Справа № 991/661/19
Провадження №11-сс/991/155/19
14 листопада 2019 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження: ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), інші учасники провадження не з'явилися,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019 про повернення скарги на бездіяльність керівника прокуратури Львівської області (прокурора), яка полягала в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою-повідомленням від 26.12.2018 (звернення № 3).
Історія провадження
1.03.10.2019 ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність керівника прокуратури Львівської області (прокурора), яка полягала в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою-повідомленням від 26.12.2018 (звернення № 3) (далі - скарга). До скарги ОСОБА_5 додав клопотання про поновлення строку на її подання.
2.09.10.2019 слідчий суддя постановила ухвалу про повернення скарги.
3.05.11.2019 на вказану ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 08.11.2019. До апеляційної скарги ОСОБА_5 додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
4.08.11.2019 суддя-доповідач призначив розгляд апеляційної скарги ОСОБА_5 у частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019 ОСОБА_5 повернуто скаргу.
6.Скарга повернута на підставі пункту 3 частини 2 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки була подана після закінчення строку на її подання та слідчий суддя за заявою особи не знайшла підстав для його поновлення.
7.Слідчий суддя виходила з таких фактичних обставин: (1) 26.12.2018 ОСОБА_5 подав до Президента України звернення № 3 (повідомлення про кримінальне правопорушення); (2) вказане звернення було направлене до прокуратури Львівської області (дату надходження до прокуратури з матеріалів встановити неможливо); (3) 26.04.2019 прокуратура надала ОСОБА_5 відповідь по суті звернення; (4) скаржник подав скаргу до слідчого судді 07.10.2019.
Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги та клопотання
8.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та направлення справи для розгляду до суду першої інстанції.
9.В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив таке: (1) слідчий суддя не наводить обставин, на підставі яких встановила дату 26.04.2019 як час, з якого ОСОБА_5 міг чи мав дізнатись про бездіяльність прокурора; (2) доказів ознайомлення ОСОБА_5 з листом прокуратури від 26.04.2019 немає; (3) з цим листом ОСОБА_5 ознайомився лише 24.09.2019; (4) оскільки йому стало відомо про бездіяльність прокурора лише 24.09.2019, то ним було дотримано строк на подання скарги з врахуванням доводів поданого разом зі скаргою клопотання.
10.Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_5 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні ОСОБА_5 висловлює прохання поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019.
11.Клопотання обґрунтовано тим, що: (1) оскаржувана ухвала постановлена без виклику та за його відсутності; (2) копію ухвали він отримав 25.10.2019 засобами поштового зв'язку; (3) протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали він з об'єктивний причин не міг подати апеляційну скаргу у зв'язку з необхідністю протягом 28-30.10.2019 взяти участь у судових засіданнях в дев'яти інших справах та у слідчих діях, які проводились слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, а також необхідністю подати звернення до директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові з приводу протиправних дій слідчих; (4) лише 01.11.2019 зміг розпочати підготовку даної апеляційної скарги, яку подав 05.11.2019. Також ОСОБА_5 посилається на те, що 25.10.2019 він отримав чотирнадцять листів (зокрема, три ухвали Вищого антикорупційного суду та шість повісток від слідчих Державного бюро розслідувань), які потребували тривалого часу для опрацювання. Вказані обставини позбавили об'єктивної можливості подати апеляційну скаргу у визначений КПК строк.
Оцінка та мотиви Суду
12.Суд має вирішити питання: (1) щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та (2) у разі його поновлення - щодо законності повернення скарги.
(1) Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження
13.Суд дійшов висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з такого.
14.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
15.Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 3 частини 3 статті 395 КПК).
16.Оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 09.10.2019 без виклику та за відсутності ОСОБА_5 та була отримана ним лише 25.10.2019.
17.Отже, останнім днем строку на подання ОСОБА_5 апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу було 30.10.2019.
18.Проте апеляційна скарга була подана ним з пропущенням строку на апеляційне оскарження, а саме 05.11.2019.
19.Пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин і вирішення цього питання покладається на суд (частина 1 статті 117 КПК).
20.Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним.
21.В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на те, що протягом 28-30.10.2019 йому необхідно було взяти участь в інших судових провадженнях та слідчих діях, які проводились слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, а саме: (1) 28.10.2019 - у шести судових засіданнях та допитах, призначених слідчим о 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00; (2) 29.10.2019 - у одному судовому засіданні та допиті, призначеному о 12:00, також необхідно було подати скарги на слідчих до директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові; (3) 30.10.2019 - у двох судових засіданнях.
22.З огляду на повідомлені особою, яка подає скаргу, обставини та враховуючи незначний час пропуску строку на апеляційне оскарження (два робочі дні), Суд вважає за можливе поновити строк на подання апеляційної скарги.
(2) Щодо законності повернення скарги
23.Суд погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі.
24.Слідчий суддя вірно визначила, що норми КПК не пов'язують початок обчислення строку на звернення зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в порядку статті 303 КПК) з моментом отримання відповіді прокурора, за результатами розгляду заяви про кримінальне правопорушення.
25.Так, ОСОБА_5 подав скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
26.Скарги на бездіяльність прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту бездіяльності.
27.Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування (частина 1 статті 214 КПК).
28.Отже, строк оскарження бездіяльності прокурора в цьому випадку починає обчислюватися після спливу 24 годин з дня отримання прокурором заяви про вчинення кримінального правопорушення.
29. ОСОБА_5 зазначає, що 26.12.2018 подав звернення № 3 до Президента України, яке в подальшому було направлено для розгляду до Генеральної прокуратури України, а з неї - до прокуратури Львівської області.
30.У матеріалах провадження немає відомостей щодо дати отримання прокуратурою Львівської області звернення № 3. Проте 26.04.2019 прокуратура Львівської області вже надала відповідь ОСОБА_5 за результатами розгляду його звернення № 3. Цим листом було повідомлено ОСОБА_5 про відсутність підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, викладених у зверненні № 3.
31.Отже, звернення № 3 було отримано прокуратурою Львівської області в будь-якому разі до 26.04.2019 (щонайменше 26.04.2019).
32.З наведеного вище слідує, що до 26.04.2019 (щонайменше 26.04.2019) прокурором ймовірно було допущено бездіяльність, яка полягає в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за поданим ОСОБА_5 зверненням № 3.
33.Таким чином, щонайменше з 27.04.2019 слід обчислювати десятиденний строк, передбачений статтею 304 КПК, для подання скарги на бездіяльність прокурора.
34.З матеріалів провадження вбачається, що скаргу ОСОБА_5 подав з пропущенням встановленого КПК строку - лише 03.10.2019.
35.В обґрунтування пропущення строку на подання скарги ОСОБА_5 посилався на таке: (1) він був відсутній під час прийняття прокурором оскаржуваного рішення; (2) він дізнався про бездіяльність прокурора лише з листа прокуратури від 18.09.2019, який отримав 24.09.2019.
36.Слідчий суддя визнала вказані обставини неповажними причинами пропуску строку, оскільки строк на подання скарги обчислюється не з часу отримання відповіді (листа), а з моменту допущення бездіяльності. Також слідчий суддя зазначила, що прокуратура вже відповідала ОСОБА_5 щодо його звернення ще 26.04.2019. Навіть якщо скаржник не отримав цієї відповіді, він знав або мав знати про бездіяльність прокурора з часу, коли сплив 24-годинний строк з моменту передачі звернення до прокуратури (звернення було передане до прокуратури до 26.04.2019).
37.Суд погоджується з висновками слідчого судді з огляду на наступне.
38.Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК (стаття 113 КПК).
39.Пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин і вирішення цього питання покладається на суд (частина 1 статті 117 КПК).
40.Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. У КПК міститься лише перелік поважних причин неприбуття особи на виклик. Такими законодавець визначив: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик (частина 1 статті 138 КПК).
41.З системного аналізу норм КПК (зокрема, статей 117, 138, пункту 1 частини 1 статті 232, пункту 1 частини 1 статті 336, частини 3 статті 400) слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.
42.Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами (постанова Верховного Суду України від 13.07.2017 у справі № 5-117кс(15)17).
43.Отже, при встановленні поважності причин пропущення строку на подання скарги суд має оцінити, чи об'єктивно непереборними були обставини, зазначені особою, яка подала скаргу, в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
44.Слідчим суддею вірно встановлено, що в цьому випадку строк на подання скарги ОСОБА_5 пропустив з неповажних причин.
45.Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019 проповернення скарги - без змін.
46.Керуючись статтями 303, 304, 407 КПК, колегія суддів постановила:
1.Клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
2.Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019 про повернення скарги.
3.Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
4.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019 про повернення скарги - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3