Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 листопада 2019 р. Справа№200/9827/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови виключити із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за віком період страхового стажу, вказаний у заяві від 8 травня 2019 року, із 11 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року; зобов'язання виключити із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії за віком період страхового стажу, вказаний у заяві від 8 травня 2019 року, із 11 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 1 травня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. У травні 2019 року позивач звернувся із заявою про виключення із розрахунку заробітної плати для обчислення його пенсії періоду страхового стажу з 1 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року та перерахунок пенсії, проте відповідачем було прийняте рішення про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною періоду оптимізації заробітної плати, чим фактично позбавлено позивача права отримувати у подальшому збільшений розмір пенсії. В той же час позивач вважає, що такі дії суперечать вимогам абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає, що виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періодів страхового стажу до 60 календарних місяців страхового стажу здійснюється за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що адміністративний позов підписаний особою, яка не має права її підписувати, тому має бути повернутий позивачеві, крім того вказав, що при перерахунку пенсії відповідно до заяви позивача від 29 вересня 2009 року було вперше проведено оптимізацію заробітної плати та з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, автоматично були виключені періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме 34 місяці заробітної плати з 1 вересня 1995 року по 30 вересня 1996 року, з 1 липня 2000 року по 27 березня 2002 року як найбільш невигідні. Відповідач вказав, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії оскільки законодавством не передбачено повторне проведення оптимізації пенсії. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено судове засідання на 10 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року встановлено відповідачу додатковий строк для надання відзиву та відкладено розгляд справи на 14 листопада 2019 року.
У судове засідання представники сторін до суду не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
13 листопада 2019 року представник позивача, засобами електронного зв'язку, надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Стосовно тверджень відповідача щодо підпису позову не уповноваженою особою, суд зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підписаний адвокатом ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджені наявним в матеріалах справи договором про надання правової допомоги №0-04/19 від 10 квітня 2019 року за умовами якого адвокатське бюро «Івана Хомича» приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, зокрема: представництво ОСОБА_1 в судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі, в тому числі з правом підпису позовної заяви, а також оригіналом ордеру серія КВ №785349.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, згідно чч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) на підставі вже укладеного договору. Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.
Аналогічну правову позицію відтворено у постанові Великої Палати Верховного суду від 5 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18.
Ураховуючи, що повноваження адвоката визначені договором про надання правової допомоги №0-04/19 від 10 квітня 2019 року, копія якого надана до адміністративного позову, суд вважає, що адвокат Хомич І.О., підписавши позовну заяву, діяв в межах повноважень, визначених його довірителем.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 27 листопада 2000 року, виходячи із середньомісячного заробітку за 24 останніх календарних місяці роботи відповідно до статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: з 1 листопада 1998 року по 31 жовтня 2000 року.
Згідно матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до управління Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії з доданням стажу та заробітної плати, а саме: 08 квітня 2004 року, 29 вересня 2009 року, 14 грудня 2017 року.
При перерахунку пенсії відповідно до заяви від 29 вересня 2009 року ОСОБА_1 було проведено оптимізацію заробітної плати та з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, автоматично були виключені періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі», а саме 34 місяці заробітної плати з 01 вересня 1995 року по 30 вересня 1996 року, з 01 липня 2000 року по 27 березня 2002 року , що підтверджується Розрахунком № 1 (заробітна плата (довідка) за новою формою) (том 2, а.с. 6-7).
8 травня 2019 року позивач звернувся до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою (встановленого зразка) №1246 про перерахунок пенсії із виключенням з оптимізації період з 1 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року (том 1, а.с 30).
Рішенням Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України №1246 від 17 травня 2019 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку із зміною періоду оптимізації заробітної плати з посиланням на те, що Законодавством не передбачено проведення перерахунку пенсії по зміні періоду оптимізації, та вказано, що з 1 жовтня 2019 року заявнику вперше було проведено перерахунок пенсії відповідно до норм статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з додаванням стажу та заробітної плати (том 1, а.с. 31-33).
Позивач не погодився із відмовою у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку із зміною періоду оптимізації заробітної плати та звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що згідно Рішення №1246 від 17 травня 2019 року при перерахунку пенсії позивачу 1 жовтня 2009 року автоматично вилучено період з 1 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року - 34 місяці, що складає 10 % страхового стажу, проте згідно Розрахунку №1 (заробітна плата (довідка) за новою формою) від 29 вересня 2009 року з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, вилучено 34 місяці заробітної плати з 1 вересня 1995 року по 30 вересня 1996 року, з 1 липня 2000 року по 27 березня 2002 року.
Таким чином, спірним питанням у справі є відмова у проведенні пенсійним органом оптимізації коефіцієнта по заробітній платі із виключенням періоду з 1 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- ІV)
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок).
Згідно пункту 1.5 Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Відповідно до пункту 2.7. Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. 2- 4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.
Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2016 року у справі № 2-а-4639/11/2414.
З наданих відповідачем копій матеріалів пенсійної справи позивача убачається, що 29 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок вже призначеної пенсії. При цьому, у зазначеній заяві не зазначено періоди виключення із підрахунку заробітної плати бажаних періодів, тому пенсійним органом було здійснено виключення в автоматичному режимі. З розпорядження від 1 листопада 2009 року про перерахунок пенсії убачається, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії (том 1, а.с. 220).
Не погодившись з розрахунком стажу, позивач звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом про перерахунок пенсії та стягнення недоотриманої пенсії. Так, постановою Добропільського міськрайонного суду від 6 грудня 2010 року позов задоволено та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля здійснити перерахунок пенсії позивачу з 1 жовтня 2009 року з урахуванням заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2008 рік.
14 грудня 2017 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою №5042 про перерахунок пенсії з більшого заробітку (без зазначення періодів виключення із розрахунку) (том 1, а.с. 236-а).
Рішенням №5042 від 17 січня 2018 року відмовлено в перерахунку пенсії оскільки при перерахунку пенсії із заробітної плати за періоди роботи відповідно до наданих довідок індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшується до 2,11340 та зменшується розмір пенсійної виплати на 390 грн.(том 1, а.с. 240).
23 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення із підрахунку заробітної плати період визначений автоматично та включити до оптимізації період з 1 вересня 1995 року по 27 березня 2002 року (том 1, а.с. 240 б).
Рішенням пенсійного органу № 204 від 1 лютого 2019 року відмовлено в перерахунку пенсії оскільки законодавчі підстави для зміни періоду оптимізації заробітної плати відсутні (а.с. 243-244).
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у статті 40 Закону №1058-IV й абзацом 1 частини 1 цієї статті передбачив врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Тобто, законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 1 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень. Єдиний виняток із цього правила встановлювався в абзаці 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, який передбачав допустимість за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періодів до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом 3 частини 1 статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Водночас закріплена у наведеній нормі можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій, і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.
Дана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року справа № 461/4328/16-а.
Оскільки позивачу було проведено оптимізацію заробітної плати при перерахунку пенсії за заявою позивача та законодавством не передбачено повторне проведення оптимізації пенсії, відмова відповідача у виключенні періодів страхового стажу для здійснення оптимізації розміру пенсії ОСОБА_1 є правомірною, отже доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з виключанням коефіцієнтів періоду з 11 липня 2001 року по 31 серпня 2009 року є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв