Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 листопада 2019 р. Справа№200/11514/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС»
до Головного управління Держпраці у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки та припису
за участю:
представника позивача: Сабєтова Д.В., за орд. від 17.10.2019 року,
представників відповідача: Кудлаєнко В.Г., за дов. від 08.08.2019 року
ОСОБА_1 О.В., за дов. від06.09.2019 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки ТОВ «Спецсервіс АДС» від 20.05.2019 року № 825 та припису від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень, складеного як результат проведеної перевірки на підставі незаконного наказу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області у період з 21 травня 2019 року по 31 травня 2019 року було проведено позапланову перевірку ТОВ «Спецсервіс АДС» та складено акт № 05.5-17/17/19/19 з питань дотримання вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки, на підставі якого було прийнято припис від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень, виявлених під час перевірки.
Позивач зазначив про незаконність наказу № 825 від 20.05.2019 року, оскільки в пункті 1 вказано про проведення перевірки в період з 21.05.2019 року по 31.05.2019 року, що суперечить ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Наголошує, що строки перевірки малих суб'єктів підприємницької діяльності повинні складати за приписами ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 2 дні, а підприємство позивача перевірялося згідно наказу на перевірку 10 днів.
На підставі акту перевірки 04 червня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Донецькій області прийнято припис про усунення порушень № 05.5-17/14/19/19, який також вважає протиправним, оскільки перевірку проведено незаконно.
Таким чином, вважає, що перевірку проведено з порушеннями, а припис, винесений на підставі акту перевірки вважає протиправним.
З зазначених причин позивач просить задовольнити позовні вимоги та визнати протиправними та скасувати як припис, так і наказ на проведення перевірки.
Представником відповідача надано письмовий відзив (а.с. 29-33). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач посилається на порушення строків проведення перевірки, визначених оскаржуваним наказом, інших підстав позивачем не наведено.
Зазначає, що якщо позивач мав сумніви стосовно неправомірності проведення перевірки, то ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» йому надано право або не допускати перевіряючих на перевірку, або вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду на любій стадії перевірки. Проте, позивач допустив до перевірки працівників відповідача і не скористався правом не допуску чи права вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду. Отже, на початок перевірки позивачем було прийнято вольове рішення щодо відсутності процедурних порушень з боку відповідача, наслідком чого слугував їх допуск до перевірки.
Позивач був ознайомлений зі строками проведення перевірки, зазначеними в направленні та наказі, однак допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки.
Також зазначає, що оспорюваний наказ на проведення перевірки є ненормативним правовим актом одноразового застосування, тому не може бути скасований після його виконання. При цьому посилається на практику Верховного Суду, зокрема, на постанову Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 815/4691/16 та від 25 січня 2019 року у справі № 823/1154/18.
Наголошує, що позивачем вже було подано позов з тим же самим предметом - визнання протиправним та скасування припису від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень, складеного на підставі акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 31.05.2019 року № 05.5-17/17/19/19. Справа розглянута Донецьким окружним адміністративним судом 09.09.2019 року, позивачу відмовлено в позові, тому слід залишити без розгляду позовні вимоги в цій частині.
З зазначених причин відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивачем надано відповідь на відзив (а.с. 53-57) в якому просить відхилити доводи Головного управління Держпраці у Донецькій області та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, заслухавши представників сторін, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 33955530, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26-27).
Основним видом діяльності підприємства позивача за кодом КВЕД 81.10 є комплексне обслуговування об'єктів та 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у справі № 200/7343/19-а за позовом ТОВ «Спецсервіс АДС» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 31.05.2019 року № 05.5-17/17/19/19 та припису від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень, складений на підставі акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 31.05.2019 року № 05.5-17/17/19/19 було відмовлено у задоволенні позовних вимог та встановлене наступне.
Відповідачем ТОВ «Спецсервіс АДС» надано дозвіл на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1107, оскільки ліфти віднесено до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
01.02.2019 року між ТОВ «Управляюча компанія «Ладіс» (замовник) та ТОВ «Спецсервіс АДС» (виконавець) було укладено договір № 03/19 про надання послуги з експлуатації ліфтового господарства, технічного обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем та безпечної експлуатації ліфтів, що знаходяться у м. Краматорську.
За вказаним договором позивач як виконавець, зокрема, зобов'язується надати замовнику дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог НПАОП 0.0-4.04-2003 не пізніше ніж до 01.05.2019 року, забезпечити утримання ліфтів в справному стані і їх безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та відповідності стандартам, нормативам, порядкам, правилам, не пізніше ніж до 01.05.2019 року виконати перереєстрацію ліфтів у кількості 111 за своїм підприємством у територіальних органах Держпраці, тощо.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У зв'язку з наявністю випадків травмування людей та, навіть, летальні випадки через технічну невідповідність ліфтів голова Сумської обласної державної адміністрації листом від 25.02.2019 року № 01-06/2058 звернувся до Прем'єр - міністра України з проханням вирішити питання щодо надання доручення про проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність в сфері технічного обслуговування ліфтового господарства відповідно до вимог абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (а.с. 35).
У відповідь на це звернення Прем'єр - міністр України надав головам обласних державних адміністрацій відповідне доручення від 20.03.2019 № 6934/1/1-19 (а.с. 35 зв.бік).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року № 8 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області.
Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Донецької області.
Суд зазначає, що до утворення Державної служби України з питань праці існувало дві окремі служби, зокрема, Держпраці України з територіальними Державним інспекціями з питань праці, яка здійснювала контроль за додержанням законодавства про працю з таких основних питань: про трудовий договір і ведення трудових книжок; про робочий час і час відпочинку; про оплату праці, гарантії і компенсації; про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів; про трудові відносини у разі банкрутства та приватизації підприємств; про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків; про працю жінок, молоді, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту; про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників; про виплату працівникам допомоги з державного соціального страхування та Держгірпромнагляд України з територіальними управліннями Держгірпромнагляду, який забезпечував реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Виходячи з різних функцій, основним нормативним актом, на підставі якого діяли інспекції з питань праці був Кодекс законів про працю України, а управління Держгірпромнагляду діяли на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
З дати затвердження Положення про Державну службу України з питань праці, тобто, з 11 лютого 2015 року функції зазначених двох органів фактично об'єднані.
Відповідно до направлення на проведення перевірки ТОВ Спецсервіс АДС» від 20 травня 2019 року № 611/05.5/15-08, яке підписано начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 36), виданого на підставі наказу начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 20 травня 2019 року № 825 (а.с. 25), управлінню нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки доручено в період з 21 травня 2019 року по 31.05.2019 року провести позапланову перевірку ТОВ Спецсервіс АДС» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт у сфері технічного обслуговування ліфтів, розташованих в містах Донецької області.
Суд зазначає, що правовою підставою наказу на проведення позапланової перевірки вказано, зокрема частину 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр - міністра України від 20.03.2019 № 6934/1/1-19 та лист Державної служби України з питань праці № 73/5-19 від 05.04.2019.
31 травня 2019 року посадовими особами відповідача складено акт № 05.5-17/17/19/19 перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) (а.с. 14-24).
Вказаним актом встановлено 65 порушень Закону України «Про охорону праці» та підзаконних актів стосовно охорони праці та промислової безпеки.
Приписом від 04 червня 2019 року № 05.5-17/14/19/19 позивачеві запропоновано усунути виявлені порушення у встановлені в приписі строки (а.с. 7-13).
Вищевказані порушення на день розгляду справи позивачем не усунуто. Фактично позивач намагається оскаржити припис, прийнятий на підставі акту позапланової перевірки за формальними ознаками, не оскаржуючи при цьому кожне виявлене порушення по суті.
Суд зазначає, що спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.
Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (надалі - Закон України № 877), цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частина перша статті 6 Закону України № 877 визначає правові підстави для здійснення позапланових заходів. Зокрема, такою підставою є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Тому у відповідача були всі законні підстави для здійснення позапланової перевірки.
Відповідно до частин 1-5 статті 7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: - найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; - найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; - місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; - номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; - дата початку та дата закінчення заходу; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); - підстави для здійснення заходу; - предмет здійснення заходу; - інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Всі зазначені заходи з боку відповідача здійснено, що не спростовано сторонами та наявними в матеріалах справи належними доказами, тому суд не бере до уваги зауваження позивача стосовно здійснення перевірки не за адресою місцезнаходження позивача у м. Покровську, як зазначено в направленні, а у м. Краматорську, де знаходяться ліфти, які обслуговує підприємство позивача, оскільки Закон вимагає внесення до направлення саме юридичної адреси позивача, як обов'язкового реквізиту направлення.
Таким чином, Закон України № 877 визначає місцем здійснення перевірки не юридичну адресу згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а місце фактичного здійснення діяльності суб'єкта господарювання.
Так, за приписами статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 3 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, основними завданнями Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
З зазначених підстав, у відповідача були всі законні підстави проведення перевірки підприємства позивача.
Крім того, статтею 10 Закону України № 877 прямо передбачено право позивача не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів або вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу.
Позивач таким правом не скористався, посадові особи ТОВ «Спецсервіс АДС», будучи у відповідності до вимог вказаною Закону, повідомлені про проведення перевірки, ознайомлені зі строками її проведення, допустили до проведення перевірки посадових осіб відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду у справах: №804/1297/16, №805/3873/17,№813/1253/17, №815/6434/15, №807/2062/17,№820/5481/17, №804/587/18, тощо.
Щодо вимог про скасування наказу на проведення позапланової перевірки від 20.05.2019 року № 825 суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, стаття 6 Закону України № 877 визначає правові підстави для здійснення позапланових заходів. Зокрема, такою підставою є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Суд зазначає, що, виходячи з правової природи рішення контролюючого органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.
Зазначене узгоджується з нормативним визначенням індивідуального акту, наданого в п. 19 ст. 4 КАС України, за яким, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово.
Таким чином, суд зазначає, що спірний наказ вичерпав себе у часі, оскільки відповідачем проведено позапланову перевірку позивача, про що свідчить акт від 31.05.2019 року № 05.5-17/17/19/19 (а.с. 14-24), на підставі якого прийнято припис про усунення порушень від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19-19 (а.с. 7-13).
Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Верховного суду, висловленою у постанові від 25.01.2019 року у справі № 823/1154/18.
Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу від 20.05.2019 року № 825 є вичерпаними його виконанням, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав господарюючих суб'єктів, оскільки після проведення перевірки права СГД порушують лише наслідки проведеної відповідачем перевірки, а саме: припис про усунення порушень від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19, прийнятий на підставі акту позапланової перевірки.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 03126, м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 9-В, офіс 23, код ЄДРПОУ 33955530) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки ТОВ «Спецсервіс АДС» від 20.05.2019 року № 825 та припису від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень, складеного як результат проведеної перевірки на підставі незаконного наказу - відмовити.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в присутності представників сторін 14 листопада 2019 року.
Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова