15 листопада 2019 року Справа № 160/11333/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
13.11.2019 ФОП ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-2564/268/АВ/ТД-ФС/539 від 08.10.2019 року у розмірі 125 190 грн. у відношенні ФОП ОСОБА_1 , яка прийнята першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що на підставі акту від 16.09.2019 інспекційного відвідування №ДН-2564/268/АВ відповідачем було прийнята оскаржувана постанова згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509. Позивачу навмисно не було створено умов своєчасно надати під час перевірки наступні важливі докази, а саме: договір №19 про співпрацю від 12.09.2018, рішення №112-53/VII Нікопольської міської ради VII скликання від 30.08.2019, договір користування майном від 01.10.2019, акт приймання - передачі від 01.10.2019 місця торгівлі в користування, Договір №6 користування місцем торгівлі від 01.10.2019. На підставі вказаного переліку документів лише з 01.10.2019 року відбулась фактична передача в користування торгівельного місця, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,0016 га (кадастровий номер 1211600000:03:117:0010) для здійснення торгівельної діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 , 23-1. Станом до 01.10.2019 року за даною адресою лише відбувались усі необхідні підготовчі дії в межах співробітництва з Комунальним підприємством Нікопольської міської ради «Центр соціальної торгівлі», щодо підготовки стаціонарного торгового місця для ведення господарської діяльності Позивача за умовами договору№19 співпраці (партнерства) від 12.09.2018. Отже, до 01.10.2019 року у відповідача були взагалі відсутні будь які законні або правові підстави надавати направлення на проведення інспекційного відвідування та вважати адресою здійснення Позивачем місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання у кіоску «Квіти» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Добролюбова, 23/1). Таким чином, ФОП ОСОБА_1 вважає, що саме 12.09.2019 (дата проведення перевірки) відповідачем жодного факту щодо порушень незаконного місця здійснення торгівельної діяльності позивачем не встановлено та не зафіксовано належним чином. До того ж, за умовами порушення чинного законодавства під час перевірки відповідач не надав позивачу відкриту інформацію або жодних пояснень (або ознайомлення зі змістом листа), щодо підстав здійснення перевірки 12.09.2019, зокрема: органом Держпраці не надані конкретні джерела засобів масової інформації про неоформлені трудові відносини позивача, не надано зміст листа Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 02.08.2019 №3779/19, в якості підстав для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування. Відповідачем за текстом оскаржуваної постанови вказано, що підставою для проведення позапланової перевірки стало порушення з боку позивача за інформацією Нікопольської міської ради, інші підстави здійснення заходів інспекційного відвідування - відсутні. Однак, згідно до положень чинного законодавства України, даний лист міської ради не може бути взагалі підставою для проведення перевірки. Тобто, на дату винесення оскаржуваного Акту були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки, визначені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Відповідачем під час складання акту від 16.10.2019 інспекційного відвідування не було враховано, що на момент здійснення перевірки фактично неможливо було взагалі прийняти будь якого працівника на роботу та укласти трудові відношення між ФО-П ОСОБА_1 та наприклад, з ОСОБА_2 за умовами відсутності самого робочого місця ( місця здійснення трудових відносин) - взагалі, а тому відповідачем зроблені передчасні незаконні висновки щодо обов'язковості працевлаштування на момент перевірки. На підставі доведених фактів, усі дії відповідача по здійсненню позапланового заходу, зокрема, перевірки додержання законодавства про працю у Позивача за адресою здійснення підприємницької діяльності - кіоск «Квіти» АДРЕСА_2 53200 АДРЕСА_3 є передчасними, а відповідні висновки, щодо порушень - недоречними.
Одночасно із позовною заявою, ФОП ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, за результатами розгляду якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у задоволенні останньої відмовлено повністю.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 09 грудня 2019 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Витребувати від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 09 грудня 2019 року:
- докази щодо здійснення відео-техніки, якими зафіксовано факти продажу квітів покупцю у кіоску «Квіти» громадянкою ОСОБА_2 під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- детальний розрахунок штрафу у розмірі 125 190 грн. згідно постанови № ДН-2564/268/АВ/ТД-ФС/539 від 08.10.2019 року.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник