Справа № 639/2410/19 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/2669/19 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Крадіжка
14 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові судове провадження № 635/2410/19 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року про відмову у зарахуванні строку попереднього ув'язнення у строк покарання стосовно ОСОБА_7 ,-
Цією ухвалою у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, було відмовлено.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким зарахувати строк попереднього ув'язнення до строку відбування покарання за період з 16.05.2005 по 02.08.2007, як один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі згідно Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року.
В обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримався вимог КПК України, а саме порушив ст. 370 КПК України, у зв'язку з чим, вважає її незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що вирішуючи дане клопотання суд не врахував докази, які були приведені ним та не спростував їх у своєму рішенні. Скопіював рішення апеляційного суду від 25.04.2019, що підтверджується точною копією орфографічних помилок та ідентичним текстом. Пояснює, що згідно вироку Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України йому було призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі та приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 та призначено остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяць позбавлення волі. Невідбута частина покарання на момент ухвалення вироку складає 2 роки 9 місяців 13 днів. Відбута частина покарання, як вважає суд була 2 роки 2 місяці 17 днів. Якщо невідбуту частину покарання частково або повністю приєднати до покарання призначеного за ч. 2 ст. 185 КК України, то це дорівнює 4 роки 3 місяці 13 днів, але не 5 років 1 місяць позбавлення волі. Крім того зазначає, що вирок Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 було ухвалено до постановлення ухвали Московським районним судом м. Харкова від 08.04.2019 про зарахування строку попереднього ув'язнення з 16.05.2005 по 02.08.2007. Вимогами Закону №838-VIII від 26.11.2015 року, не передбачено будь-яких обмежень чи заборон для застосування положень цього Закону до осіб, які на даний час відбувають остаточне покарання, призначене за сукупністю вироків згідно ст. 71 КК України
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення засудженого та його захисника, думку прокурора щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали, колегія суддів, дослідивши матеріали судового провадження, а також перевіривши ухвалу у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, з наступнихпідстав.
Згідно ч.5 ст.72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.
Відповідно до п.п. «а», «б», «в», «г», «ґ» ч.5 ст.72 КК України у строк попереднього ув'язнення включається строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатрічної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Попереднє ув'язнення, відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до положень ст.532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 раніше засуджений вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 07.10.2009 за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, на підставі ст. 72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 16.05.2005 по 02.08.2007, тобто 2 роки 2 місяці 17 днів.
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 07.10.2009 та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 дня позбавлення волі.
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 та остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.01.2019 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону України від 26.11.2015) ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 26.03.2018 по 29.01.2019 включно, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Враховуючи, що засудженому ОСОБА_7 покарання призначалися за вироками Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 та Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, а не за сукупністю злочинів, судом першої інстанції вірно встановлено про неможливість зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України в період 16.05.2005 по 02.08.2007 включно.
Попереднє ув'язнення в період з 16.05.2005 по 02.08.2007 застосовувалось до засудженого в межах іншого кримінального провадження, а в подальшому злочини вчинялися ОСОБА_7 в період після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що наявність ухвали Московського районного суду м. Харкова від 08.04.2019, якою уточнено вирок Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 та доповнено його посиланням на зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення з 16.06.2005 по 02.08.2007 не має значення для розгляду даного клопотання, оскільки зі змісту зазначеного судового рішення випливає, що вказаний строк попереднього ув'язнення зараховувався з розрахунку за правилами, які діяли до набрання чинності Законом №838-VIII від 26.11.2015 року, тобто, одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Крім того, аналогічні клопотання ОСОБА_7 неодноразово були предметом розгляду, як судів першої інстанції так і суду апеляційної інстанції, та у задоволенні клопотань засудженого з цих же підстав було відмовлено. Вище наведені рішення судів першої та апеляційної інстанції набрали законної сили, а доводи апеляційної скарги засудженого ґрунтуються на незгоді з ними, що свідчить про їх безпідставність, оскільки весь строк попереднього ув'язнення враховано до строку відбуття покарання тобто, одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
З огляду на викладене, судом першої інстанції було правильно відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення відповідно до Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення
Керуючись ст. ст. 404; 405; 407 ч. 1 п. 1;418; 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року про відмову у зарахуванні строку попереднього ув'язнення у строк покарання стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
________________ ________________ ___________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4