14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 607/1613/18
провадження № 61-20144ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2019 року, з урахуванням ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого
2019 року, та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня
2019 року в справі за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину,
У січні 2018 року заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок скоєння злочину.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 13 лютого 2019 року позов заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону задоволено.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного військового комісаріату 121 111,20 грн грошового відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 13 лютого 2019 року змінено, виключено вказівку суду щодо заподіяння ОСОБА_1 шкоди внаслідок вчинення злочину.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 121 111,20 грн, яка станом на 01 січня
2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00х100=192 100,00).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавкасаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 13 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 09 вересня 2019 року в справі за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун