14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8808/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» до Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії (ухвалу суду першої інстанції винесено суддею Кузан Р.І., м. Львів, повний текст складено 2 серпня 2019 року),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Волинській області про :
- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі №247 від 31.07.2018 про включення ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат»;
- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі №73 від 18.07.2018 про включення ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат».
Крім того, позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив зупинити дію рішення Комісії.
Обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що дії відповідачів щодо включення ТОВ «ТД «Гал-Кат» до переліку ризикових платників податків є протиправними, а рішення прийняті безпідставно. Невжиття судом заходів забезпечення позову у вказаний в заяві спосіб, призведе до зупинення реєстрації всіх податкових накладних ТзОВ «Торговий дім «Гал-Кат» що, в свою чергу, призводить до збільшення вартості та зниження конкурентоспроможності продукції позивача на ринку. За час розгляду справи та вирішення спору по суті, ця обставина призведе до заподіяння значних збитків та банкрутства підприємства.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року заяву ТОВ «ТД «Гал-Кат» про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію рішення Головного управління ДФС у Волинській області, викладене у протоколі №73 від 18.07.2019, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржило ГУ ДФС у Волинській області, яке покликаючись на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року про забезпечення позову скасувати.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що для платника податків не наступають негативні наслідки у зв'язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, єдиним негативним наслідком для нього, пов'язаним із предметом спору, може бути зупинення реєстрації податкової накладної. Водночас, незалежно від зупинення реєстрації податкової накладної, у позивача існуватиме обов'язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Крім того, штрафні санкції на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних не застосовуються.
У судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.
Представник позивача Мудрак І. ОСОБА_3 . заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Просив залишити оскаржувану ухвалу в силі.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою цієї статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зазначити, що суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених цією статтею обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч. 1 ст. 151 КАС України).
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, а так само ускладнити і ефективний захист і унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, оскільки в ухвалі про забезпечення позову не наведено мотивів, з яких суд дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також в ухвалі про забезпечення позову, суд послався на очевидність протиправності оскаржуваного рішення, оскільки його зміст не є чітким та зрозумілим для можливості його виконання та усунення позивачем можливих порушень, що стали підставою для його прийняття.
Разом з тим, суд звертає увагу, що твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Як випливає з Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, такі ознаки мають на перший погляд свідчити про наявність достатньо вагомих підстав для сумнівів у правомірності такого акту.
Таких ознак в оскаржуваній ухвалі Львівського окружного адмністративного суду від 1 серпня 2019 року не наведено.
Посилання суду на дефектність змісту оскражуваного рішення, зокрема, відсутність шляхів усунення порушень для виключення підприємства з переліку ризикових, не свідчить про очевидну його протиправність, як підставу для прийняття рішення про зупинення його дії.
Також апеляційний суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів сторони по справі або пов'язаних з нею інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), тобто прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Водночас, доводи позивача щодо протиправності рішення Комісії є предметом розгляду при вирішенні даної адміністративної справи по суті позовних вимог. Отже, задоволенням заяви позивача та забезпеченням позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, суд першої інстанції фактично вирішив спір по суті заявлених позовних вимог, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Колегія суддів також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Апеляційний суд також зазначає, що позивач у клопотанні не навів обгрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є однією з форм контролю щодо дотримання платником податків норм податкового законодавства та перевірки фактичного здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування.
Віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є лише підставою для зупинення реєстрації поданих податкових накладних, що в свою чергу, не позбавляє платника податків права на реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування за умови подання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Позивач у клопотанні не навів обгрунтувань, чому він вважає, що незупинення дії рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків ускладнить та унеможливить виконання рішення у даній справі.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення дії рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області про включення ТОВ «ТД «Гал-Кат» до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, зумовить невиправдане судове втручання у діяльність суб'єкта владних повноважень.
Відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року про забезпечення позову скасувати, та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський
Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.