяльність) у межах кримінального процесу. За правилами абзацу 2 частини другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження. Водночас матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних ухвал слідчих суддів, судів або процесуальних рішень керівника органу прокуратури, прийнятих за результатами оскарження рішень, дій, бездіяльності прокурора в порядку передбаченому статтями 36, 37, 40, 308, 313 КПК, у яких би було зафіксовано порушення позивачем як прокурором прав осіб або вимог закону.
Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги
7. КДКП подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідач вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , водночас доводи апелянта, на переконання відповідача, є необґрунтованими, спростовуються наявними у справі матеріалами.
Рух апеляційної скарги
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 12 та 26 березня 2019 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
9. У зв'язку з достроковим вибуттям визначеної доповідачем у справі судді Саприкіної І. В. зі складу суддів Великої Палати Верховного Суду та проведенням повторного автоматизованого розподілу цієї справи між суддями, її розгляд було відкладено.
Установлені обставини справи
10. 23 лютого 2018 року на адресу КДКП надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Одеської області про вчинення першим заступником керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за якою 27 лютого 2018 року відкрито дисциплінарне провадження.
11. 23 травня 2018 року за результатами перевірки викладених у скарзі відомостей член КДКП склав висновок № 11/2/4-311дс-66дп-18 про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора ОСОБА_1 із пропозицією притягнути його до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення у виді догани.
12. 24 жовтня 2018 року, розглянувши цей висновок за участю прокурора ОСОБА_1 та представника скаржника, Комісія ухвалила рішення № 479дп-18, яким притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді догани у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежним виконанням ним своїх службових обов'язків.
13. Такі висновки КДКП мотивувала тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області, допустив порушення вимог КПК та пункту 3.1 Наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», відповідно до якого контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні мають здійснювати керівники органів прокуратури та галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів, які за розподілом обов'язків відповідають за відповідну ділянку роботи.
14. Позивач, не погодившись із цим рішенням КДКП, оскаржив його до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. За правилами пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстави невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків.
16. Згідно зі статтею 44 цього ж Закону дисциплінарне провадження здійснюється КДКП.
17. За змістом частин четвертої, десятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
18. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п'ята статті 47 Закону України «Про прокуратуру»).
19. Згідно із частинами першою, третьою, п'ятою статті 48 цього Закону КДКП приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення КДКП своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.
20. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
21. Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до ВРП протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення (частина перша статті 50 цього Закону).
Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду, рішення якого переглядається
22. Надаючи оцінку спірному рішенню, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що визначальним у вирішенні цього спору є встановлення обставин щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
23. Як убачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було неналежне виконання ним службових обов'язків у зв'язку із порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, вимог наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», а також низки наказів керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області про розподіл обов'язків між працівниками цієї прокуратури, зокрема від 25 грудня 2015 року № 4, від 04 лютого 2016 року № 16, від 20 квітня 2016 року № 40, від 13 липня 2016 року № 66, від 16 вересня 2016 року № 86, від 10 січня 2017 року № 1, від 03 березня 2017 року № 26, від 07 липня 2017 року № 57 та від 28 листопада 2017 року № 93.
24. За нормами цих наказів на першого заступника керівника Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , зокрема, було покладено обов'язки щодо: забезпечення роботи прокурорів місцевої прокуратури на визначених у кожному наказі конкретних територіях; організації та забезпечення нагляду за додержанням відповідними визначеними у кожному відділами поліції ГУНП в Одеській області вимог закону при проведенні дізнання та досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності; невідкладного призначення процесуальних керівників; організації нагляду при проведенні досудового розслідування слідчими піднаглядних органів Національної поліції, в тому числі у формі процесуального керівництва; контролю за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні, своєчасністю та законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
25. Матеріалами справи підтверджується, що позивача було ознайомлено зі змістом зазначених наказів.
26. Наведені положення наказів керівника Котовської місцевої прокуратури узгоджуються з положеннями пункту 3.1 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», відповідно до якого контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні мають здійснювати керівники органів прокуратури та галузевих підрозділів апаратів прокуратур усіх рівнів, які за розподілом обов'язків відповідають за відповідну ділянку роботи.
27. Цей наказ відповідно до Закону України «Про прокуратуру» є обов'язковим для виконання всіма прокурорами.
28. Згідно з пунктом 12 цього наказу керівники органів прокуратури усіх рівнів та прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво, мають вживати заходи до підвищення відповідальності керівників органів досудового розслідування. Зокрема, принципово реагувати на неналежне виконання процесуальних повноважень щодо контролю за законністю дій слідчих, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів.
29. У своєму рішенні Комісія установила стосовно першого заступника керівника Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_1 обставини:
- неналежного виконання службових обов'язків зі здійснення контролю за якістю процесуального керівництва у зупинених кримінальних провадженнях. Зокрема, зазначено, що у кримінальному провадженні № 12014160180000820 більше трьох років до суду не направлялося клопотання про надання дозволу на затримання особи з метою приводу та застосування запобіжного заходу;
- безвідповідального ставлення до виконання посадових обов'язків з нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва під час направлення обвинувальних актів з угодами до суду. З цього приводу в рішенні КДКП указано на те, що 02 листопада 2017 року Красноокнянський районний суд повернув обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014160350001936 у зв'язку з порушенням вимог статті 291 КПК (відсутність формулювання обвинувачення). Незважаючи на те, що вказаний обвинувальний акт надійшов до Котовської місцевої прокуратури 09 листопада 2017 року, зазначені в ухвалі суду недоліки усувалися майже 2 місяці, після чого його скеровано до суду повторно;
- вчинення необґрунтованих дій, наслідком яких було безпідставне збільшення навантаження на слідчих та процесуальних керівників. Як приклад указаної ситуації наведено такі обставини. За результатами досудового розслідування № 12017160180000116 за фактом крадіжки мобільного телефону ОСОБА_3 слідчим Подільського ВП ГУНП в Одеській області 06 лютого 2017 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. При прийнятті цього рішення слідчий урахував заяву ОСОБА_3 про те, що 06 лютого 2017 року вказаний мобільний телефон був знайдений та він просив закрити кримінальне провадження. Однак, незважаючи на наявність у матеріалах провадження згаданої заяви ОСОБА_3 , 24 листопада 2017 року перший заступник керівника Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_1 скасував цю постанову слідчого, зазначивши, що слідчим не використовувались усі можливості установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Надалі слідчий Подільського ВП ГУНП в Одеській області 30 листопада 2017 року повторно прийняв рішення про закриття кримінального провадження;
- неналежного контролю за діями процесуальних керівників у кримінальних провадженнях, внаслідок чого необхідні слідчі дії не проводилися протягом тривалого часу або не проводилися взагалі, а також не вживалися заходи щодо активізації досудового розслідування процесуальними керівниками. З цього приводу Комісія звернула увагу на те, що під час досудового розслідування № 1201616035000047, незважаючи на встановлення особи, яка зберігала наркотичні засоби, та наявні докази на підтвердження її винуватості (протокол обшуку домоволодіння, висновок експертизи, показання свідків) досудове розслідування у період з 27 квітня 2017 року (остання слідча дія) по 11 січня 2018 року (час проведення перевірки прокуратурою області) фактично не проводилося. Також наведено випадки, у яких слідчим з часу внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань протягом двох років проведено лише огляд місця події;
- безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків та неналежного нагляду за своєчасністю і законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у зв'язку із чим виявлено непоодинокі випадки неініціювання питання про обрання запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, у тому числі стосовно підозрюваних у тяжких кримінальних правопорушеннях.
30. У дисциплінарному провадженні встановлено, що неодноразові вимоги прокуратури області щодо активізації досудового розслідування та вжиття заходів щодо об'єктивного розслідування та прийняття законного рішення в розумні строки першим заступником керівника Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_1 не виконано.
31. З приводу наведених вище обставин ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що не намагається довести відсутність у його діях ознак порушення вимог наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та відповідно наказів керівника Котовської місцевої прокуратури про розподіл обов'язків між працівниками цієї прокуратури, однак, наголошує на тому, що предметом оцінки Комісії у дисциплінарному провадженні були його рішення, дії (бездіяльність) прийняті (вчинені) у межах кримінального процесу, водночас в матеріалах дисциплінарного провадження немає жодних ухвал слідчих суддів, судів або процесуальних рішень керівника органу прокуратури, прийнятих за результатами оскарження рішень, дій, бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому статтями 36, 37, 40, 308, 313 КПК, у яких би було зафіксовано порушення позивачем як прокурором прав осіб або вимог закону, що могло б бути підставою для дисциплінарного провадження відповідно до абзацу 2 частини другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру».
32. Надаючи оцінку таким доводам скаржника, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
33. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
34. Наведена правова норма визначає однією із підстав дисциплінарного провадження щодо прокурора встановлення фактів порушення ним прав осіб або вимог закону за результатами розгляду скарги на його рішення, дії чи бездіяльність у межах кримінального процесу.
35. Правила оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначені главою 26 КПК і стосуються подачі відповідних скарг учасниками кримінального провадження на рішення, дії чи бездіяльність прокурора як процесуального керівника.
36. Водночас кримінальний процесуальний закон не встановлює порядку та можливості оскарження учасниками відповідного провадження рішень, дій чи бездіяльності прокурора, який обіймає керівну посаду, що випливають з виконання ним обов'язків, що мають адміністративно-організаційний характер, зокрема щодо контролю за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні.
37. Аналізуючи установлені Комісією порушення, Велика Палата Верховного Суду вважає, що наведені у її рішенні посилання на безвідповідальне ставлення позивача до виконання посадових обов'язків з нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва під час направлення обвинувальних актів з угодами до суду, де як приклад таких обставин зазначено про те, що у кримінальному провадженні № 12014160350001936 майже 2 місяці усувалися недоліки обвинувального акта, визначені ухвалою Красноокнянського районного суду від 02 листопада 2017 року, а також посилання на виявлення випадків неініціювання питання про обрання запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, стосуються виконання визначених КПК обов'язків, а не реалізації адміністративно-організаційних функцій покладених на позивача за посадою.
38. Водночас щодо решти зазначених в спірному рішенні порушень, суд першої інстанції правильно встановив, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало саме неналежне виконання ним як першим заступником керівника місцевої прокуратури своїх службових обов'язків, закріплених наказом Генерального прокурора України, наказами керівника Котовської місцевої прокуратури, а не дії (порушення), вчинені процесуальними керівниками у кримінальних провадженнях.
39. Отже, на ці правовідносини не поширюються положення абзацу 2 частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» і з огляду на це, доводи скаржника про відсутність у матеріалах дисциплінарного провадження ухвал слідчих суддів, судів або процесуальних рішень керівника органу прокуратури, прийнятих за результатами оскарження рішень, дій, бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому статтями 36, 37, 40, 308, 313 КПК, не можуть бути визнані обґрунтованими.
40. Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду враховує також, що вже розглядала питання притягнення прокурора, який обіймає керівну посаду у відповідній прокуратурі до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із неналежним виконанням ним службових обов'язків, покладених наказом Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» поза зв'язком зі здійсненням таким прокурором функцій процесуального керівництва у кримінальному провадженні (постанови від 10 квітня, 29 травня 2018 року, провадження 11-162заі18, 11-383заі18 відповідно).
41. Беручи до уваги визначений наказом Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн та наказами керівника Котовської місцевої прокуратури обсяг службових обов'язків, покладених на позивача, а також установлені Комісією у дисциплінарному провадженні обставини, за виключенням її посилань на порушення, які стосувалися тривалого неусунення недоліків обвинувального акта, а також неініціювання питання про обрання запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, видаються обґрунтованими її висновки, з якими погодився суд першої інстанції, про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме неналежне виконання ним своїх службових обов'язків.
42. Велика Палата Верховного Суду враховує виявлені під час перегляду цієї справи недоліки у рішенні Комісії щодо деяких із наведених у ньому порушень, однак, оцінюючи всі обставини справи у сукупності, вважає, що зазначені недоліки не є вагомими настільки, щоб це було достатнім для висновку про відсутність в діях позивача складу вказаного дисциплінарного проступку.
43. Суд першої інстанції установив, що позивач скористався своїм правом подання письмових пояснень та пояснень на засіданні Комісії. У рішенні викладено мотиви, якими керувалася Комісія, оцінюючи обставини дисциплінарного провадження, в тому числі обґрунтування, з яких підстав КДКП не погодилась з доводами ОСОБА_1
44. Як видно зі змісту оскаржуваного рішення, Комісія врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, зокрема, КДКП звернула увагу на відсутність у ОСОБА_1 наявних дисциплінарних стягнень, те, що під час дисциплінарного провадження не здобуто відомостей про негативний суспільний резонанс через скоєний дисциплінарний проступок та завдання через це шкоди авторитету органів прокуратури. Відповідач вважав, що дисциплінарний проступок, який вчинено прокурором ОСОБА_1 , не носить характер грубого порушення.
45. З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано указав на те, що розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 відбувався на засадах змагальності, доводи позивача були враховані та проаналізовані Комісією під час прийняття оскаржуваного рішення, а обраний Комісією вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, який є найбільш м'яким із передбачених частиною першою статті 49 Закону України «Про прокуратуру», відповідає характеру вчиненого ним проступку.
46. Посилання позивача на методичні рекомендації «Реалізація керівниками прокуратур повноважень на стадії досудового розслідування», затверджені Генеральним прокурором України 05 червня 2019 року, не заслуговують на увагу, скільки за дією в часі не поширюються на правовідносини щодо яких виник спір.
47. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення від 24 жовтня 2018 року № 479дп-18 про притягнення першого заступника керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема, обґрунтовано, з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційно.
48. Міркування й твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків оскаржуваного рішення.
49. Інших висновків суду першої інстанції, окрім тих, яким надано оцінку вище, позивач у своїй апеляційній скарзі не заперечує.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
50. Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
51. Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення немає.
Висновки щодо розподілу судових витрат
52. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
53. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 316, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. С. Князєв
Судді:
Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
Т. О. Анцупова В. В. Пророк
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. М. Ситнік
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко