Справа № 420/5367/19
14 листопада 2019 року м. Одеса
У залі судових засідань №11
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про залишення без розгляду позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про:
визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07.03.2019 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху, зокрема, через пропуск позивачем встановленого законодавством строку звернення до суду з позовною заявою.
Повідомлені позивачем обставини щодо моменту визначення, коли саме йому стало відомо про порушення його прав оскаржуваною постановою, суд поставив під сумнів, за умови відсутності доказів та належних обґрунтувань. Позовна заява ФОП ОСОБА_2 , та долучені до неї матеріали не надавали можливості встановити чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Суд зазначив, що вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути, поміж іншим, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження їх поважності.
30 вересня 2019 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№35533/19 від 30.09.2019р.). ФОП Козаков В.О., наголошував, що оскаржувану постанову - не отримував та дізнався про її існування лише 28.08.2019 року, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року, прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07.03.2019 року - відкрито загальне позовне провадження по справі.
28 жовтня 2019 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 39640/19 від 28.10.2019р.).
У вищевказаному відзиві представником відповідача зазначено, що матеріали перевірки (акт, протокол, припис) були направлені на адресу позивача листом від 21.02.2019 року (трек-номер для відстеження 6506503272930) та отримані ОСОБА_3 07.03.2019 року. Оскаржувана постанова прийнята 07.03.2019 року та направлена на адресу позивача у той самий день (трек номер для відстеження 6506503292923) та отримана позивачем 14.03.2019 року, що підтверджується матеріалами справи. Отже, твердження позивача про необізнаність стосовно призначення заходу контролю, розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - не відповідають дійсності.
Представником відповідача наголошувалося, що позивач звернувся до суду не у встановлений законом 15-денний строк, а фактично через 5 місяців та 10 днів після отримання копії постанови, у зв'язку з чим, позовну заяву ФОП ОСОБА_2 , належить залишити без розгляду.
У підготовчому судовому засіданні 14 листопада 2019 року, представник позивача проти залишення позову без розгляду заперечувала та підтримувала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з мотивів та підстав у ній наведених. Представник позивача зазначила, що у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення міститься лише підпис невстановленої особи та дата вручення - 14.03.2019 року, що не є належним доказом отримання позивачем оскаржуваної постанови. Крім того, наголошувала, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проігноровано те, що позивач просив їх надсилати кореспонденцію на адресу для листування - м. Одеса АДРЕСА_1 та вказану ним електронну адресу. Доказів такого звернення суду не надано.
Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви ФОП Козакова В.О., без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тут йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законом, який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР від 14.10.1994 року (далі - Закон №208/94-ВР).
Положеннями пункту 2 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
За змістом пункту 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 за №244 (далі - Порядок №244) постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми, слід відмітити, що законодавцем чітко встановлений термін, протягом якого суб'єкт містобудування може оскаржити до суду постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, і такий термін становить 15 днів з дня її винесення.
Стосовно тверджень представника позивача, про неотримання оскаржуваної постанови та ігнорування відповідачем зазначеної адреси для листування позивача, суд зазначає наступне.
За змістом пункту 3 Порядку №244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Згідно пункту 25 Порядку №244 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, фізичною особою ОСОБА_2 , 14 березня 2019 року, була отримана оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07.03.2019 року (т.ІІ, а.с.43-44).
З позовною заявою ФОП ОСОБА_2 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду 11 вересня 2019 року, тобто з пропуском встановленого законом 15-ти денного строку.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами.
Судом встановлено, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що рішення відповідача порушувало його права та законні інтереси.
Позивач фактично не був позбавлений можливості подати позовну заяву до адміністративного суду протягом 15 днів з моменту отримання оскаржуваної постанови.
Суд зауважує, що ОСОБА_2 , не надано до суду належних та допустимих письмових доказів поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо).
Так само і не було надано доказів не отримання оскаржуваної постанови.
Суд критично ставиться до посилань позивача на невідповідність підпису позивача з підписами які містяться на рекомендованих поштових повідомленнях, оскільки факт відправки та отримання поштової кореспонденції по справі підтверджується інформацією відстеження поштових відправлень наявною на сайті «УКРПОШТА» у розділі пошук поштових відправлень (т.ІІ, а.с.61).
Суд звертає увагу, що отримавши 12 березня 2019 року, акт, протокол та припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, позивач мав можливість передбачити настання негативних наслідків чи встановити для себе порушення його законних прав та інтересів.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17 р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит. вище, § 44) (п. 53).
Позивачем заходів щодо отримання інформації про рух своєї справи протягом п'яти місяців до звернення до суду - не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Інших поважних причин пропуску звернення до суду представником позивача - не наведено.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень у порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Згідно із ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що представником ФОП Козакова В.О., хоч і заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вважає причини зазначені у клопотанні неповажними та такими, що суперечать матеріалам справи, а саме - відомостям поштового повідомлення про вручення оскаржуваної постанови, а тому, суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного позивачем строку.
За таких обставин, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.123, п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського 6, код ЄДРПОУ 40199728), про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07.03.2019 року - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 листопада 2019 року.
Суддя Балан Я.В.