про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
15 листопада 2019 р. Справа № 120/3690/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 грн.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2019 року для фізичних осіб ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 грн.
При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено 1 основну вимогу та 1 похідну, відтак за подання даного адміністративного позову позивачеві слід сплатити 768,40 грн.
Як випливає із матеріалів позовної заяви позивачем долучено до матеріалів квитанцію № 0.0.1343288009.1 від 03.05.2019 на суму 769 грн.
Згідно програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що 18.10.2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькі області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії і квитанція № 0.0.1343288009.1 від 03.05.2019 була долучена до зазначеного позову.
Ухвалою від 04.11.2019 у справі №120/3369/19-а позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Разом з тим, при поданні адміністративного позову у даній справі позивачем не надано доказів повернення судового збору у справі №120/3369/19-а.
Відтак, суд не може взяти до уваги квитанцію № 0.0.1343288009.1 від 03.05.2019, оскільки, судовий збір сплачений за подання іншого адміністративного позову.
Положеннями п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Також, згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Аналіз викладених положень свідчить про те, що позивач зобов'язаний обґрунтувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги на підставі належних та допустимих доказів.
Крім того, як видно зі змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пільгової пенсії №0249500001308 від 24.03.2019. Разом з тим, до позовної заяви не надано такого рішення. При цьому, в матеріалах доданих до позовної заяви міститься протокол від 28.03.2019.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги в частині реквізитів (дати складання) рішення відповідача або надати до суду копію рішення від 24.03.2019, яке останній просить скасувати.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 фактично оскаржує рішення відповідача про відмову в призначенні пільгової пенсії №0249500001308 від 28.03.2019 (від 24.03.2019), оформлене протоколом.
Проте з позовною заявою щодо оскарження такої відмови позивач звернувся лише 12.11.2019, тобто з перевищенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, в позовній заяві вказано, що повідомлення про відмову у призначенні пенсії надано лише у другій половині весни 2019 року, однак доказів зазначеного позивачем не надано, не конкретизовано дату отримання оскаржуваного рішення.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, суд вважає за необхідне надати позивачу час для подання та обґрунтування належними доказами клопотання про поновлення строку звернення до суду та вказати поважні підстави для поновлення строку.
Крім того, суд зважає, що даний адміністративний позов подано адвокатом Савчуком М.В .. від імені ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Разом з тим, варто наголосити на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду висловленій у постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, відповідно до якої звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики [статті 17 та 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII)] з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС та статті 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Так, представником позивача в підтвердження дійсної волі особи, що є учасником справи (позивачем) не надано суду: копії паспорта позивача.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, уточнення позовних вимог в частині реквізитів (дати складання) рішення відповідача або надання копії рішення від 24.03.2019, подання та обґрунтування належними доказами клопотання про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважності причин його пропуску, надання копії паспорта позивача.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович