06 листопада 2019 року
м. Харків
Справа № 638/12616/17
Провадження № 22-ц/818/3951/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Бровченка І.О.,
суддів: Колтунової А. І.,
за участю секретаря - Прокопчук І.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 до
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сі-Пі-Ем»,
відповідач - приватна фірма «Інверком»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Котляра Андрія Олексійовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2016 року в складі судді Семіряд І.В. у справі за позовом
встановив:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який двічі уточнював, в остаточній редакції позовних вимог позивач просить визнати майнові права, що виникають з договору про участі у будівництві 100 від 24.04.2007 на квартиру з трьох кімнат, загальною площею 95,074 кв.м. на 9 поверсі з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він, на підставі Договору про участь у будівництві №100 від 24.04.2007, та Договору про спільну діяльність №31/03/01 від 31.03.1998, що діє в редакції від 01.10.2013, є учасником спільної діяльності, яка здійснюється на основі об'єднання вкладів учасників без створення юридичної особи (просте товариство), відповідно до ст. 1130 - ст. 1143 Цивільного кодексу України.
Договір про спільну діяльність №31/03/01 від 31.03.1998, що діє в редакції від 01.10.2013 (далі - «Договір про спільну діяльність»), взятий на облік в Київський ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як окремий суб'єкт господарювання.
Метою Договору про спільну діяльність є будівництво об'єктів нерухомого майна житлового та нежитлового призначення. Предметом договору про спільну діяльність є будівництво: 1) Офісно - житлового комплексу з підземною та наземною автостоянками і об'єктами інфраструктури, розташованого у АДРЕСА_3 ; 2) адміністративно - торгівельного центру, розташованого у АДРЕСА_4 Космічної); 3) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями і підземною автостоянкою, розташованого у АДРЕСА_2 (п.п. 1.1,1.2 Договору про спільну діяльність та Додаток №1 до нього).
Сторонами Договору про спільну діяльність від початку були ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» - керуючий спільною діяльністю, з одного боку, компанія «Ацтека Девелопмент ЛТД» та інші учасники спільної діяльності, які приймають участь у спільній діяльності на підставі Договорів про участь у будівництві, та договорів про дольову участь у будівництві, з іншого боку (преамбула та п.3.1.Договору про спільну діяльність).
На підставі угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю від 16.09.2013 в спільну діяльність було залучено нового учасника - ТОВ «Сі-Пі-Ем», та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за Договором про спільну діяльність та функції Забудовника за Договорами про участь у будівництві та Договорами про дольову участь у будівництві.
Відповідно до п. 1.1, 3.1 Договору про участь у будівництві №100 від 24.04.2007,ТОВ «Сі-Пі-Ем» - Забудовник здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Леніна (в районі СШ АДРЕСА_2 ) у м. АДРЕСА_4 ., а Позивач (учасник) приймає фінансову участь у будівництві шляхом внесення внеску в сумі 652 354,00 грн.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору про участь у будівництві ТОВ «Сі-Пі-Ен» - Забудовник зобов'язався в строк до 2-го кварталу 2009 з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 та передати власність позивача (учасника) одну квартиру з 3-х кімнат (тип З Б) загальною площею орієнтовно 95, 04 кв. м., розташовану на 9-му поверсі.
Обов'язок щодо внесення вкладу учасником було виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується довідкою квитанціями: №402, №634, №635, №741, №1007, №1023, №876239.
Таким чином, позивач повністю виконав свої договірні зобов'язання та набув майнових прав на обумовлені договором про участь у будівництві об'єкти нерухомості.
Однак, забудовник - ТОВ «Сі-Пі-Ем» до теперішнього часу будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_5 Шатилівській (колишня вул АДРЕСА_3 ) (в районі СШ АДРЕСА_2 ) у м. АДРЕСА_4 , не здійснив.
На думку позивача, така бездіяльність відповідача порушує права позивача, який правомірно очікує на отримання матеріальних благ за Договором про участь у будівництві №100 від 24.04.2007, а саме квартиру з 3-х кімнат (тип ЗБ), загальною площею орієнтовно 95, 04 кв. м., розташовану на 9-му поверсі.
Відповідачем ТОВ «Сі-Пі-Ем» не вживається жодних заходів спрямованих на виконання зобов'язань перед позивачем за договором про участь у будівництві, зокрема не отримано дозвіл на будівництво, не вживаються заходи з охорони та збереження вже зведених будівельних конструкцій. Строк будівництва неодноразово продовжувався.
Позивачем зазначено, що внаслідок бездіяльності відповідача строки введення в експлуатацію житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 (колишня вул АДРЕСА_3 ) (в районі СШ АДРЕСА_2 ) давно порушені, а позивачем не набуто належне йому право власності на об'єкти нерухомості.
Водночас, первинного забудовника - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» постановою господарського суду Харківської області від 21.01.2016 р. визнано банкрутом (справа №922/3903/14).
Останній строк завершення будівництва - 31.12.2015 визначений рішенням Харківської міської ради Харківської області № 1467/14 від 26.02.2014, минув.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 в АДРЕСА_1 ) було зареєстровано 04.09.2017 приватним нотаріусом Малаховою Г.І. ХМНО за відповідачем ПФ «Інверком» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорту від 15.08.2017.
Вищевказана реєстрація права власності проводилась без повідомлення ОСОБА_1 як учасника в будівництві, що фактично позбавило його майнових прав на квартиру з 3-х кімнат (тип ЗБ) загальною площею 95,04 кв.м, на 9-му поверсі в багатоквартирному житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .
На даний час рішенням 16 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 08.11.2017 № 802/17 «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів та припинення права користування земельними ділянками » було затверджено документацію із землеустрою для будівництва об'єктів особам, зазначеним у додатках 1,2.
У відповідності з п. п.9, 9.1 додатка 1 до вищевказаного рішення Харківської міської ради Харківської області ПФ « Інверком» надано в оренду до 31.12.2019 земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,4168 га ( кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 ) за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 ).
Внаслідок бездіяльності відповідача ТОВ «Сі-Пі-Ем» строки введення в експлуатацію І житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) давно порушені, а позивачем не набуто належне йому право власності на об'єкти нерухомості.
Первинного забудовника - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» постановою господарського суду Харківської області від 21.01.2016 р. визнано банкрутом справа № 922/3903/14).
У зв'язку з чим позивач звертається за захистом своїх майнових прав до суду.
Представник ТОВ «Сі-Пі-Ем» заперечуючи проти позову подали відзив на позовну заяву, у якому зазначено, щ право на майнові права позивач підтверджується договором про участь у будівництві №100 від 24.04.2007, який на сьогоднішній день ніким не оспорюється, а також позивач відповідно до договору є власником майнових прав об'єктів інвестування. У зв'язку з чим представник відповідача просив відмовити у задоволені позову.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Сі-Пі-Ем», приватної фірми «Інверком» про визнання майнових прав відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Котляр А.О. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів скарги посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що реєстрація права власності на об'єкт будівництва за ПФ «Інверком» була здійснена без його згоди та та будь-якого його повідомлення про це, незважаючи на те, що він є інвестором цього будівництва та має право володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом інвестування. Між ним та новим забудовником відсутні будь-які договірні взаємовідносини, які б надавали право позивачу вимогати виконання забудовником своїх зобов'язань. Відсутні будь-які юридичні документи які б вказували, що ПФ «Інверком» є правонаступником ТОВ « Макрокап Девелопмент України» або ТОВ «Сі-Пі-Ем» по зобов'язанням, що виникли з договору про пайову участь.
У відзиві на апеляційну скаргу ПФ «Інверком» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначає, що відсутні будь-які юридичні документи які б вказували, що ПФ «Інверком» є правонаступником ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» або ТОВ «Інверком» по зобов'язання, які виникли з договору про участь у будівництві № 100 від 24 квітня 2007 року, що були укладені між позивачем і ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» на підставі якого у позивача виникли «законні очікування» на отримання квартири у власність.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ « Сі-Пі-ЕМ» зазначає, що товариство не заперечує та ніколи не заперечувало про наявність майнових прав у ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року скасовано в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Сі-Пі-ЕМ» провадження у справі в цій частині закрито.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріали справи доказами, що 24 квітня 2007 року між ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про участь в будівництві № 100.
Відповідно до умов п.п. 1.1., 3.1. укладеного договору, відповідач ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», як «Забудовник» здійснює спільну діяльність по будівництву житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та автостоянкою за індивідуальним проектом за адресою: АДРЕСА_3 , а позивач, як «Учасник», приймає участь в спільній діяльності шляхом внесення вкладу в розмірі 352354 грн, що еквівалентно 125453 доларів США, при розрахунку курсу долара США до національної валюти 5,2 на час укладення договору (а.с.22-27).
Позивач сплатив ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна»» свій вклад у розмірі 352354 грн. Факт оплати підтверджено наявними в матеріалах доказами, а саме копіями квитанцій про внесення грошових коштів в якості сплати внесків за договорами про участь у будівництві № 100. (а.с. 28,29).
16 вересня 2013 року на підставі угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю - в спільну діяльність було залучено нового учасника ТОВ «Сі-Пі-Ем» та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за договором про спільну діяльність та функції забудовника за договором про участь у будівництві та договорами про дольову участь у будівництві.
Згідно договору про спільну діяльність сторони - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», Компанія «Ацтека Девелопмент лтд», ТОВ «Сі-Пі-Ем» зобов'язуються об'єднати свої вклади та спільно діяти для досягнення господарської мети, а саме: завершення будівництва житлових та нежитлових об'єктів в м.Харкові, розпочатих відповідно до договору №31/03/01 від 31.03.1998 року відповідно до переліку в додатку № 1 (п.1.1 договору), зокрема: 1) Офісно - житлового комплексу з підземною та наземною автостоянками і об'єктами інфраструктури, розташованого у АДРЕСА_3 ; 2) Адміністративно - торгівельного центру, розташованого у м. АДРЕСА_4 по вул АДРЕСА_4 Космічної); 3) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями і підземною автостоянкою, розташованого у АДРЕСА_2 (п.п. 1.1,1.2 Договору про спільну діяльність та Додаток №1 до нього).
Відповідно до угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю від 16.09.2013 р. в спільну діяльність залучено нового учасника - ТОВ «Сі-Пі-Ем», та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за Договором про спільну діяльність та функції Забудовника за Договорами про участь у будівництві та Договорами про дольову участь у будівництві.
Сторони у справі не заперечують, що первинного забудовника - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», постановою господарського суду Харківської області від 21.01.2016 р. визнано банкрутом (справа №922/3903/14).
ТОВ «Сі-Пі-Ем» до теперішнього часу будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_6 , не здійснив.
На теперішній час ТОВ «Сі-Пі-Ем» знаходиться у стані припинення на підставі рішення Господарського суду Харківської області №922/1158/19 від 14.05.2019 про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Факт виконання ОСОБА_1 , умов договору не оспорюється ТОВ «Сі-Пі-Ем», як не оспорюються і наявність у нього прав, обумовлених договором.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Сі-Пі-Ем» закрито.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 в АДРЕСА_6 ) зареєстровано 04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Малаховою Г.І. ХМНО Харківської області за відповідачем ПФ « Інверком» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорту від 15.08.2017 р.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходи із того, що виконання вимог ОСОБА_1 умов договору не оспорюється, як не оспорюється і наявність у нього прав обумовлених договором. Обсяг наданих позивачем доказів та вказаних ним обставин не свідчать про наявність передбачених законом підстав для задоволення таких позовних вимог.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову до ПФ «Інверком» колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З аналізу статей 51, 175 ЦПК України вбачається, що саме до повноважень позивача віднесено право визначати відповідача у справі.
Згідно ст.13 ЦПК України (ст.11 ЦПК України в попередній редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом) при розгляді справи суд має ухвалювати рішення зважуючи як на зміст позовних вимог так і на склад осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини осіб, які порушують права позивача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без відповідного оформленого заявою волевиявлення позивача залучати інших осіб у якості відповідачів до участі у справі та зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Відповідно до змісту статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин.
Як вбачаєть з матеріалів справи ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно уточнив позовну заяву 26 березня 2018 року, в якій зазначив відповідачем ТОВ «Сі-Пі-Ем» та ТОВ «Інверком».
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що саме ТОВ «Сі-Пі-ЕМ» не виконало взяті на себе зобов'язання, але зважаючи, що на час розгляду справи право власності на спірне незавершене будівництво зареєстровано за ТОВ «Інверком» просив задовольнити позов про визнання майнових прав.
За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загальноприйнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права пов'язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
Тобто, моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.
Враховуючи, що позивач виконав свої грошові зобов'язання за договором пайової участі у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку №100 від 24 квітня 2007 року, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.
До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що правовідносини з приводу спірного незавершеного будівництва виникли між ТОВ «Сі-Пі-Ем» та ОСОБА_1
Незважаючи на твердження ТОВ «Сі-Пі-Ем» про відсутність предмету спору, оскільки останнім не оспорюються майнові права ОСОБА_1 , фактично позивач позбавлений своєчасно отримати у власність нерухоме майно, за яке сплачено кошти, а відтак діями товариства порушені права позивача.
Разом з тим, ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Сі-Пі-ЕМ» закрито.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що відсутні будь-які юридичні документи які б вказували, що ПФ «Інверком» є правонаступником ТОВ «Макрокап Девелопмент України» або ТОВ «Сі-Пі-Ем» по зобов'язанням, що виникли з договору про пайову участь. На дату звернення позивача до суду, між ним, як учасником спільної діяльності, та ПФ «Інверком», як новим забудовником і власником об'єкту незавершеного будівництва, відсутні будь-які договірні відносини, на підставі яких у позивача виникли «законні очікування» на отримання квартири у власність».
Відповідач ПФ «Інверком» заперечує проти задоволення позову та зазначає, що відсутні договірні правовідносини на підставі яких у нього виникли зобов'язання відповідно до договору про участь у будівництві № 100 від 24 квітня 2007 року.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 в АДРЕСА_6 ) зареєстровано 04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Малаховою Г.І. ХМНО Харківської області за відповідачем ПФ « Інверком» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорту від 15.08.2017 р.
З наявних в матеріалах справи не містяться жодного належного та допустимого доказу підтверджуючого, що ПФ «Інверком» є забудовником спірного об'єкту незавершеного будівництва.
Представництво інтересів позивача в судових засіданнях здійснювали його представники, які є адвокатами. У листопада 2017 року представником позивача заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПФ «Інверком», рішення у справі ухвалено 11 червня 2019 року, але з клопотання про витребування доказів необхідних для підтвердження факту, що ПФ «Інверком» є забудовником спірного будівництва, сторони не звертались. Аналогічні клопотання не були і заявлені під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та з'ясування правовідносин, що виникли між сторонами у справі.
В матеріалах справи містяться відомості, що ПФ «Інверком» надано в оренду земельну ділянку для завершення будівництва житлового будинку, але докази того, що ПФ «Інверком» є забудовником відповідно до договорів про участь у будівництві № 100 від 24 квітня 2017 року або договору про спільну діяльність №31/03/01 від 31 березня 1998 року, відсутні.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Оскільки на час звернення з позовом, розгляду справи та ухвалення рішень не надано доказів, що ПФ «Інверком» є забудовником спірного об'єкту незавершеного будівництва та на нього покладено обов'язок забезпечення права учасників незалежно від того, чи є він стороною договору про участь у будівництві, у задоволені позову про визнання майнових прав за позовом ОСОБА_1 до ПФ «Інверком» слід відмовити.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи, з урахуванням вищенаведеного не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Котляра Андрія Олексійовича залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 15 листопада 2019 року.
Головуючий - І.О. Бровченко
Судді : І.В. Бурлака
А.І. Колтунова