Справа № 420/6133/19
15 листопада 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії на підставі пп. «в» п. 7 постанови КМУ № 418 від 21.07.1992 за період з 01.03.2017 по даний час; зобов'язати відповідача здійснити вказаний перерахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 1996 р. отримує пенсією як працівник льотно-випробного складу та цивільної авіації. Загальний стаж враховано по 31.12.2016 та складає 57 років 10 місяців 05 днів, в т.ч. льотний стаж 57 років 10 місяців 05 днів. За приписами ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пп. «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсії працівниками льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 № 418, призначення та виплати пенсії за вислугу років працівниками льотно-виробного складу, розмір пенсії, яку позивач повинен отримувати з 01.03.2017 обчислюється: середня заробітна плата множиться на 2,5 величини: (2016 р.) 5182,60 грн х 2,5 = 12965,50 грн, (2017 р.) - 7 103,79 грн х 2,5 - 17 759,48 грн, (2018 р.) - 8 864,60 х 2,5 = 22 161,52 грн. Однак згідно довідки ГУ ПФУ в Одеській області від 13.09.2019 позивач систематично недоотримує пенсію: в 2017 р. - 10740 грн (замість 12 965,50 грн), в 2018 р. - 14 350 грн (замість 17 759,48 грн), в 2019 р. - 15 650 грн (замість 22 161,52 грн). У зв'язку із цим 03.09.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо роз'яснення причин невиплати повних розмірів пенсії, на що отримав відповідь № 1376/04-18, відповідно до якої розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає вказані дії УПФ неправомірними, зважаючи на те, що п. 2 розд. Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсії призначена до набрання чинності цим Законом; дія положень цього Закону поширюється щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються з 01.01.2016.
Ухвалою судді від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.11.2019 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» (далі - постанова №713), у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 01 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводився перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Зазначено, що пенсія позивача виплачується в розмірі 14350 грн. (з урахуванням вимог законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсій). Вказано, що згідно зі статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням норм Закону №1774 від 06.12.2016, тимчасово, у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність - 10740 грн. Враховуючи норми зазначеної вище статті, виплата пенсії позивача за вказаний період проводилася у розмірі 10740 грн (з урахуванням вимог законодавства щодо обмеження максимальним розміром).
Згідно ст. 263 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України з 10.02.1988 та отримує пенсію за вислугою років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На виконання положень статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 418 від 21 липня 1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу».
Згідно з пунктом «в» пункту 7 Порядку № 418 у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою КМУ від 09.08.2005 № 713 (тобто після 01.01.2004р.) було внесено зміни до п. 7 зазначеного Порядку, щодо щорічного підвищення пенсії з 1 березня відповідного року.
Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення, середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
З урахуванням вищевикладеного з 01.03.2017 позивачу було збільшено розмір пенсії до 12 956,53 грн, з 01.03.2018 - до 17 759,48 грн, а з 01.03.2019 - до 22 161,52 грн, згідно з розпорядженнями від 20.03.2017, від 18.04.2018, від 23.04.2019.
03.09.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив надати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію за період з 01.03.2017 та роз'яснити причини невиплати пенсії в повному обсязі.
Листом № 1376/04-18 від 12.09.2019 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивачу, що розмір його пенсії станом на 01.07.2019 складав 15 640 грн (основний розмір пенсії від середнього заробітку - 22 161,52 грн; розмір пенсії з обмеженням - 15 640 грн). Згідно з ч. 3 ст. 27 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовну заяву частково обґрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Враховуючи приписи вказаного Порядку № 418, позивачу управлінням ПФУ здійснено перерахунок його пенсії з 1 березня 2017 року.
З огляду на матеріали справи, позивачу встановлено розмір пенсії з 2017 р. - 12 956,53 грн, з 2018 р. - 17 759,48 грн, з 2019 р. - 22 161,52 грн, однак виплата пенсії здійснювалась із урахуванням обмежень у 2017 р. - в сумі 10 740 грн, в 2018 р. - 13 730 грн, в 2019 р. - 14 970 грн, а з 01.07.2019 - 15 640 грн.
Отже позивач припустився помилки, вважаючи, що йому перерахунок та збільшення розміру пенсії відповідно Порядку № 418 не здійснювалося та сформулював звернуті до суду вимоги у спосіб, який не призведе до відновлення порушеного права, у зв'язку із чим суд вважає за потрібне на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати повний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
В той же час, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що пенсія позивачу була призначена ще у 1988 році на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» від 21.07.1992 № 418, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, є неправомірним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17.
За висновками Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).
Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Отже суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом вже призначеної пенсії, при визначенні її розміру не може поширюватись законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Таким чином, обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати позивачу із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються, є неприпустимим, а тому дії відповідача щодо застосування обмеження граничного розміру пенсії при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017 є протиправними.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017, а також зобов'язання здійснити виплату пенсії з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування обмежень граничного розміру пенсії при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк