15 листопада 2019 року Справа № 160/8540/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестпромгруп" про зобов'язання вчинити певні дії, -
04 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до ТОВ "ВЕСТПРОМГРУП", в якому позивач просив: частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: місця проведення монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, зварювальних, газополумяних, наплавних робіт ТОВ "ВЕСТПРОМГРУП" (код ЄДРПОУ 41304248), місцезнаходження суб'єкта господарювання: вул. Гірників, 1 прим.2, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50102, до повного усунення порушення.
Ухвалою суду від 09.09.2019 року позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
11.11.2019 року через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем подано письмову заяву, в якій він просить продовжити строк встановлений ухвалою суду від 09.09.2019 року на усунення недоліків.
В обгрунтування поданої заяви зазначає, що ним 31.10.2019 року було отримано ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, але враховуючи, що позивач утримується за рахунок державного бюджету, внаслідок відсутності коштів на рахунку Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за відповідним кодом бюджетної класифікації, видатки станом на 31.10.2019 pоку відсутні, отже здійснення платежів відновиться після отримання відповідних асигнувань, які здійснюються щомісячно. З урахуванням вищезазначеного та у зв'язку із неможливістю перерахування коштів на сплату судового збору, позивач просить суд продовжити строк встановлений ухвалою суду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача щодо продовження строку для сплати судового збору у справі, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами, позивач повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1921,00 грн., тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду позивачем судовий збір в порядку та у розмірі, встановленому вищезазначеним Законом, не сплачено, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст.169 КАС України чітко встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.1 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Пунктом 3 ч.3 ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що в обгрунтування поданої заяви про продовження процесуального строку, позивач жодних письмових доказів незадовільного майнового стану, з якого суд має встановити підстави щодо продовження строку, до суду не подає.
За приписами ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд звертає увагу, що чітко визначений строк, на який суд має продовжити залишення позовної заяви без руху, позивач не зазначає, отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про продовження строку для сплати судового збору у справі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на 15.11.2019 року вимоги ухвали суду від 09.09.2019 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем не виконані.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вимоги ухвали суду від 09.09.2019 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 15.11.2019 року не виконано, тому, дана позовна заява з копіями доданих до неї документів, підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст.ст.14, 44, 118, 119, 121, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо продовження встановленого строку для сплати судового збору у справі №160/8540/19 - відмовити.
Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестпромгруп" про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко