Ухвала
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 161/16514/17
провадження № 61-19513ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Волинського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Волинської області, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, рішення, визнання права користування житлом та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виселення із службового житлового приміщення,
01 листопада 2019 року Адміністрація Державної прикордонної служби України подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у вище вказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, з первісним позовом ОСОБА_1 звернулася у жовтні 2017 року, а із зустрічним позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України у лютому 2018 року.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (що діяв на час звернення) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (що діяв на час звернення) за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає - 1 600 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає - 1 762 грн.
У разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить (640 грн * 4) * 200%) + (1 762 грн * 200 % ) = 8 644 грн, а тому заявнику слід доплатити 6 084 грн судового збору, оскільки при поданні касаційної скарги заявником було сплачено судовий збір у розмірі 2 560 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО-899998,номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA 678999980000031219207026007 , рахунок отримувача - 31219207026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку - 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Залишити без руху касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Волинського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Волинської області, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, рішення, визнання права користування житлом та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виселення із службового житлового приміщення, та надати для усунення зазначених вище недоліків до 12 грудня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко