Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 234/15370/17
провадження № 61-19855ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління, третя особа - виконуючий обов'язки директора Бороха Андрій Степанович, про поновлення на роботі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з указаним позовом до комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (далі - КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління»), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до наказу від 05 серпня 1988 року № 182 її прийнято на роботу водієм трамваю в КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління». Відповідно до наказу «Про припинення трудового договору» від 14 вересня 2017 року № 64 її звільнено з роботи у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників. ОСОБА_1 вважає її звільнення незаконним, у зв'язку з порушенням порядку звільнення, оскільки роботодавцем не було надано первинній профспілковій організації інформацію про заплановане звільнення.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 травня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ від 14 вересня 2017 року № 64 «Про припинення трудового договору» з ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді майстра трамвайного господарства КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління». Стягнуто з КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 82 072 грн 20 коп.
Зазначене судове рішення в апеляційному порядку оскаржило КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління».
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року надіслано запит до Профспілкового комітету КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» про надання згоди або відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади майстра трамвайного господарства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України в порядку, визначеному статтею 43 КЗпП України та статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». На час виконання запиту провадження в справі зупинено.
04 листопада 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану ухвалу апеляційного суду в частині зупинення провадження в справі скасувати і справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не надано оцінку доказам та неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження в цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Ухвала Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в частині звернення до Профспілкового комітету КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» з запитом про надання згоди або відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади майстра трамвайного господарства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, в порядку, визначеному статтею 43 КЗпП України та статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не оскаржено у касаційному порядку, а тому не є предметом касаційного перегляду відповідно до статті 400 ЦПК України.
Щодо оскарження ухвали Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в частині зупинення провадження в справі на час виконання запиту, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою
Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з частиною дев'ятою статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження в справі, оскільки профспілковим комітетом не додержано процедури звільнення ОСОБА_1 згідно вимог чинного законодавства, а отже судом правомірно зупинено провадження в справі на період виконання запиту.
Із змісту касаційної скарги оскаржуваної ухвали та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право, але в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Своє право на звернення до суду ОСОБА_1 реалізувала. Судами попередніх інстанцій право на звернення до суду не порушувалось.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 9 частини 3 статті 2, частиною 3 статті 3, частиною 1 статті 389, пунктами 1 та 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління, третя особа - виконуючий обов'язки директора Бороха Андрій Степанович, про поновлення на роботі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська