14 листопада 2019 року
м. Харків
Справа № 635/705/18
Провадження № 22-ц/818/4263/19
Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого: Коваленко І.П.,
суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,
за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,
учасники справи:
позивач: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2019 року в складі судді Панас Н.Л., -
встановив:
У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 12 серпня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №CM-SME 706/342/2008, за яким останній отримав кредит у розмірі 200000 доларів США з кінцевим строком повернення - до 14 серпня 2023 року. В забезпечення виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, у той же день між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №РM-SME 706/342/2008, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 0,1000 га та нежитлову будівлю СТО з допоміжними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У 2013 році позивачеві стало відомо про смерть ОСОБА_3 , у зв'язку з чим вони звернулися до Другої Харківської державної нотаріальної контори з претензією, яка була надіслана Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу - Саутенко Н.В. Позивач неодноразово звертався до приватного нотаріуса з метою отримання відомостей щодо спадкоємців ОСОБА_3 , однак до 2018 року таких відомостей не мав. У 2018 році з Єдиного державного реєстру судових рішень він дізнався про те, що відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_3 . Відповідачам була надіслана претензія щодо погашення заборгованості, однак до теперішнього часу ними ніяких заходів до виконання зобов'язань за кредитним договором вжито не було. Тому просив звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові споруди СТО з допоміжними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за тією ж адресою, з метою задоволення вимог за кредитним договором №CM-SME 706/342/2008 від 12.08.2018 року, в межах вартості предмету іпотеки - 1707500 грн., встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки №РM-SME 706/342/2008 від 12.08.2008 року, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 1707500 грн., стягнути з відповідачів судові витрати - 25612 грн.50 коп.
18 січня 2019 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові споруди СТО з допоміжними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за тією ж адресою, з метою задоволення вимог за кредитним договором №CM-SME 706/342/2008 від 12.08.2018 року, в межах вартості предмету іпотеки - 2220500 грн., встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки №РM-SME 706/342/2008 від 12.08.2008 року, шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, стягнути з відповідачів судові витрати - 33308 грн.25 коп.
26 березня 2019 року представником відповідача - ОСОБА_1 було подано відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позову та заяву про застосування строків позовної давності.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити в межах уточнених позовних вимог, надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовах.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, за участю її представника.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на пропуск позивачем строків звернення до суду за захистом своїх порушених прав та на безпідставність позову, оскільки ані його доверитель, ані її син, спадщину у вигляді іпотечного майна не приймали, а тому не можуть нести відповідальність за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сторінці суду на веб-порталі "Судова влада України".
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2019 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв'язку з тим, що відповідачі не оформили свідоцтво на право власності на предмет іпотеки та не зареєстрували право власності на нього у встановленому чиним законом порядку.
Апелянт зазначає, що ПАТ «ОТП Банк» своєчасно звернувся до спадкоємців померлого із претензією у порядку ст. 1281 ЦК України. Претензія Банку до спадкоємців зареєстрована в спадковій справі згідно листа Приватного нотаріуса ХМНО Саутенко Н.В. вих.№ 220/02-14 від 24.04.2014 року. Впродовж 2013 - 2016 років відповідачами були оформлені свідоцтва про право на спадщину на частину належних померлому майнових прав та нерухомого майна.
AT «ОТП Банк» неодноразово звертався до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. із запитами щодо ходу спадкової справи та наявних спадкоємців та був повідомлений, що йому буде надано відомості виключно про видачу свідоцтва на право на спадщину щодо іпотечного майна. Проте, на спірне нерухоме майно, що є предметом іпотеки, спадкоємцями свідоцтва по право на спадщину отримано не було й позивач не був обізнаний про хід оформлення інших спадкових прав.
Зважаючи на те, що відповідачі оформили право власності на значну частину майна померлого включеного до спадкової маси, а також визнали себе боржниками по його боргам перед іншими кредиторами померлого, а чинне законодавство визначає, що в силу приписів ст. 1216 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, тож спадкоємці мають відповідати за усіма борговими зобов'язаннями й не можуть обирати на власний розсуд тих кредиторів, чиї борги вони хочуть повернути а чиї ні.Суд першої інстанції мав всі правові підстави для того, щоб захистити у судовому порядку права кредитора, боргові зобов'язання перед яким залишаються невиконаними через умисне ухилення спадкоємців від оформлення власності на іпотечне майно.
Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин ст. 23 Закону України « Про іпотеку», в результаті чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
23 серпня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спадкоємець зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, а частки кожного із відповідачів у спадщині, яка є предметом спору, не визначені, відповідачі свідоцтво про право на спадщину на спірне майно, після смерті ОСОБА_3 не оформлювали, своє право власності на спірне майно не реєстрували, у встановленому законом порядку.
Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №CM-SME 706/342/2008, за яким останній отримав кредит у розмірі 200000 доларів США, зв сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 6% річних та з кінцевим строком повернення - до 14 серпня 2023 року.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, 12 серпня 2008 року між ним та позивачем було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки №РM-SME 706/342/2008, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 0,1000 га та нежитлову будівлю СТО з допоміжними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 27 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 позивач 18.11.2013 року надіслав до Другої Харківської державної нотаріальної контори претензію щодо погашення заборгованості за кредитним договором спадкоємцями ОСОБА_3
Правонаступниками прав та обов'язків відповідача ОСОБА_3 у цій справі є його дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 ..
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою- четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину,може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що не оформлення відповідачами свого права на вищезазначену спадщину у вигляді нежитлової споруди СТО з допоміжними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га за тією ж адресою, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановленому законом порядку (неотримання відповідного свідоцтва у нотаріуса) не може бути підставою для відмови у задоволенні вищезазначеного позову Банку у цій справі.
Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Встановивши, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до статті 1268 ЦК України прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та кредитором дотримано строки пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, встановлені статтею 1281 ЦК України, колегія суддів, вважає що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від iпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус iпотекодавця i має всі його права i несе всі його обов'язки за iпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - iпотекодавця, такий спадкоємець не несе вiдповiдальність перед iпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги iпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" підлягає стягненню судовий збір у розмірі 58 920 грн. 75 коп. у рівних частках з кожного, тобто по 29460 грн. 38 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"- задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2019 року - скасувати.
Ухвалити нове, яким позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.
Звернути примусове стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі СТО з допоміжними будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,1000 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» за кредитним договором № CM-SME 706/342/2008 в межах вартості предмету іпотеки-2 220 550 гривень.
Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки №PM-SME 706/342/2008 від 12.08.2008 р., шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" судовий збір у розмірі 58 920 грн. 75 коп. у рівних частках з кожного, тобто по 29460 грн. 38 коп. з кожного.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 15 листопада 2019 року.
Головуючий - І.П. Коваленко
Судді - А.І. Овсяннікова
І.С. Сащенко