6 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/299/19
Провадження № 11-812заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року (судді Кравчук В. М., Стародуб О. П., Мороз Л. Л., Коваленко Н. В., Чиркін С. М.),
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати дії ВРП у відмові розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 19 квітня 2019 року № 1207/дп/15-19 протиправними;
- зобов'язати ВРП розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 19 квітня 2019 року № 1207/дп/15-19.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ухвала ВРП від 22 травня 2019 року № 3656/0/18-19 «Про залишення без розгляду та повернення скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 19 квітня 2019 року № 1207/1дп/15-19 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 » (далі - ухвала ВРП) є протиправною, оскільки невірно розтлумачено порядок оскарження рішень Дисциплінарної палати.
Також вважає, що зазначення в ухвалі ВРП від 22 травня 2019 року про відсутність дозволу на оскарження рішення ВРП від 19 квітня 2019 року суперечить пункту 2 частини шостої статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки жодною нормою не встановлена форма та порядок надання такого дозволу. До того ж у самому рішенні від 19 квітня 2019 року вказано, що воно може бути оскаржене.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 31 липня 2019 року відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до статті 51 Закону № 1798-VIII ОСОБА_1 має статус скаржника, якій для виникнення права на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП до ВРП потрібен дозвіл дисциплінарного органу на таке оскарження. Окремого дозволу на оскарження цього рішення скаржниці не надано. За таких обставин ОСОБА_1 не має права оскаржувати зазначене рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП. Отже, ухвала ВРП прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду про відмову в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким визнати дії ВРП неправомірними та зобов'язати ВРП розглянути її скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що вказане судове рішення порушує її конституційні права, зокрема статтю 55 Конституції України. Вважає, що Основний Закон України не встановлює жодних обмежень щодо оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності ВРП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить доводи щодо незаконності, неумотивованості та необґрунтованості ухвали ВРП від 22 травня 2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП не погоджується з наведеними в апеляційній скарзі доводами, вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору правильно встановлено всі обставини справи та досліджено докази, в результаті чого прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі міркування.
Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2018 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_1 на дії судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 під час розгляду справи № 826/8791/15.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРПвід 21 березня 2018 року скаргу ОСОБА_1 було передано на розгляд члену ВРП ОСОБА_11
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 14 грудня 2018 року (у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) відкрито дисциплінарне провадження щодо судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2
Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 19 квітня 2019 року № 1207/1дп/15-19 (у складі ОСОБА_7, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ) відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 Одночасно у резолютивній частині роз'яснено, що рішення може бути оскаржене в порядку та строки, встановлені статтею 51 Закону № 1798-VIII.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала 10 травня 2019 року скаргу до ВРП.
Ухвалою від 22 травня 2019 року № 3656/0/18-19 член ВРП Говоруха В.І. скаргу залишив без розгляду та повернув її скаржниці з тих підстав, що Дисциплінарною палатою не надавався їй дозвіл на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати від 19 квітня 2019 року № 1207/дп/15-19. Також у резолютивній частині ухвали від 22 травня 2019 року вказано, що така ухвала оскарженню не підлягає.
Рішення відповідача мотивовано тим, що згідно з положеннями частини першої статті 51 Закону № 1798-VIII скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження, тоді як позивачу Дисциплінарною палатою дозволу на таке оскарження надано не було.
Не погодившись із такою ухвалою ВРП, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом № 1798-VIII та Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).
Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати ВРП (частина друга статті 42 Закону № 1798-VIII).
Процедура оскарження рішень, ухвалених дисциплінарними палатами ВРП, передбачена Законом № 1798-VIII.
Згідно з частиною другою статті 50 цього Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
При цьому пунктом 2 частини шостої статті 51 цього Закону передбачено, що скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скарга подана скаржником без дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
Згідно з пунктом 13.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого її рішенням від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП), право оскаржити рішення Дисциплінарної палати до ВРП не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення має суддя, а також за наявності дозволу Дисциплінарної палати - скаржник.
Пунктом 13.2 Регламенту ВРП питання про надання дозволу скаржнику на оскарження рішення Дисциплінарної палати вирішується під час постановлення нею рішення у дисциплінарній справі.
Водночас у пункті 12.39 Регламенту ВРП зазначено, що рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону № 1798-VIII. При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не збігається з позицією доповідача. У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що право скаржника на оскарження рішення Дисциплінарної палати до ВРП не є абсолютним. Це право залежить від дозволу Дисциплінарної палати. Умови, за яких палата надає дозвіл на оскарження її рішення, Законом не визначені і встановлюються на її розсуд. Окремі умови зазначені, зокрема, у пункті 12.39 Регламенту ВРП, за яким про надання дозволу на оскарження рішення має бути прямо зазначено у його резолютивній частині.
Як убачається з матеріалів справи, до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 19 квітня 2019 року № 1207/1дп/15-19 (у складі ОСОБА_3, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 .), яким відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 .
Ухвалою від 22 травня 2019 року № 3656/0/18-19 член ВРП ОСОБА_4 . залишив без розгляду скаргу ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 19 квітня 2019 року та повернув її скаржниці з тих підстав, що Дисциплінарною палатою не надавався їй дозвіл на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати від 19 квітня 2019 року № 1207/дп/15-19.
Відповідно до пункту 13.5 Регламенту ВРП попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який не входить до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила рішення (щодо судді), протягом двадцяти днів із моменту надходження скарги до ВРП.
Під час попередньої перевірки скарги ОСОБА_1 , а також рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП було встановлено, що Перша Дисциплінарна палата не надавала скаржниці дозволу на оскарження її рішення.
Як було вже зазначено, нормами Закону № 1798-VІІІ передбачено, що скаржник має право оскаржувати рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 51 Закону № 1798- VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
Пунктом 13.6 Регламенту ВРП передбачено, що залишення скарги без розгляду і повернення її особі, яка подала скаргу, з підстав, визначених пунктами 1-3 частини шостої статті 51 Закону № 1798-VIII, вирішується доповідачем.
Отже, ВРП діяла відповідно до норм Закону № 1798-VІІІ та керувалась Регламентом ВРП, не вчиняла жодних дій, не допускала фактів бездіяльності, які б створювали для позивача права та обов'язки і породжували для нього право на захист і відповідно право на звернення до суду з таким позовом.
Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що член ВРП ОСОБА_4. не мав права брати участі у розгляді її скарги, оскільки входив до складу Першої Дисциплінарної палати ВРП та приймав безпосередню участь при прийнятті ухвали у складі цієї палати від 14 грудня 2018 року № 3884/1дп/15-18 стосовно дисциплінарної скарги ОСОБА_1 , тобто мав правову позицію з предмета скарги.
Частиною восьмою статті 51 Закону № 1798-VІІІ встановлено, щоу розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржувала до ВРП рішення її Першої Дисциплінарної палати від 19 квітня 2019 року, при ухваленні якого ОСОБА_4 участі не брав, тому вимоги Закону № 1798-VІІІ відповідачем не порушені.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ВРП при постановленні оскаржуваної ухвали діяла в межах наданих законодавством повноважень, оскільки рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_1 не було надано дозволу на оскарження її рішення.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які мають значення для її вирішення, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Міркування і твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, частини першої статті 316 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне й законне рішення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року - без змін.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач О. Б. Прокопенко
Судді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв
Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко
С. В. БакулінаН. П. Лященко
В. В. БританчукВ. В. Пророк
Ю. Л. ВласовЛ. І. Рогач
М. І. ГрицівО. М. Ситнік
Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук
О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич
О. Р. КібенкоО. Г. Яновська