11 листопада 2019 року Справа № 160/10835/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Липинського, буд. 7) в особі Петриківського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області(місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська область, смт. Петриківка, просп. П.Калнишевського, буд.16-а) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.11.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Петриківського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Петриківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні вперше та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Петриківського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.
Згідно з частиною 8 статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 159-161 КАС України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 КАС України, відсутні.
За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання позивача про призначення розгляду справи у загальному позовному провадженні, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 3 статті 12 КАС України встановлено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За приписами частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 та 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п.8 ч. 6 ст. 12 КАС України типові справи віднесені до справ незначної складності
Згідно з частиною 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадку, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, суд приходить до висновку, що дана справа віднесена до справ незначеної складності, та її розгляд слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Також, у позовній заяві позивач просить витребувати від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії:
- розпорядчого акту про утворення юридичної особи публічного права - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області;
- Положення про Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області;
- Витяг (виписку) про державну реєстрацію Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст.78 обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Суд зазначає, що інформація, яку просить витребувати позивач є в загальному доступі на сайті Державної міграційної служби України (https://dmsu.gov.ua/pro-dms/zagalna-informacziya.html) та Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів для залучення до матеріалів справи.
Крім цього, разом в позовній заяві заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого в тексті заяви було зазначено, що ОСОБА_1 є студенткою Петриківського ПТУ № 79 з денною формою навчання, у зв'язку чим, на момент звернення до суду її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір за подання позовної заяви. В обгрунтвання клопотання позивачем також зазначено, що не отримавши паспорт, вона позбавлена можливості пройти тестування та як наслідок позбавлена права влаштуватись на роботу, в зв'язку з чим, це вплинуло на її без доходний стан. У зв'язку з наведеним, на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» позивач просила суд відстрочити сплату судових витрат. На підтвердження вищезазначених обставин до матеріалів адміністративного позову було надано Довідку від 11.10.2019 р. №187 про те, що ОСОБА_1 навчалася в ПТУ №79 з 01.09.2016 р. по 26.06.2019 р. за професією "Художник розмалювання по дереву".
Згідно з положеннями частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами частини 2 вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, враховуючи зазначені вище обставини, суд проходить до висновку про задоволення клопотання про вільнення або вістрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі частково, шляхом відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі за позовом ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до суду позовної заяви до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Петриківського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 1 статті 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 5, 12, 49, 72, 77, 80, 159-162, 171, 257-263 КАС України, суд, -
Клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задовольнити частково.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до суду позовної заяви до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Петриківського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до ухвалення судового рішення у справі, в іншій частині клопотання -відмовити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/10835/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Петриківського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово.
В задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів ві відповідача по справі - відмовити.
Розгляд справи по суті розпочати з 12 грудня 2019 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив на позов повинен відповідати вимогам встановленим статтею 162 КАС України. Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Попередити відповідача, що відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 КАС України та копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 КАС України та копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Інформацію щодо стану розгляду справи учасники судового процесу можуть отримати на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, відповідачам - разом з копією адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена згідно з пунктом 5 частини 1 статті 294 КАС України в порядку та у строки, передбачені статтями 295 та 297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно