06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 199/3654/18
провадження № 61-19107ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,
З травня 2018 року у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться зазначена цивільна справа.
Під час розгляду цієї справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду клопотання про застосування до ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у зв'язку із зловживанням ними процесуальними правами.
Мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 протягом розгляду цієї справи у суді, використовуючи чинний процесуальний механізм відводу судді для безпідставного затягування строків розгляду справи, тричі подавали до суду заяви про відвід судді, які є безпідставними та нічим не обґрунтованими.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 заходу процесуального примусу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 3 тис. грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що задовольняючи клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо застосування до ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, у зв'язку із зловживанням ними процесуальними правами, суд виходив з того, що відповідач та його представник протягом розгляду справи тричі подавали до суду клопотання про відвід судді, що, на думку суду, є спробою затягування розгляду справи, оскільки всі заяви про відвід судді були подані до суду вже після закінчення підготовчого судового засідання та призначення розгляду справи по суті. Крім того, указані заяви про відвід судді не були обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, касаційному оскарженню не підлягають ухвали, що зазначені в пункті 18 частини першої статті 353 ЦПК України.
За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки оскаржуване судове рішення щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу (пункт 18 частини першої статті 353 ЦПК України), не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян