14 листопада 2019 року м. Чернівці
Справа № 718/2169/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів Кулянди М.І., Литвинюк І.М.
секретар Вовкун Н.Ю.
позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
відповідач ОСОБА_1
апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2019 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Дячук О.О.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2019 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі -АТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу(платіжної картки) від 21 березня 2018 року № 435030 в розмірі 14 163 гривні 12 копійок.
Посилався на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 01 серпня 2019 року виникла заборгованість, яка становить 14 163 гривні 12 копійок, з яких: заборгованість за кредитом становить 13 431 гривня 81 копійка, заборгованість по відсоткам становить 395 гривень 47 копійок, заборгованість за пенею становить 262 гривні 13 копійок, комісія становить 3 гривні, 3 відсотки річних становить 70 гривень 71 копійка.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2019 року заяву АТ «Державний ощадний банк України» про закриття провадження у справі та повернення судового збору задоволено частково.
Провадження у справі закрито у зв'язку із відмовою АТ «Державний ощадний банк України» від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог ОСОБА_1 після пред'явлення позову.
В частині повернення судового збору, сплаченого за подачу позову АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовлено.
В частині закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Щодо повернення судового збору, суд посилався на те, що за своєю суттю заява представника позивача свідчить про те, що позивач не підтримує позовні вимоги (відмовляється від них) внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, у зв'язку з чим судовий збір у такому випадку не повертається.
Окрім того, судом було зазначено, що працівниками апарату суду та суддею на оформлення та ведення справи був витрачений певний процесуальний час, а також для руху справи була задіяна певна матеріальна база та матеріальні ресурси, які на думку суду, в даному випадку не можуть бути повністю покладені на державний бюджет України, який формується, в тому числі, і за рахунок сплати податків її громадянами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційний скарзі АТ «Державний ощадний банк України» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову, оскільки жодних заяв та клопотань АТ «Державний ощадний банк України» щодо відмови від позову до суду не надавало.
В своїй заяві позивач керувався положеннями пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, яким передбачено, що підставою для закриття провадження у справі, зокрема, є відсутність предмета спору.
Позивачу відшкодовується сплачений судовий збір за рахунок державного бюджету у разі закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
В серпні 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу(платіжної картки) від 21 березня 2018 року № 435030 в розмірі 14 163 гривні 12 копійок (а.с.2-4).
18 вересня 2019 року позивач надіслав до суду першої інстанції заяву, в якій просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки після подання позовної заяви відповідачем ОСОБА_1 було погашено заборгованість по кредитному договору в повному обсязі.
Також позивач просив у вказаній заяві повернути йому за рахунок державного бюджету сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 1 921 гривні.
Дана заява АТ «Державний ощадний банк України» була отримана судом першої інстанції 19 вересня 2019 року, що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції із зазначенням дати і номера її отримання (а.с.40).
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2019 року заяву АТ «Державний ощадний банк України» про закриття провадження у справі та повернення судового збору задоволено частково (а.с. 46-47).
Провадження у справі закрито у зв'язку із відмовою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог ОСОБА_1 після пред'явлення позову.
В частині повернення судового збору, сплаченого за подачу позову Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовлено.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 255 ЦПК України передбачені підстави для закриття провадження у справі:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 сформульовано правовий висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Тому відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Такий висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 326/372/17.
Суд першої інстанції у своїй ухвалі дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв'язку із фактичною відмовою АТ «Державний ощадний банк України» від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог відповідача ОСОБА_1 після пред'явлення позову.
Однак, як вбачається зі змісту заяви від 18 вересня 2019 року, позивач просив закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору. Жодних клопотань чи заяв щодо відмови позивача від позову останнім до суду не надавалося.
Суд першої інстанції невірно витлумачив положення статті 255 ЦПК України, оскільки відсутність предмета спору та відмова від позову, яка прийнята судом, є окремими самостійними підставами для закриття провадження у справі з різними правовими наслідками.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду та закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору.
Також апеляційний суд не погоджується і з висновком суду першої інстанції в частині повернення судового збору, сплаченого позивачем при пред'явленні позову.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого ним при пред'явленні позову, дійшов висновку про те, що за своєю суттю заява представника позивача свідчить про те, що позивач не підтримує позовні вимоги (відмовляється від них) внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, а тому у відповідності за положеннями частини 3 статті 142 ЦПК України суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним витрат у справі з відповідача, а не за рахунок державного бюджету.
Проте вказаний висновок суду є помилковим, оскільки положення частини 3 статті 142 ЦПК України підлягають застосуванню у разі відмови позивача від позову, а не у випадку закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає, що підлягає задоволенню клопотання Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про повернення судового збору, сплаченого ним при пред'явленні позову за платіжним дорученням № 2883505725 від 17 жовтня 2019 року у розмірі 1921 гривні.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі після перегляду рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції, поверненню позивачу, у відповідності до положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», підлягає і сума сплаченого позивачем судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 1921 гривня, сплаченого ним за платіжним дорученням № 2883505725 від 17 жовтня 2019 року.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Повернути Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» з Державного бюджету України суму судового збору, сплачену ним при пред'явленні позову та при подачі апеляційної скарги.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» , статтями 367, 368, 374, 381,382, частиною 1 статті 377 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 жовтня 2019 року скасувати.
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Повернути Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня, сплачену ним відповідно до платіжного доручення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 5573235325 від 06 серпня 2019 року та суму судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня, сплачену ним відповідно до платіжного доручення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 2883505725 від 17 жовтня 2019 року.
Оригінали платіжних доручень № 5573235325 від 06 серпня 2019 року та № 2883505725 від 17 жовтня 2019 року надіслати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України».
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 15 листопада 2019 року.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: М.І. Кулянда
М.І. Литвинюк