7 листопада2019 року
м. Київ
Справа № 800/235/17
Провадження № 11-596заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представників позивача - Федура А. А., Янченка С. П., Федура А. А.,
представника Вищої ради правосуддя - Ліходій О. О.,
представника Міністерства юстиції України - Задорожньої А. П. ,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палата Верховного Суду Гриціва Михайла Івановича від участі у розгляді справи № 800/235/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст), про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року № 1232/0/15-17 «Про визнання порушення суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 вимог щодо несумісності та звільнення його з посади»
за апеляційними скаргами ВРП та Мін'юсту на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року,
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції із адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення ВРП від 23 травня 2017 року № 1232/0/15-17, яким визнано порушення ним вимог щодо несумісності та звільнено його з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
- зобов'язати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ поновити його з 23 травня 2017 року на посаді судді цього суду та здійснити нарахування і виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 23 травня 2017 року по день поновлення на попередній посаді;
- допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення його на посаді та нарахування і виплати середньомісячного заробітку за один місяць.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 червня 2017 року повернув позовну заяву в частині вимог до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та відкрив провадження в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення ВРП від 23 травня 2017 року № 1232/0/15-17.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
На підставі підпункту 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
З огляду на наведене вище позовну заяву ОСОБА_1 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 27 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Не погодившись із зазначеним рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ВРП та Мін'юст подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки суд неповно з'ясував обставини у справі та неправильно застосував норми матеріального права, що, на думку скаржників, призвело до неправильного вирішення справи по суті, просять скасувати зазначене рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 1 липня та 10 вересня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами ВРП та Мін'юсту на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року у цій справі; ухвалою від 8 серпня 2019 року призначила зазначену справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва М. І. у цій справі, посилаючись на те, що Гриців М. І. брав участь у розгляді справи № 800/235/17 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, хоч і не брав участі у винесення остаточного рішення.
Представники позивача підтримали заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гриціва М. І. та просили її задовольнити.
Представники ВРП та Мін'юсту вирішення заявленого відводу покладають на розсуд суду.
Перевіривши наведеніОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді Гриціва М. І. доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС.
Відповідно до частини другої статті 36 КАС суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі (частина перша статті 37 КАС).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Наведена позивачем обставина про те, що суддя Гриців М. І. хоч і не брав участі в ухваленні оскаржуваного рішення суду першої інстанції, проте розпочинав слухання цієї справи в суді першої інстанції у складі колегії суддів і не може бути об'єктивним, не дає підстав для висновку про упередженість судді стосовно позивача, його зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі.
За вказаних обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва М. І.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 та 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва Михайла Івановича від участі у розгляді справи № 800/235/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року № 1232/0/15-17 «Про визнання порушення суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 . вимог щодо несумісності та звільнення його з посади».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяВ. С. Князєв
Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко
Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко
Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко
С. В. БакулінаН. П. Лященко
В. В. БританчукВ. В. Пророк
Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач
Д. А. ГудимаО. М. Ситнік
Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук
О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич
О. Г. Яновська