ІМЕНЕМ України
15 листопада 2019 року
м. Харків
Справа № 641/5958/19
Провадження № 22-ц/818/4656/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Хорошевського О.М.
суддів Маміної О.В., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 31 липня 2019 року, постановлену суддею - Фанда О.А., за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про визнання розпорядження незаконним, відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом в якому просили визнати незаконним та скасувати розпорядження ДП «Завод ім. Млишева» від 02.07.2019 року № 40, в частині змін умов оплати праці позивачів та накази (розпорядження) від 02.07.2019 року № 22 ДП «Завод ім.. Малишева» щодо зміни окладу позивачів, зобов'язати відповідача відновити умови оплати праці позивачам шляхом нарахування з 09.09.2019 року заробітної плати виходячи з персональних окладів, що діяли для осіб по 08.09.2019 року, стягнути на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 компенсацію спричиненої моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн кожному, а ОСОБА_1 у розмірі 10000,00 грн, стягнути судові витрати.
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 31 липня 2019 року позовну заяву повернуто позивачам.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як незаконну, необґрунтовану та таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скарга містить посилання на те, що відповідно до оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню позивачам з підстав, передбачених п.2. ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається, в тому числі, у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 ЦПК України).
Згідно ст. 188 ЦПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В даному позові позивачі об'єднали між собою основні та похідні вимоги, а саме: вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказів відповідача, які порушують права позивачів, що є основною вимогою, із вимогою про відновлення попередніх умов праці позивачів та стягнення компенсації моральної шкоди, які є похідними.
Окрім того, вимоги позивачів про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказів відповідача та про відновлення попередніх умов праці та стягнення компенсації моральної шкоди пов'язані між собою підставою виникнення - порушенням відповідачем прав позивачів оспорюваним розпорядженням про зміни умов оплати праці позивачів від 02.07.2019 р. №40, яке є предметом оскарження та одночасно підставою змін умов оплати праці позивачів та спричинення позивачам, моральної шкоди, які є другою і третьою позовними вимогами.
Посилання суду на ч.2 ст. 188 ЦПК України, відповідно до якої суд з урахуванням положень ч. 1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за передбаченими в цій нормі позовами, свідчить про порушення судом норми процесуального права оскільки в даному випадку не йде мова про об'єднання різних справ в одне провадження.
Замість цього, в даній справі існують основна та похідні вимоги декількох позивачів, які повністю відповідають вимогам ч.1 ст. 188 ЦПК України та ст. 50 ЦПК України.
До суду апеляційної інстанції від ДП «Завод ім. Малишева» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, обгрунтовуючи тим, що подані докази позивачами не пов'язані між собою, підстави та предмет позову по кожній із вимг є різними, що може стати перешкодою для суду надати належну правову оцінку правовідносинам сторін, дослідженню підстав та законності оскаржуваногог розпорядження, відповідність його умов законодавству України, а також факт спричинення ніби то відповідачем моральної шкоди позивачам.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню позивачам з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Позивачі звернулися до суду за захистом своїх трудових прав та відшкодування моральної шкоди, внаслідок їх порушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, крім іншого, позивачі посилаються на вимоги ст. 32 КЗпП України та порушення оскаржуваним розпорядженням трудових прав кожного з них.
При цьому кожен з позивачів прийнятий на роботу різними наказами по підприємству за окремими договорами.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 ЦПК України).
З врахуванням вищезазначеного, кожен з позивачів має право звернутися до суду за захистом своїх порушених трудових прав та відшкодування завданої в зв'язку з цим моральної шкоди. Захист трудових прав кожного з позивачів не залежить один від одного і такі вимоги не є пов'язаними між собою. Позивачами порушено правила об'єднання позовних вимог, такі позовні вимоги не можуть бути об'єднані в одному провадженні.
Проте з з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися виходячи з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 188 ЦПК передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Статтею 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами. Участь у справі кількох позивачів допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Позивачі звертаючись до суду за захистом своїх прав посилались на незаконні дії з боку відповідача, а саме наказ № 77 від 19.06.2019 року ДП «Завод ім. В.О. Малишева» виданий з порушенням правил ст. 32 КЗпП України не у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці, а у зв'язку із зміною обсягів особливо відповідальних робіт і функціональних обов'язків працівників, що є основною спільною вимогою, яка об'єднує позивачів звернутись до одного й того самого відповідача.
Вимога про визнання розпорядження недійсним пов'язана з оскарженням наказу який стосується усіх відповідачів.
Такі обставини дають підстави вважати, що наявність обставин передбачених п. 2, ч. 2 ст. 50 ЦПК України, а тому заявлені позивачами вимоги можуть бути розглянуті в одному провадженні.
Не взявши до уваги зазначених обставин суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно вимог статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме, порядок вирішення питання про відкриття провадження у справі. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню. Справу належить повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381,382,383,384,390,391 ЦПК Українисуд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 31 липня 2019 рокускасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного підприємства «Завод ім. Малишева» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Головуючий О.М. Хорошевський
Судді: О.В. Маміна
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.