Ухвала
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 285/1138/14-ц
провадження № 61-20202ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 31 липня 2019 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фудексперт» до приватного сільськогосподарського підприємства «Случ-Агро», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 законним представником якого є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
06 листопада 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направила касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, в якій просила змінити оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В касаційній скарзі заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Як на причини пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилалася на те, що під час проголошення постанови суду апеляційної інстанції вона не була присутня та після звернення з заявою до апеляційного суду вона отримала копію оскаржуваної постанови 08 жовтня 2019 року, на підтвердження чого до касаційної скарги додано копію поштового конверту Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2019 року з трек-номером 1000812236176 та супровідного листа Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Проте, вищезазначені доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки зі змісту наданого супровідного листа Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року вбачається, що копії судових рішень Житомирського апеляційного суду від 31 липня та 14 серпня 2019 року заявнику надіслано повторно, тобто оскаржувана постанова апеляційного суду вже надсилалась заявнику та в касаційній скарзі не зазначено дату отримання вперше вказаної постанови.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження цих підстав.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вимог зазначеної норми закону до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.
Водночас заявником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, у зв'язку з скрутним майновим становищем.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У частині другій зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першійцієї статті.
Разом з цим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
З огляду на доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б підтвердили скрутний майновий стан заявника, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.
У зв'язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Позов, пред'явлений у 2014 році, містить одну вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості у розмірі 2 482 852,53 грн).
За подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент пред'явлення позову).
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» мінімальна заробітна плата з 01 січня 2014 року визначено у розмірі 1 218,00грн.
З огляду на положення зазначених норм законів, а також враховуючи, що 1 відсоток ціни позову більший ніж 3 розміру мінімальної заробітної плати, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 308,00 грн (1 218,00 грн Х 3 Х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 31 липня 2019 року неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 31 липня 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров