Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа №805/3310/15-а
касаційне провадження №К/9901/19835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 (суддя Аканов О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді: Шишов О.О., Чебанов О.О.) у справі № 805/3310/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною бездіяльності, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в проведенні заліку суми переплати з авансових внесків у розмірі 35905734,00 грн. у рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік у відповідній сумі; визнати неправомірними дії контролюючого органу з нарахування в особовому рахунку позивача пені в сумі 424966,49 грн.; зобов'язати орган доходів і зборів анулювати нарахування пені в особовому рахунку Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» у сумі 424966,49 грн. за період затримки сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0000014000/2723/10/28-03-46.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 27.10.2015 адміністративний позов задовольнив частково. Скасував податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0000014000/2723/10/28-03-46. Зобов'язав Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС анулювати нарахування пені в особовому рахунку Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» у сумі 424966,49 грн. за період затримки сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.10.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 залишив без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 43, 49, 54, 57, 126, 129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що всі дії контролюючого органу в спірній ситуації ґрунтуються на їх виключній відповідності вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 25.02.2015 подано до органу доходів і зборів податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 123847194,00 грн. із граничним строком сплати 11.03.2015.
Відповідно до зворотного боку картки особового рахунку в Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» станом на 11.03.2015 обліковувалась переплата з авансових платежів з податку на прибуток у сумі 35907356,00 грн., що також підтверджується актом звірки від 06.04.2015 між позивачем та відповідачем.
Листом від 04.02.2015 № 015/272 Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» на підставі статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) звернулось до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС із заявою про зарахування суми переплати з авансових платежів з податку на прибуток у розмірі 35906662,00 грн. (код бюджетної класифікації 11024000) у рахунок погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Крім того, листом від 04.02.2015 № 015/273 позивач на підставі статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) просив орган доходів і зборів зарахувати суму переплати з авансових платежів з податку на прибуток у розмірі 35906662,00 грн. (код бюджетної класифікації 11024000) в рахунок сплати поточного платежу з податку на прибуток у сумі 35906662,00 грн. (код бюджетної класифікації 11021000).
Листом від 18.03.2015 № 1234/10/28-03-13-03 відповідач переконливо просив товариство розглянути питання щодо можливості залишення переплати на особовому рахунку до другого кварталу 2015 року.
В зв'язку із цим, позивачем за платіжним дорученням від 24.03.2015 № 3161 сплачено 40205300,00 грн. податку на прибуток.
В подальшому, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток Публічним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» за березень 2015 року, за наслідками якої складено акт від 10.04.2015 № 130/28-03-46-05763599.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок несвоєчасної сплати в березні 2015 року узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 37495457,00 грн.
Врахувавши заперечення товариства на акт перевірки від 10.04.2015 № 130/28-03-46-05763599, відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату ним у березні 2015 року узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35905733,57 грн. та прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 № 0000014000/2723/10/28-03-46, згідно з яким на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначив штраф у сумі 3590573,40 грн.
Крім того, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС нараховано позивачу пеню в розмірі 424966,49 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктами 43.1, 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Як з'ясовано судами та не заперечується органом доходів і зборів у поданій касаційній скарзі, позивачем дотримано вимоги статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при поданні письмової заяви, в якій товариство визначилось щодо напряму зарахування суми переплати з авансових платежів з податку на прибуток у розмірі 35906662,00 грн. (код бюджетної класифікації 11024000) в рахунок сплати поточного платежу з податку на прибуток у сумі 35906662,00 грн. (код бюджетної класифікації 11021000) при фактичній наявній переплаті з авансових платежів в особовому рахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем, у свою чергу, не дотримано встановленого чинним на час виникнення спірних правовідносин алгоритму, а запропоновано належну позивачу переплату залишити на його особовому рахунку до другого кварталу 2015 року.
За таких обставин, оскільки Публічним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» фактично вчинено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку шляхом подання в порядку статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяви щодо заліку надміру сплачених коштів у рахунок погашення поточного податкового зобов'язання, подальша сплати ним згідно з платіжним дорученням від 24.03.2015 № 3161 суми 40205300,00 грн. не може бути належною підставою для притягнення позивача до відповідальності за пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та нарахування пені в його особовому рахунку в сумі 424966,49 грн. за період затримки сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 805/3310/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк