06 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/7887/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
представника відповідача Прокопик І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (прийняте у м. Львові суддею ОСОБА_1 ; складене у повному обсязі 30 травня 2019 року) в адміністративній справі № 1.380.2019.000004 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати незаконним і скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області) від 26.11.2018 № 4055 «Про застосування дисциплінарних стягнень до дільничних офіцерів поліції відділу превенції Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - догани та зменшення розміру щомісячної премії на 10 %, терміном на один місяць;
- зобов'язати ГУ НП у Львівській області нарахувати та виплатити йому, старшому дільничному офіцеру поліції (далі - ДОП) Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітану поліції Іваніву Р.Р., виходячи із базового розміру, премію за грудень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум премії за вказаний період.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки цим наказом не обгрунтовано, в чому полягало порушення ним службової дисципліни, при тому, що він діяв у суворій відповідності до Інструкції з організації діяльності ДОП та своїх службових обов'язків і порушення службової дисципліни та норм чинного законодавства не допускав; його вина у вчиненні проступку роботодавцем не доведена. Крім того, він є членом профспілкового комітету, яким не надавалась згода на притягнення його до дисциплінарної відповідальності та позбавлення премії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ НП у Львівській області, яке вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що службове розслідування за фактом травмування було проведене з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування; травмування позивача не призвело до втрати його працездатності, тому комісія з розслідування нещасного випадку не створювалась. В оскаржуваному наказі обгрунтовано зроблено посилання на наявність в діях позивача порушень підпункту 8 пункту 3 статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки цей факт був предметом дослідження під час службового розслідування, є встановленим та описаний у відповідному висновку.
У ході службового розслідування встановлено, що позивач особисто знав про систематичну агресивну поведінку ОСОБА_3 , передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховував на їх відвернення. Тобто, всупереч вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці» та підпункту 8 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України він не дотримався заходів безпеки під час несення служби та не подбав про особисту безпеку і здоров'я, чим допустив порушення службової дисципліни, а саме статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». Помилковими є висновку суду про те, що ним не береться до уваги порушення позивачем вимог пункту 6 Інструкції з організації діяльності ДОП (відсутність у нього засобів індивідуального захисту), оскільки вказане було передумовою вчинення дисциплінарного проступку та перебувало в причинно-наслідковому зв'язку із отриманням травм. Крім того, службовим розслідування встановлено неправомірне знаходження позивача в гуртожитку за місцем вчинення дій, що стали підставою для проведення службового розслідування та видання оскаржуваного наказу. Встановлені службовим розслідування обставини, в розумінні положень Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є дисциплінарним проступком, склад якого встановлено у повному обсязі, тому у відповідача були всі підстави покласти їх в основу оскаржуваного наказу. Поряд з цим, відповідач вживав всіх заходів та проводив відповідні практичні навчання з метою особистого навчання позивача заходам особистої безпеки.
Обрання виду дисциплінарного стягнення та врахування певних обставин при накладенні на позивача такого стягнення відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про виконання рішень, які належать до компетенції такого суб?єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
Представник позивача подав відзив на вказану апеляційну скаргу, у якому вказав, що оскаржуваний наказ є незаконним, з огляду на те, що позивач правомірно перебував в гуртожитку Львівського вищого професійного училища транспортних технологій та сервісу Національного транспортного університету (далі - ЛВПУ ТТС НТУ), куди був скерований у складі групи працівників поліції відповідно до заяви директора цього училища; вказаний гуртожиток перебуває в його безпосередньому обслуговуванні. Вияв фізичної агресії ОСОБА_4 по відношенню до нього та інших працівників поліції був раптовим та несподіваним і передбачити таку різку зміну поведінки він не міг, при тому, що раніше під час спілкування з ним останній ніколи не поводив себе подібним чином. Він, як і вся їхня група, діяв у суворій відповідності до Інструкції з організації діяльності ДОП і, незважаючи на отримані подяки від колективу училища, був притягнутий відповідачем до дисциплінарної відповідальності. Однак, наказом про притягнення його до відповідальності не обгрунтовано, в чому конкретно в його діях виявлено порушення службової дисципліни; таке порушення належним чином не підтверджене. Крім того, було порушено порядок проведення службового розслідування за вказаним фактом.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 проходить службу в органах внутрішніх справ з 22.02.2010, остання займана посада - старший ДОП сектору превенції (далі - СП) Шевченківського відділу поліції (далі - ВП) ГУ НП у Львівській області; спеціальне звання - капітан поліції.
12 жовтня 2018 року до Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області з травмпункту м. Львова надійшла інформація про те, що цього ж дня о 22:00 за медичною допомогою звернувся старший ДОП СП Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_2 з діагнозом: «забій м'яких тканин лівого ліктевого суглобу, садно тім'яної ділянки справа»; після надання медичної допомоги відпущений додому.
Також повідомлено, що туди з тілесними ушкодженнями звертався й ДОП СП Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 .
За фактом травмування вказаних осіб було проведене службове розслідування, за результатами якого складено висновок службового розслідування від 16.11.2018, затверджений 16.11.2018 начальником ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 В ОСОБА_7 В.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 12.10.2018 приблизно о 16:00 капітан поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_5 спільно з інспектором ювенальної превенції Шевченківського ВП ГУ НП лейтенантом поліції Дмитриком Р.І. та старшим інспектором ювенальної превенції Шевченківського ВП ГУ НП Ковальчук О.В., під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за адресою: м. Львів, вул. Ожинова, 5 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 (ЖЕО Шевченківського ВА ГУ НП від 04.10.2018 № 25553), запропонували останньому поїхати у приміщення Шевченківського ВП ГУ НП. ОСОБА_3 у грубій формі відмовився та почав погрожувати працівникам поліції. Під час затримання ОСОБА_3 останній вчинив шарпанину з капітаном поліції ОСОБА_2 та лейтенантом поліції ОСОБА_5 , внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження. Надалі ОСОБА_3 було доставлено до Шевченківського ВП, де складено протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 185 КУпАП.
Також встановлено, що звернення директора ЛВПУ ТТС НТУ ОСОБА_8 з приводу неправомірних дій учнів ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , зареєстровані в Журналі єдиного обліку Шевченківського ВП ГУ НП за № 25553 від 04.10.2018 та № 26069 від 10.10.2018, знаходились на розгляді у старшого інспектора ювенальної превенції Шевченківського ВП ГУ НП Ковальчук О ОСОБА_7 В ОСОБА_7 , а ДОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у гуртожитку цього навчального закладу за адресою: м. Львів, вул. Ожинова, 5 за власною ініціативою, без відповідної вказівки керівництва підрозділу, оскільки жодних матеріалів перевірки за зверненнями посадових осіб цього училища на розгляді у них не було.
Під час вказаних подій ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_3 перебуває у збудженому та агресивному стані, втратили пильність та контроль над ситуацією, не врахували безпечну дистанцію між ними та правопорушником, внаслідок чого зазнали раптового нападу зі сторони ОСОБА_3 , який спричинив їм тілесні ушкодження.
Такими своїми діями капітан поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_5 допустили порушення службової дисципліни, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов'язків, відповідно до вимог нормативно-правових актів, що виразилось у порушенні вимоги статті 14 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. Тобто, вказаний факт отримання тілесних ушкоджень мав місце під час несення служби, однак став можливим в результаті порушення останніми службової (трудової) дисципліни.
На підставі вказаного висновку службового розслідування начальник ГУ НП у Львівській області 26.11.2018 прийняв наказ за № 4055 «Про застосування дисциплінарних стягнень до дільничних офіцерів поліції відділення превенції Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області», пунктом 1 якого за порушення службової дисципліни, вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов'язків, відповідно до вимог нормативно-правових актів, статті 14 закону України «Про охорону праці», підпункту 8 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - догана. Також, відповідно до Положення про преміювання поліцейських ГУ НП у Львівській області від 05.05.2016 № 37 йому зменшено розмір щомісячної премії на 10 %, терміном на 1 місяць.
Не погоджуючись із пунктом 1 вказаного наказу та вважаючи, що він прийнятий неправомірно, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач правомірно перебував в приміщенні гуртожитку ЛВПУ ТТС НТУ. Він також не міг передбачити агресивність та неадекватність поведінки ОСОБА_3 , оскільки той раніше ніколи не поводив себе подібним чином.
А під час проведення службового розслідування та опитуванні учасників події не було досліджено питання можливості уникнення отримання позивачем тілесних ушкоджень від дій ОСОБА_3 . Крім того, у висновку службового розслідування відсутні будь-які посилання на порушення позивачем приписів підпункту 8 пункту 3 статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, проте таке порушення зазначене в оскаржуваному наказі, що не відповідає дійсності.
Також суд не взяв до уваги твердження відповідача про порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, а саме вимог пункту 6 Інструкції з організації діяльності ДОП, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, яке полягало у перебуванні позивача на поліцейській дільниці 12.10.2018 без однострою з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв'язку та спецзасобами, оскільки таке порушення не було предметом службового розслідування та не було покладене в основу оскаржуваного рішення.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України № 580-VІІІ від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).
Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов'язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
А відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Службова дисципліна, відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.
А частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (частина перша статті 12 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною третьою цієї статті визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися, зокрема, догана.
Частинами другою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службового розслідування за ознаками дисциплінарного проступку, станом на час виникнення спірних правовідносин, був урегульований Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція № 230).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі події, пов'язані із травмуванням (пораненням) осіб рядового і начальницького складу.
Пунктами 8.1, 8.3 Інструкції № 230 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості, зокрема, про: обставини, за яких особа рядового і начальницького складу скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи рядового і начальницького складу та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи рядового і начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (пункт 5.4 Інструкції № 230).
Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУ НП у Львівській області від 05.05.2016 № 37, відповідно до пунктів 3.2, 3.5 якого зменшення (позбавлення) розміру премії поліцейських, які не забезпечили своєчасного виконання покладених на них обов'язків, не виконали хоча б один із показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни зазначаються в наказі і погоджуються із заступником начальника органу відповідно до розподілу функціональних повноважень. Поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок).
Як зазначено вище, оскаржуваний наказ був винесений на підставі висновку службового розслідування, яким встановлено, що 12.10.2018 приблизно о 16:00 капітан поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_5 спільно з інспектором ювенальної превенції Шевченківського ВП ГУ НП лейтенантом поліції Дмитриком Р.І. та старшим інспектором ювенальної превенції Шевченківського ВП ГУ НП Ковальчук О.В., під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП за адресою: м. АДРЕСА_2 , вул. Ожинова, 5 відносно ОСОБА_3 , запропонували останньому поїхати у приміщення Шевченківського ВП ГУ НП. Останній у грубій формі відмовився та почав погрожувати працівникам поліції, а під час його затримання вчинив шарпанину з капітаном поліції ОСОБА_2 та лейтенантом поліції ОСОБА_5 , внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження. Надалі ОСОБА_3 було доставлено до Шевченківського ВП, де складено протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 185 КУпАП.
Під час вказаних подій позивач та лейтенант поліції ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_3 перебуває у збудженому та агресивному стані, втратили пильність та контроль над ситуацією, не врахували безпечну дистанцію між ними та правопорушником, порушили вимоги статті 14 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої працівник зобов?язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, внаслідок чого зазнали раптового нападу зі сторони останнього, який спричинив їм тілесні ушкодження.
Також вказано, що ДОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у цьому гуртожитку за власною ініціативою, без відповідної вказівки керівництва підрозділу, оскільки жодних матеріалів перевірки за зверненнями посадових осіб цього училища на розгляді у них не було.
Разом з тим, в судовому засіданні позивач пояснив, що зазначений вище гуртожиток розташований на адміністративній дільниці Рясне-1 (поліцейська дільниця № 18), у зоні його обслуговування (наказ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області № 76 від 28.12.2017) і керівництво ЛВПУ ТТС НТУ неодноразово протягом вересня - жовтня 2018 року зверталося до нього з усними та письмовими скаргами на систематичні порушення правил поведінки, хуліганські дії учнів ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ; востаннє, 08.10.2018 директор цього закладу ОСОБА_10 зателефонувала йому з черговою скаргою на цих учнів, щодо пошкодження ними майна та просила вжити заходів; на цей їй було роз'яснено про необхідність направлення до Шевченківського ВП ГУНП письмового звернення.
Розгляд письмової скарги ОСОБА_10 керівництво Шевченківського ВП ГУНП доручило старшому інспектору ювенальної превенції Ковальчук ОСОБА_11 і 12.10.2018 остання попросила у ОСОБА_2 допомоги щодо оформлення матеріалів перевірки, так як один з учнів є повнолітнім.
Приблизно о 15.00 год. він та ДОП ОСОБА_5 прибули до цього гуртожитку, де їх очікували ОСОБА_12 та інспектор ювенальної превенції ОСОБА_13 .
Разом з ними та майстром училища ОСОБА_14 вони зайшли до гуртожитку, де ОСОБА_12 провела профілактичну бесіду з неповнолітнім ОСОБА_9 і було складено адміністративний протокол за статтею 173 КУпАП.
Після цього, в присутності майстра училища ОСОБА_14 вони відвідали учня ОСОБА_3 , з яким позивач протягом навчального року вже проводив профілактичні бесіди. На візит працівників поліції той відреагував агресивно, на пропозицію проїхати у Шевченківський ВП ГУНП відмовився; раптово застосував при цьому фізичну силу до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , погрожуючи застосувати ніж та спричинити собі та працівникам поліції тілесні ушкодження. При спробі затримання чинив опір, розбивши вікно у кімнаті.
Позивач вказав, що вияв фізичної агресії ОСОБА_3 щодо нього та інших працівників поліції був раптовим та несподіваним, оскільки раніше під час спілкування при проведенні перевірок за іншими скаргами ОСОБА_3 ніколи не поводив себе подібним чином і передбачити таку різку зміну поведінки останнього він не міг, що виключає порушення ним вимог статті 14 Закону України «Про охорону праці» та інших нормативних актів.
З допомогою ОСОБА_13 ОСОБА_3 вдалось затримати та заспокоїти, застосувавши фізичну силу, а майстер училища зателефонував на «102», викликавши на допомогу наряд патрульної поліції. Очевидцями цих подій були працівники училища ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14
Після приїзду екіпажу патрульної поліції ОСОБА_3 доставили до Шевченківського ВП ГУ НП, де склали протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КУпАП, а рішенням Шевченківського районного суду міста Львова його визнано винним у вчиненні таких правопорушень та накладено стягнення.
Враховуючи те, що гуртожиток АДРЕСА_3 НТУ АДРЕСА_4 перебуває в його безпосередньому обслуговуванні, немає підстав вважати, що він перебував у приміщенні цього гуртожитку самовільно, а відтак його перебування там та подальші дії були правомірними.
Вказані обставини підтвердили допитані як свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , які також заперечили можливість передбачити агресивність та неадекватність поведінки ОСОБА_3 , оскільки раніше той ніколи не поводив себе подібним чином.
Проте, вказані особи (як очевидці, так і ОСОБА_3 ) під час проведення службового розслідування опитані не були, що вказує на неповноту проведеного розслідування; як і не не були належним чином досліджені обставини отримання позивачем тілесних ушкоджень та можливість уникнення їх отримати, при тому, як встановлено судом, отримання тілесних ушкоджень позивачем не було наслідком недотримання ним вимог особистої безпеки під час інциденту з ОСОБА_3 , втрати ним пильності та контролю над ситуацією, не дотримання безпечної дистанції між ним та порушником, а дії позивача, з урахуванням ситуації, були спрямовані з метою вжиття заходів щодо затримання порушника, недопущення і припинення вчинення ним протиправних дій та отримані внаслідок опору та нанесення ударів останнім, що не можна кваліфікувати як порушення позивачем заходів особистої безпеки: втрати ним пильності та контролю над ситуацією, не врахування безпечної дистанції між ним та правопорушником.
З приводу перебування позивача у вказаному гуртожитку та щодо проведення спільних заходів варто зауважити, що відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції з організації діяльності ДОП, затвердженої наказом МВС України № 650 від 28.07.2017; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 за № 1041/30909, ДОП при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з органами (підрозділами) поліції, центральними та місцевими органами виконавчої влади.
До основних напрямів діяльності ДОП, відповідно до пункту 2 розділу ІІ відносяться, зокрема: здійснення профілактичної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень; виявлення причин та умов, що призводять до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття у межах компетенції заходів для їх усунення; ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Враховуючи те, що позивач здійснив виїзд в гуртожиток з представниками ювенальної превенції Шевченківського ВП для проведення профілактичної роботи з учнем ОСОБА_3 , тобто діяв в межах своїх повноважень та обов'язків, вказане спростовує доводи відповідача про його самовільне, без законним підстав, прибуття до вказаного гуртожитку.
Що стосується решти покликань відповідача та допущені позивачем порушення, як-от: перебування без однострою з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв'язку та спецзасобами, то такі не можуть бути взяті до уваги, оскільки не були предметом службового розслідування та не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч зазначеним приписам, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав до суду відповідних доказів, які б безперечно підтверджували вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до відповідальності, а оскаржуваний наказ належним чином не обгрунтовано фактичними обставинами, що не може свідчити про його законність.
Відтак, враховуючи зазначені вище норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку, а відтак і протиправність оспорюваного наказу як в частині накладення дисциплінарного стягнення, так і безпідставність зменшення розміру щомісячної премії на 10 % терміном на 1 місяць.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Враховуючи те, що в силу приписів пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України ця справа відноситься до категорій справ незначної складності, вказана постанова касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року в адміністративній справі № 1.380.2019.000004 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
О. М. Довгополов
Постанова складена у повному обсязі 15 листопада 2019 року.